Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5687) внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1269 спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отож, Ви може претендувати на отримання частки спадщини, яка належала б Вашому батьку за законом. У такому випадку строк, для прийняття спадщини за представленням складає шість місяців з моменту відкриття спадщини. Виходячи з Вашого питання, можна зробити висновок, що Вами пропущено строк для прийняття спадщини, а також немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання Вами заяви для прийняття спадщини нотаріусу, а тому Вам потрібно подавати позов для прийняття спадщини. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до законодавства.

Доброго дня! Я не можу надати Вам відповідь без інформації про те, чи має відношення і яке саме, вказана Вами земельна ділянка до квартири. Також потрібно знати як набута вказана земельна ділянка і яке її призначення.

Доброго дня!

Повноваження працівників Національної поліції визначені ЗУ «Про Національну поліцію» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n189).

Даним законом не надано поліцейським право на безперешкодне проходження на територію військових частин.

Входити на територію В/ч для відібрання пояснень можливо лише за погодженням з командуванням частини.

Доброго дня!

Відповідно до абз. 4,5 ч.9 ст. 1 ЗУ « Про військовий обов’язок та військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Отож, законодавством визначено, що особи, які перебувають у запасі є військовозобов’язаними. Військовослужбовець – особа, яка на даний момент вже проходить військову службу. На сьогоднішній день, Ви ще не набули статусу військовослужбовця. Тобто, при проходженні медичного огляду для визначення придатності до військової служби передбаченого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затв. Наказом Міністерства Оборони від 14.08.2008  № 402 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08) Ви будете вважатися кандидатом на військову службу за контрактом.

Доброго дня!

               Стаття 16 ЗУ «Про об¢єднання співвласників багатоквартирного будинку» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#o226) передбачає права об¢єднання співвласників багатоквартирних будинків серед яких не передбачено встановлення будь-яких штрафів, в т.ч. за порушення тиші.

            Порушення тиші дійсно є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено ст. 182 КУпАП (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938). При цьому, повноваженнями щодо притягнення до відповідальності за це наділено Національну поліцію, а ніяк не ОСББ. Вказане Вами рішення ОСББ є не законним.

Доброго дня!

Чинним законодавством – Кодексом України про адміністративні правопорушення (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n9210) та Законом України «Про виконавче провадження» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n133) – не встановлено термінів давності штрафів за порушення ПДР, накладених на водіїв.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Частиною 1 ст. 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Кодекс передбачає лише терміни подачі таких рішень для примусового виконання органам державної виконавчої служби – 15 днів з дня вручення постанови порушнику.

Згідно зі ст. 310 КУпАП провадження по виконанню постанови про накладення адміністративного штрафу закінчується його повною оплатою (стягненням).

Постанова не підлягає виконанню у разі, якщо її не було звернено до виконання у встановлений термін – протягом трьох місяців з дати її винесення (ст. 303 КУпАП)

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ «Про відпустки» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно з ч.1 ст.12 ЗУ «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про відпустки» святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n471 ) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

Отже, щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, вона може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що її безперервна частина буде не менше 14 календарних днів. Не враховуються у тривалість відпустки святкові та неробочі дні, які визначені у законодавстві. Вихідні дні враховуються при визначені тривалості відпустки. Виходячи з Вашого попереднього питання тривалість безперервної частини відпустки не становитиме 14 календарних днів, а тому це не відповідає вимогам законодавства.

Доброго дня!

Виходячи з Вашого питання неможливо зрозуміти, про яку саме відпустку йде мова. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

3^-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16^-1 цього Закону);

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);

відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18^-1 цього Закону);

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про відпустки» святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n471 ) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

Законодавством регламентовано порядок надання та тривалість відпусток в залежності від виду.

Доброго дня!

               Відповідно до п.3 Положення про паспорт громадянина України затв. Пост.ВРУ від 26 червня 1992 року N 2503-XII( http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 ) Бланки   паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або   паспортної   картки   за   єдиними   зразками,   що затверджуються Кабінетом Міністрів України

               Згідно з п.8  Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної 

книжечки, не обмежується.  До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно   таких   фотокарток   при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. 

               У пункт 16 зазначено, що обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування. 

Закон не вимагає власників паперових паспортів змінювати їх на пластикові картки.

Доброго дня! Відповідно до ст. 1233 ЦКУ

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіти в Україні є чинними.

Тобто, заповіт є розпорядженням особи на випадок її смерті та не діє за життя особи. У разі, якщо, Ви хочете отримати вказаний будинок та земельну ділянку за життя батька, раджу оформити договір дарування відповідно до положень Цивільного Кодексу України.