Доброго дня! Згідно ст.38 КЗПП http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 "Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні."  Таким чином, якщо звільнення відбувається з ініціативи працівника за статтею 38 КЗпП, працівнику достатньо лише письмово попередити роботодавця про розірвання трудового договору за два тижні. До терміну  попередження враховуються також і дні щорічної відпустки, тобто працівник не зобов’язаний два тижні відпрацювати. Він може подати заяву про надання невикористаної відпустки із подальшим звільненням, наприклад, із завтрашнього дня тривалістю 14 календарних днів і більше, а роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку та звільнити працівника в день її закінчення, не зважаючи на те, що протягом терміну попередження працівник не працював.

Доброго дня! Рекомендую знайти і ознайомитись з листом Мінсоцполітики у від 02.07.2016 р. №352/13/116-16  Серед іншого, в даному листі роз'яснено , що обґрунтованою відмовою у прийнятті на роботу може бути, наприклад, відсутність вакансій (вільних посад, на які може бути працевлаштована особа), відсутність у претендента освіти або якостей, необхідних для виконання роботи (кваліфікація, досвід роботи та ін.), наявність прямих обмежень або вимог для зайняття посади, встановлених нормативно-правовими актами тощо. Законодавством про працю не визначено процедури відмови власника або уповноваженого ним органу у прийнятті працівника на роботу. Водночас, власник або уповноважений ним орган має право використовувати всі не заборонені законом засоби та способи фіксування відмови у прийнятті на роботу з метою формування доказової бази на випадок виникнення у майбутньому трудових спорів.

Доброго дня!

Відповідно до ст.40 ЗК України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 громадянам України можуть безоплатно передаватися у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗК.

Кожен із співвласників будинку, у разі його поділу на окремі домоволодіння, із присвоєнням їм окремих поштових адрес, має право звернутися до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки, з заявою про передачу у власність частини земельної ділянки, яка перебуває в його фактичному користуванні, в межах норм безоплатної приватизації, передбачених ст. 121 ЗК України

Якщо будинок розділено на окремі домоволодіння, приватизація земельної ділянки здійснюється вже окремо для кожного. При цьому, окреме домоволодіння повинно мати окрему адресу.

З метою отримання у власність частини земельної ділянки, яка відповідає належній Вам частині будинку, Вам у порядку ст.118 ЗК звернувся до міськради з відповідною заявою.

Рішенням міськради буде надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею за рахунок земель комунальної власності міськради (присадибна ділянка) відповідно до частки в майні в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок.

Отож, Вам бажано повторно звернутись до відповідного органу виконавчої чи законодавчої влади в межах їх повноважень із письмовою заявою щодо надання Вам дозволу на виготовлення документації із землеустрою. Письмова відмова органу виконавчої чи законодавчої влади у наданні Вам дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки буде підставою звернення до суду.

Доброго дня! Відмова роботодавця в наданні відпусток, передачених ЗУ "Про відпустки" http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 є незаконною і тягне відповідальність, передбачену ст.265 КЗпПУ.

Доброго дня!

Відповідно до ст.75 Цивільного кодексу України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 , суд, якщо він призначив опікуна, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Аналогічна норма закріплена у ст. 300 ЦПК України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 .

Відповідно до пункту 5 «Правил опіки та піклування» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 опікуни на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов?язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.

Відповідно, керуючись викладеним, для того щоб відмовитися від опікунства потрібно з вернутися до суду чи органу опіки та піклування (у залежності від того хто призначав вас опікуном) із заявою про відмову від опікунства.

Форма заяви про відмову від опікунства аналогічна формі про призначення опікуна, єдине – в обґрунтуванні звернення Вам необхідно вказати причину зміни опікуна.

Що стосується кімнати, то відповідно до статті 71 ЦК України опікун зобов?язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо підопічний є власником нерухомого майна (у нашому випадку – кімнати), опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором управління іншій особі.

З цієї норми робимо висновок, що дана кімната, як і до цього, належатиме Вашому братові на правах власності і ніхто не може претендувати на її.

Якщо Ваш брат перебуватиме на державному утриманні, його майно знаходитиметься у віданні органу опіки та піклування за місцезнаходженням цього майна, але воно і надалі належатиме Вашому братові. Новий опікун буде не в праві здійснювати розпорядження майном підопічного відповідно до ст. 68 ЦК України.

Також, за Вашим бажанням, Вас може бути призначено управителем цього майна.

Доброго дня! Присутність дружини при нотаріальному оформленні дозволу на виїзд дитини за кордон не потрібна.

Доброго дня! Якщо Ви маєте біометричні паспорти - віза не потрібна.

Доброго дня!

На сайті пенсійного фонду та в їх нормативно-праврвих актах немає вимог до оформлення даного обґрунтування. Якщо у листі немає вимог до оформлення, Ви маєте право подати його у зручній для Вас формі.

У змісті обґрунтування краще викласти загальний обсяг Вашого прибутку, а також посилатися на закони, відповідно до яких Ви не порушуєте прав своїх працівників.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата становить 3723 грн на місяць.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про оплату праці» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати не може бути нижчим за встановлений мінімальний розмір заробітної плати.

Якщо Ваші працівники дійсно отримували від Вас мінімальну з/п, в такому випадку Ви не порушили жодної з наведених норм права.

Також, згідно ст. 29 ЗУ «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати.

Отже, Ваші працівники знають, скільки щомісячно отримують та їх влаштовує оплата, котру Ви можете запропонувати їм.

Законодавством (ст.100 Кодексу законів про працю http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ) наводить перелік робіт, за які працівники мають отримувати підвищену оплату праці, у цьому переліку немає видів робіт, котрі виконують Ваші працівники.

Отже, якщо ви дійсно виплачуєте їм мінімальну з/п, вони не працюють понаднормово, використовують свої права на вихідні дні, відпочинок, відпустку на інші права, передбачені чином законодавством України, у такому випадку Ви не порушуєте права своїх працівників та можете і надалі виплачувати їм з/п, яка не буде нижчою, за встановлений законодавством розмір мінімальної.

Доброго дня!

У Наказі МОН «Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2018 році» наведений вичерпний перелік таких підстав, серед яких зазначеної немає.

Однак, відповідно до ЗУ «Про професійно-технічну освіту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 держава забезпечує особам, визнаним учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та їхнім дітям - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Ст. 44 ЗУ «Про вищу освіту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 містить аналогічну норму права.

Також зазначимо, що з 1 січня 2019 року у дію вступає ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2300-19 . Відповідно до цього закону з 2019 року діти учасників бойових дій матимуть право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій та їхнім дітям, зокрема, особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, учасникам бойових дій на території інших країн.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 39-1 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров?я» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров?я» вільний доступ до такої інформації мають тільки батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник щодо дитини або підопічного.

Відповідно до Етичного кодексу лікаря України, прийнятого і підписаного на Всеукраїнському з?їзді лікарських організацій та Х З?їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009 р. у підпункті 3 п.3.6 встановлено підставу, коли медична інформація про пацієнта може бути розголошена: якщо зберігання таємниці істотно загрожує здоров?ю і життю пацієнтів і/або інших осіб (стосовно небезпечних інфекційних захворювань).

На підставі викладеного, робимо висновок, що Ви не маєте права витребувати від лікаря інформацію про стан здоров?я Вашого чоловіка, його історію хвороби без його на те згоди.