Доброго дня!

У п. 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату від 17.02.98 р. № 74 http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0149-98 вказано «перед видачею водієві подорожнього листа диспетчер (або інша відповідальна особа перевізника) заповнюють його таким чином…» Зі змісту даної норми зрозуміло, що диспетчер може видавати водію подорожнього листа.

Проте, на даний час вказана Інструкція втратила чинність, інший нормативно-правовий документ, який би регулював дане питання, відсутній.

У зв’язку з цим вважаємо, що диспетчер автотранспорту має видавати водію подорожнього листа, якщо немає інших уповноважених на це осіб. Конкретної вказівки закону на такий обов’язок диспетчера немає, вживається поняття «відповідальна особа». Законодавство не виключає визнання диспетчера «відповідальною особою».

Також, діяльність диспетчера автотранспорту регулюється його посадовою Інструкцією.

Якщо на даного диспетчера покладена така відповідальність посадовою Інструкцією, або відсутні інші уповноважені особи, котрі зобов’язані видавати подорожні листи, у такому випадку при порушенні свого обов’язку диспетчер нестиме відповідальність у межах, визначених чинним законодавством України про працю та дисциплінарні стягнення.

А взагалі, звертайтесь з аналогічними питанням до юриста Вашого підприємства.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 38 КЗпП http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 відлік строку попередження рахується з дати вручення рекомендованого листа роботодавцю, а саме – з 13.06.2018 р. У Цьому випадку останнім Вашим робочим днем має вважатися 27.06.2018 р.

Що стосується лікарняного – звільнити працівника роботодавець повинен зі спливом двох тижнів з моменту подання заяви, незалежно від того, скільки днів він хворів у цей період, адже у ст. 38 КЗпП ідеться про попередження, що стосується майбутнього звільнення, а не про відробіток протягом двох тижнів.

Адміністрація підприємства (власник або уповноважений ним орган) за законом не наділяється правом щодо висунення будь-яких вимог до працівника при звільненні його за власним бажанням.

Неподання обхідних листків, незавершення дорученої роботи, інші обставини не можуть звільнити адміністрацію підприємства від обов'язку в день звільнення провести з працівником повний розрахунок та видати йому оформлену трудову книжку, передбаченого у ст. 47 КЗпП.

Якщо ж, наприклад, працівник має заборгованість перед підприємством за матеріальні цінності, видані йому в користування (наприклад не розрахувався з бібліотекою, спорткомплексом, за спецодяг тощо), то залежно від наявних документів, а також порядку користування відповідними цінностями, встановленого на підприємстві, можуть бути застосовані п. 2 або п. 5 ст. 134 КЗпП, що передбачають матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству.

Ст. 47 КЗпП, яка покладає на власника або уповноважений ним орган зобов’язання видати працівникові оформлену трудову книжку в належному вигляді у день звільнення (п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 ) і провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП). Стаття 117 КЗпП передбачає відповідальність власника або уповноваженого ним органу у випадку невиплати звільненому працівникові належних сум.

            Чинним законодавством не затверджено типової форми заяви про звільнення за власним бажанням, тому вимога кадровика переписати її є безпідставною.

На все добре!

Доброго дня!

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Проте, відповідно до ч. 7 ст. 5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/742-15 громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають   право   на збільшення земельної   ділянки   в   межах   норм,   установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

• непрацездатних батька і матір

• одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір)

• непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник

• осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

Тобто, при встановленні опіки над Вашою матір?ю, Ви маєте право на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Проте, варто врахувати поняття «непрацездатної особи».

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 непрацездатними визнаються особи, які досягли встановленого  пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ст. 58 ЦК України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо Ваша ситуація відповідає цим правовим нормам, то Вашу матір судом може бути визнано недієздатною та встановлено Вас опікуном. У цьому випадку правовим наслідком визнання Вашої матері недієздатною є відсутність можливості працевлаштування, а отже, вона не зможе і надалі продовжувати працювати.

Що стосується Вашого батька, то законодавством не передбачено випадку визнання особи непрацездатною за наявності ІІІ групою інвалідності.

Таким чином, Ви маєте право на відстрочку у від призову на строкову військову службу, лише у випадку визнання Вашої матері недієздатною та встановленні опіки над нею.

Доброго дня! Преса - це добре! Однак, до апеляції віднесіться досить серйозно, хоч я і впевнений у Вашому успіху! Вирок читав з великим жалем до судової системи, яка терпить таке. 

Доброго дня! Я про таку ситуацію демятки разів писав на даному сайті. Пошукайте і почитайте. Ще раз можу коротко повідомити: Вашого батька по досягненню 40-річного віку повинні були не "зняти", а "виключити" з війського обліку. Поновити його могли (мати право) лише за його згодою. Поновлення законом граничного віку перебування в запасі для нього не має ніякого значення виходячи насамперед із положення Стаття 58. КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ - "Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи". Ваш батько має усвідомлювати, що конституція вище військового комісару і вважати себе невійськовозобов'язаним.

Доброго дня! Якщо вказана особа повноважна (згідно з посадовими обов'язками) готувати таке подання, і якщо перебування вказаних осіб (підлеглого і керівника) на даних посадах саме по собі не створює конфлікта інтересів, то сам факт його готування і подачі керівнику на розгляд, на мою думку, не є порушенням закону і не створює конфлікту інтересів.  Ще, виходьте з того, що Конфлікт інтересів — це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Доброго дня! Уважно прочитав вирок. Вибачте, здається його писав КРЕТИН! Найміть нормального адвоката - він розвалить його в апеляції!!!

Доброго дня!

                    У п. 3 Указа Президії Верховної Ради СРСР (який не суперечить законодавству України) «Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами й організаціями копій документів, що стосуються прав громадян» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v9779400-83 визначено перелік документів, з яких вірність копії не засвідчується: забороняється   засвідчення   вірності   копій   паспорта, документів, які його заміняють,   партійного,   профспілкового, комсомольського, військового квитків, депутатського посвідчення, службових посвідчень, а також інших документів, знімання копій з яких не допускається. 

Виходячи з викладеного, Ви не можете завірити копію свого військового квитка.