Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини. Це передбачено "Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини". http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF
 Дізнайтесь телефон вказаного органу за місцем знаходженням дитини і негайно туди зателефонуйте.

Доброго дня!

На жаль, Ваше питання не зовсім зрозуміло сформульоване, тому можемо надати два варіанта відповіді.

1. Якщо у Вас відсутній кадастровий реєстраційний номер, то Вам потрібно фактично по новому оформлювати право власності на землю, і відповідно ст. 186 Земельного кодексу України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page8 , затверджувати на сесії селищної ради технічну документацію із землеустрою, в т.ч. і межі земельної ділянки.

   2. Якщо Вами вже оформлено право власності на землю, наявний кадастровий номер, Ви можете винесені межі в натурі самостійно затвердити разом з власником суміжної земельної ділянки.

Доброго дня, Тетяна! Для визначення стратегії і тактики захисту насамперед потрібно ознайомитись за матеріалами справи. Однак, уже зараз можу сказати, що справа прокуратурою розслідується незаконно, всупереч вимогам ст.216 КПК України.  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8  Кримінальне провадження за ст.368 ч.4, з урахуванням суми "хабаря" повинно розслідуватись не слідчими прокуратури, а детективами Національного антикорупційного бюро України. Те, що слідство провадиться всупереч ст.216 КПК України неналежним органом, відповідно до ст.87 КПК України,  повинно потягнути визнання всіх доказів, які добуті під час такого розслідування, недопустимими.   Зокрема, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в своєму листі № 9-2388/0/4-16 від 13.09.2016 зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими визнаються докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Враховуючи викладене, раджу ставити перед судом на будь-якій стадії попереднього розслідування, питання про визнання доказів недопустимими.

Доброго дня! Відповідно до положень ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України , постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна. Згідно ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу. Таким чином, відстрочити сплату штрафу можливо лише шляхом оскарження постанови про накладення штрафу. Відповідь надано за допомогою сайту http://zib.com.ua/

Доброго дня! Діяльність профспілкової організації, серед іншого, регламентується Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 та власним статутом. Однак, ні даний закон, ні інші нормативні документи, не заобов'язують профспілкову організацію повертати внески своїм членам. Я не виключаю, що повернення внесків може бути передбачено статутом профспілкової організації. Раджу почитати Статут своєї профспілки, а також поцікавтесь в профспілкового керівника на якій підставі відбувається повернення внесків.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran3627#n3627) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

164.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

164.2.2. суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору …

Тобто в даному випадку винагорода теж буде включатись до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку. Сума винагороди в цивільно-правовому договорі вказується без ПДВ.

Доброго дня! Раджу ознайомитись з ПОЛОЖЕННЯм "Про порядок призначення та надання населенню
субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", яким регулюэться підняте Вами питання.  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Зверніть увагу на п.5 даного Положення, яким визначено обставини за яких субсидія не призначається. Термін за який враховуються одержані доходи складає 12 місяців.

Доброго дня! Використання неліцензійного ПЗ може потягнути адміністративну, кримінальну, цивільно-правову відповідальність. Насамперед, представники правовласника можуть подавати позовні заяви з визначеною сумою збитків. Найчастіше вимоги пред’являють Microsoft, Лабораторії Касперського, Adobe, 1C, ABBYY. Для фізичної особи реально, але майже не трапляється.

Відповідно до ст. 51-2 КпАП України: Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Відповідно до ст. 176 КК України: За незаконне відтворення, розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (нмдг) передбачено:
штраф від 200 до 1000 нмдг або  виправні роботи на строк до 2-х років  або
позбавлення волі на строк до 2-х років, з конфіскацією та знищенням усіх матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних;

Теоретично, настання вказаної відповідальності для фізичної особи допускається, однак на практиці трапляється рідко, частіше як супутня відповідальність за вчинення інших протиправних дій.

Доброго дня! Однозначно неправомірно! Ваш статус дає Вам пільги встановлені державою, які діять на всій території країни і ніяк не залежать від картки тернополянина.

Доброго дня! Для переведення працівника на інше підприємство потрібні згода працівника та погодження між власниками відповідних підприємств або уповноважених ними органів. У разі відсутності зазначених умов переведення на інше підприємство відбутися не може. Тому навіть якщо працівник подав заяву з проханням про звільнення з роботи в порядку переведення за пунктом 5 статті 36 КЗпП, але нема погодження власників зацікавлених підприємств, де працює працівник і куди він бажає працевлаштуватись, або уповноважених ними органів, то оформляти таке звільнення як переведення не можна. При цьому, закон не передбачає мотивації погодження чи відмови в погодженні.