Доброго дня!

Відповідно до пункту 8 Положення «Про порядок призначення житлових субсидій» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Законодавством Ваш випадок врахований у пункті 9 Положення «Про порядок призначення житлових субсидій» у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

Отже, Вам необхідно при оформленні субсидії, в Декларації про доходи у розділі «склад сім’ї», вказати родичів, котрі зареєстровані, але не живуть з субсидіє отримувачем. Зокрема, треба написати: «зареєстровані, але не проживають».

Разом із Декларацією треба подати Заяву з проханням розглянути на Комісії питання про нарахування субсидій на фактичну кількість людей, які мешкають у квартирі і надати документ, що підтверджує факт не проживання відповідної особи за цією адресою (довідка з місця роботи в іншому місці, довідка про навчання в іншому місці тощо).

Інакше, доходи Вашого чоловіка враховуватимуться до субсидії Вашої свекрухи та Вашої субсидії, але норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування обраховуватимуться лише за адресою Вашого домогосподарства, адже у Вас він фактично проживає. Оскільки Ваш чоловік зареєстрований у Вашої свекрухи, то Вона в Декларації має вказати також і Вашу сім?ю.

На жаль, якщо Ви не писали заяву про надання Вам відстрочки, то і призов на службу оскаржити не вийде.

Доброго дня!

Відповідно до п. 3 Указу Президента «Про затвердження Положення про місцеву державну адміністрацію»  http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0134-04 місцева   державна   адміністрація   є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів.

Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Згідно з ч. 2 ст. 121 ЖК України, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Згідно зі ст. 122 ЖК України, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

1. Згідно ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування

Отже, під поняттям «виконавчий комітет територіальної громади» мається на увазі «виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради».

Відповідно до підпункту 8 пункту «б» частини 1 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій. Отже, сільська рада уповноважена приймати такі рішення.

2. Відповідно до ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80

 Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно, територіальна громада «ближча» своїми повноваженнями до сільської ради.

3. Згідно з підпунктом 8 пункту «б» частини 1 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.

                Отже, сільська рада уповноважена приймати такі рішення.

Доброго дня! Прошу уточнити, чи писали Ви заяву до РВК про надання Вам відстрочки? Чи записані Ви у свідоцтві про народження дитини як її батько? Чи проходите Ви вже військову службу і з якого часу?

Доброго дня! Чинне законодавство не містить переліку таких підстав.  У Положенні «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 зазначено: «6.19.  У разі коли особа, направлена на медичний огляд, відмовляється (ухиляється) від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття ВЛК відповідної постанови, за рішенням консиліуму лікарів (за участю головних (провідних) спеціалістів та командування військового лікувального закладу) її дозволяється виписувати із військового лікувального закладу без проведення медичного огляду з офіційним повідомленням командира (начальника) військової частини, яким ця особа була направлена на медичний огляд, та записом у медичній книжці». «6.20 У разі переведення військовослужбовців для продовження лікування з одного лікувального закладу до іншого (з військового до цивільного), якщо це пов'язано з переїздом, ВЛК приймає відповідну постанову, яка оформлюється довідкою ВЛК та затвердженню штатною ВЛК не підлягає». Інших випадків дострокової виписки військовослужбовця з лікувального закладу достроково законодавством не передбачено.  Крім того, певні підстави повинні міститись у відповідному наказі командира військового шпиталю, яким визначено організаційні засади роботи лікарського закладу.

Доброго дня!

Якщо квартира офіційно зареєстрована на Ваше ім?я, Вам необхідно керуватися наступними нормами:

Відповідно до ч.2 ст.60 Сімейного кодексу України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

               Відповідно до абзацу 2 п. 24 Постанови Пленуму ВСУ  «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 не належить до спільної сумісної власності майно одного з 

подружжя, набуте особою до шлюбу.

               Отже, якщо квартира належить виключно Вам, і Ви за рішенням суду не можете бути позбавлені права власності.

