Доброго дня! Я вважаю більш обгрнутованою окрему думку судді, зокрема наступні його тези " 

Слід зазначити, що зміна примітки до статті 364 КК відбулася без зміни диспозиції самої статті 364 КК. Тобто, попри зміну примітки до статті 364 КК, незмінним залишився об’єкт кримінально-правової охорони відповідних суспільних відносин – суспільні відносини, пов’язані із законним, в межах наданих повноважень, здійсненням відповідною особою своїх службових повноважень. Незмінними залишилися й умови настання кримінальної відповідальності – завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

         Оскільки інше не зазначено в самій диспозиції статті, а примітка до статті не може змінювати зміст самої статті – то немає жодних підстав звужувати об’єкт кримінально-правової охорони лише до матеріальних аспектів. Адже, шкода може завдаватися й тим правам і свободам, які самі по собі не мають вартісного виразу. Пункт 3 примітки розкриває ознаки істотної шкоди лише в вартісному виразі, однак ним не визначено обсягу прав, свобод чи законних інтересів, які можуть мати саме вартісний (кількісний) вираз (еквівалент).

         Крім того, примітка до тієї чи іншої статті КК існує не сама по собі. Її функція полягає у розкритті тих чи інших ознак диспозиції статті, якщо це з позиції юридичної техніки не варто робити у самій диспозиції статті. Водночас, розкриття таких ознак диспозиції у примітках не повинно входити у суперечність із положеннями Загальної частини КК, зокрема, щодо визначення завдань Кримінального кодексу України. Наведене стосується й питань тлумачення норм закону про кримінальну відповідальність. Таке тлумачення повинно також відбуватися комплексно й включати в себе не тільки питання власне, кримінальної відповідальності, але й питання кримінально-правової охорони суспільних відносин (об’єктів) з позицій завдання Кримінального кодексу України."

Також, вимушений пояснити, що на даному сайті я не вступаю в полеміку з дописувачами, тому переписку з Вами з вказаного питання припиняю. На все добре!

Доброго дня.

Відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page3) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

                               Якщо особа не з’явилась у вказаний термін у військкомат для уточнення даних або проходження медичної комісії, вона може бути притягнена до адміністративної відповідальності за статтею 210Кодексу України про адміністративні правопорушення (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10) .

Відповідно до ч.6 ст. 36 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page3) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

                                   А також, відповідно до ч.1 ст.34 України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page3) персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

Отже, Ви повинні з’являтись за викликом до військомату обов’язково. А також, надавати данні військомату, для ведення ними персонально-якісного обліку.

Добрий день.

Зверніться до свого підприємства,щоб вони надали дані за місяці, які не врахував Пенсійний фонд.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»( http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran688#n688) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

                                          Отже, якщо ви досягли пенсійного віку, і маєте відповідний стаж роботи, можете подавати заяву про перерахунок пенсії, але відповідно подати потрібно в останній день місяця, в якому було набуто повний місяць стажу.

Доброго дня.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page3) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page3) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Тому раджу Вам звернутись до територіальних органів Пенсійного фонду.

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran709#n709) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

На даний час особливого періоду немає. Тому дія даної норми на Вас не поширюється.

Отже, на теперішній час робоче місце та середній заробіток за працівником прийнятим на військову службу за контрактом НЕ зберігається.