               Однак, відповідно до ч.1 ст.405 ЦК Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

               На жаль, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 судове рішення про припинення шлюбу не входить до числа підстав для зняття з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст. 156 ЖК Української РСР http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10  члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Проте, ЖК передбачає випадок, коли членів сім?ї власника може бути виселено без надання їм іншого житлового приміщення. Право вимагати у судовому порядку виселення членів сім?ї, у тому числі колишнього з подружжя, власник житлового будинку має відповідно до ст. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 ЖК, зокрема якщо особа систематично руйнує чи псуює жиле приміщення, або використовує його не за   призначенням,   або   систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи     запобігання   і   громадського   впливу   виявились безрезультатними, виселення винних провадиться без надання іншого   жилого приміщення.

Отож, необхідно мати на увазі, що якщо за документами Ви і будете залишатися власником квартири, проте це ще не є підставою для виселення вашої дружини з цього приміщення навіть після розлучення. Для виселення з приміщення Вашої дружини необхідно:

1. Припинити особі сервітут у вигляді права користування житлом на підставі ч.2 ст.406 ЦК.

2. Усунути перешкоди у реалізації права користування та розпорядження житлом шляхом зняття особи з реєстраційного обліку.

3. Позбавити особу права користування житловим приміщенням.

   Також варто зауважити, що у разі, коли Ваша квартира була набута Вами до шлюбу, але під час спільного життя жінка вкладала кошти в її (ремонт тощо) протягом тривалого часу, то судом може бути передано частину житла Вашій дружині, якщо Вона доведе, факт спільного проживання і факт своїх вкладень.

    

Доброго дня! Для розуміння того, що Вам робити, насамперед дізнайтесь на кого зареєстровано право власності на будинок. Потрібно зробити витяг з реєстру.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про відпустки» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї.

Також, відповідно до ст. 11 «Про відпустки» з цих самих підстав щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена за вашим бажанням.

Це означає, що Ви маєте право на щорічну відпустку у будь-який зручний для Вас час у цьому році.

Відповідно до ч. 2 ст.20 «Про відпустки» тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ч. 2 ст.20 «Про відпустки» до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості роботи в поточному робочому році.

Доброго ранку!

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

На жаль, із Вашого повідомлення не зрозуміло до якої категорії громадян Ви віднесені, відповідно до п.9 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із взяттям на військовий облік, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов'язків із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

У ч. 11 ст. 29 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Відповідно до ч. 13 ст. 29 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 2 Постанови КМУ «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1644-2006-%D0%BF установлено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

            Проте, Ви не можете претендувати на будь-які грошові виплати/компенсації, оскільки Вами була написана заява про відпустку за власний рахунок. Ця обставина виключає право вимоги від роботодавця виплати Вам заробітної плати.

Доброго дня!  Чинним законодавством для вагітних жінок передбачено два види відпусток: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тривалість відпусток у зв’язку із вагітністю та пологами регулюється статтею 17 Закону України «Про відпустки» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 та частиною першою статті 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2240-14 . Законом про відпустки передбачено, що одним із видів соціальних відпусток є оплачувана відпустка по вагітності та пологах. Вона надається на підставі медичного висновку, а саме листка непрацездатності згідно зі ст. 51 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 , у якому фіксується тривалість відпустки залежно від певних обставин. Під час такої відпустки, у період, на який видано листок непрацездатності у зв?язку із вагітністю та пологами, жінка працювати може, але тоді за дні роботи їй буде нараховано лише заробітню плату. Також те, що Ви бажає піти в відпустку пізніше, аніж із дня, яким відкрито листок непрацездатності, вам необхідно зазначити у заяві про надання такої відпустки. Що стосується відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то відповідно до ст. 18 ЗУ «Про відпустки» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 вона надається за бажанням жінки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. За бажанням жінки у період перебування її у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.              Це саме передбачено статтею 179 Кодексу зконів про працю http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 .