Доброго дня! Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони основного складу злочинів вказаної групи є  суспільно небезпечні наслідки, які полягають у заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичних осіб, державним або громадським інтересам (СПВСУ 2010. - С. 393-397). Слід ураховувати, що істотна шкода як наслідок вчинення цих злочинів, може по­лягати у заподіянні: а) матеріальних збитків; б) нематеріальної шкоди; в) матеріальних збитків у поєднанні з наслідками нематеріального характеру. Питання про те, чи є шкода істотною, якщо вона полягає у заподіянні наслідків нематеріального (морального, організаційного тощо) характеру, вирішується у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи, бо в таких випадках істотна шкода - це категорія оціночна. При вирішенні цього питання потрібно вра­ховувати ступінь негативного впливу протиправного діяння на нормальну діяльність органів влади та управління, роботу підприємств, установ та організацій, характер завданої нематеріальної шкоди, кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди тощо. Судова практика визнає істотною таку шкоду, яка, зокрема, полягає у по­рушенні охоронюваних Конституцією чи іншими законами прав та свобод людини й громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів держав­ної влади чи місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадсько­го порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємствами, установами, організаціями своїх функцій тощо (п. 6 ППВСУ від 26 грудня 2003 р.; СПВСУ (2008-2009). - С. 187-191). Істотною визнається й така шкода, яка є наслідком використання суб’єктом злочину свого службового становища чи повноважень з надан­ня публічних послуг для: а) сприяння чи потурання вчиненню злочину іншими особами; б) вчинення суб’єктом поряд зі злочином, передбаченим у розд. XVII Особливої части­ни КК, іншого злочинного діяння; в) приховування раніше вчиненого особою злочину. Шкода є істотною й тоді, коли через порушення особою своїх службових обов’язків або повноважень з надання публічних послуг злочин учиняється іншими особами (напри­клад, через недбалість керівника підлеглі йому особи незаконно заволодівають майном підприємства чи внаслідок складання нотаріусом підробленого заповіту особа заволо­діває майном законних спадкоємців тощо).У разі заподіяння поряд із матеріальними збитками й шкоди нематеріального характеру, загальна шкода від злочину може визнаватися істотною навіть і тоді, коли матеріальні збитки самі по собі не перевищують ста н. м. д. г. (п. 6 ППВСУ від 26 груд­ня 2003 р.). Проте у цих випадках матеріальні збитки і супутні їм наслідки нематері­ального характеру можуть оцінюватися як заподіяння істотної шкоди лише за умови, якщо вони враховуються в цілому, у їх нерозривній єдності, а не окремо (ізольовано) один від іншого. У таких ситуаціях дуже важливо обґрунтувати та умотивувати у ви­року рішення про те, за якими саме ознаками і з урахуванням яких саме обставин суд дійшов висновку, що заподіяна злочином шкода є дійсно істотною. Слід також урахо­вувати, що заподіяння істотної шкоди є одним із критеріїв відмежування службового злочину чи злочину, пов’язаного з наданням публічних послуг, від дисциплінарного чи адміністративного проступку (ПС. - С. 153-154).

Доброго дня! Відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 1 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page?text=%EC%E5%E4%E8%F7%ED) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних. Отже, якщо Ваш син приписаний до призовної дільниці він повинен у разі виклику військового комісаріату прибувати для проходження медичного огляду, незалежно від того чи є у Вашого сина відстрочка чи немає.

Доброго дня!

Відповідно до пункту б частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran384#n384) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Отже, є пряма норма, яка зобов'язує командування військової частини розірвати контракт з Вами на підставі постанови про обмежену придатність до військової служби. Раджу Вам звернутись з письмовою заявою про розірвання контракту.

Доброго дня.

Акт прийому-передачі квартири повинен підписуватися, тоді коли Вас в квартирі все влаштовує.Відповідно, якщо загальна площа квартири відмінна на більш ніж 0,5 кв. м. тоді потрібен перерахунок. Забудовник має повернути гроші за відсутні метри. В додатковому договорі вказуються термін, впродовж якого повинен бути здійснений розрахунок.

Підпис акту прийому-передачі - гарантія того, що інвестор задоволений житлом і претензій до забудовника немає.

Отже, поки не будуть виконанні умови додаткового договору, акт прийому-передачі підписуватине варто.

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 13 статті 10 Закону України «Про відпустки» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran47#n47) щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців …

А також, відповідно до статті 362 розділу 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14) порядок   виходу   військ  на   полігон   (у   табір) встановлюється планом бойової підготовки або наказом старшого командира (начальника).

Отже, в даному випадку Ви як дружина військовослужбовця маєте право вибору часу відпустки в зручний саме для Вас час. З приводу виходу військ на полігон, то має бути відповідний наказ старшого командира або план бойової підготовки.