Доброго дня! Виходячи зі змісту Вашого питання, можна константувати, що у Вас дві окремі, однак певною мірою пов'язані проблеми. Перша: Необхідність захисту в кримінальному провадженні. Закон зазначає, що підозрюваний не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Цей обов'язок лежить на стороні обвинувачення. Однак, підозрюваний вправі це робити. Тому, насамперед рекомендую визначитись зі своєю лінією захисту. Стаття 164 ч.1 КК України передбачає відповідальність за 2 окремих правопорушення 1) "Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)" 2)"злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні" Склад злочину, передбачений ст. 164, у формі ухилення від сплати аліментів може мати місце лише за наявності рішення суду, відповідно до якого мати або батько чи інша передбачена законом особа зобов'язана сплачувати аліменти. Водночас наявність рішення суду не є обов'язковою умовою притягнення винного до відповідальності за цією статтею у випадку вчинення цього злочину у формі ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей.Під утоленням від сплата аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Ухилення від утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних дітей, що перебувають на утриманні батьків, може полягати у незабезпеченні таких дітей харчуванням, одягом, іншими речами (насамперед, першої необхідності), наданні необхідних коштів для їх лікування, відпочинку тощо. Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коло воно є злісним. Поняття злісності належить До оціночних категорій і має бути визначено у кожному конкретному випадку. Визнання судом ухилення злісним повинно бути належним чином вмотивовано у вироку. Про злісний характер ухилення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов'язку та можливість кримінальної відповідальності з боку судді чи державного виконавця, неодноразові звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо. Не може визнаватися злісним ухилення від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у | зв'язку з їх відсутністю тощо.  Безумовно, в кожній ситуації потрібно розбиратись окремо, тому, за наявності фінансової можливості, рекомендую звернутися за допомогою до адвоката.

Друга проблема: Сплата аліментів. Їх необхідно сплачувати виходячи з усіх міркувань, в тому числі з того, що розпочавши сплату аліментів при доведенні факту надходження до Вас виконавчих листів, можна уникнути кваліфікуючої ознаки ст.164 КК України "злістність", що приведе виправдання. Статтею 33 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання судового рішення. Законом передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку (ч. 1, ч. 2 ст. 33).

Надання відстрочки або розстрочки є можливим як при винесенні судового рішення, так і після набрання ним законної сили. Однак в останньому випадку зміна строків фіксується в окремій ухвалі суду. Таке рішення суд може прийняти незалежно від того, до чи після судового процесу виникли зазначені обставини.

Згідно статті 197 СК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 "Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами" 1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. 2. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Тому, раджу звернутись з відповідною заявою до державного виконавця.

У Вашому випадку суддя порушує вимоги закону, щодо термінів призначення справи до розгляду. На превеликий жаль, це надто поширена негативна практика. Спробуйте просто підійти до судді на прийом з письмовою заявою про додержання процесуальних строків.

Доброго дня! Підняте Вами питання регулюється ст.187 ЦПК України. "Відкриття провадження у справі". Так, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.  Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Доброго дня! Порядок військового обліку громадян регламентується Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15 грудня 2010 р. № 660.  Відповідно до п 3.5. Інструкції № 660 військово-обліковими документами, на підставі яких на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах ведеться персональний облік військовозобов'язаних та призовників, є:
- для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Вказана Вами довідка законодавством не регламентована. Порядок заміни довідки на військовий квиток у вільному доступі відсутній, тому, можна припустити, що такого порядку взагалі не існує. Відповідно відповідяльність саме за незаміну довідки відсутня. Однак, Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доброго дня! Ви трохи плутаєте поняття. 3 місяці - це не строк дії адмінпротоколу, а термін притягнення до адміністративної відповідальності судом. Вказаний термін ніяк не пов'язаний з терміном зберігання інформації про правопорушеників в електронних реєстрах.

Доброго дня! Розумію, як Вам важливе вказане питання. Однак, воно відноситься насамперед не до юридичної сфери, а сфери шкільних відносин. Якщо роглядати вказану проблему як суто юридичну, - то я б Вам порадив звернутись до місцевого відділення полції у відділ ювенальної превенції, оскільки мова йде про правопорушення серед неповнолітніх, а саме ця служба займається профілактикою у подібних ситуаціях. Але таке звернення ще більше погіршить Ваші стосунки з адміністрацією навчального закладу, що може вплинути на їх ставлення і до Вашої доньки. Мої поради: 1) Спробуйте навести контакт з класним керівником. Зацікавте її більше уваги приділяти вказаній проблемі і дітям, які втягнуті в конфлікт. При бажанні класний керівник зможе знайти позитив у бідь-якій дитині. А он добути таке бажання - Ваша задача. Це напевне самий вірний шлях. 2)  Якщо конфліктна ситуація між дітьми зберігається - спробуйте поспілкуватись з їх батьками, обов'язкового в максимально м'якій формі; 3) Спробуйте звернутися за допомогою до шкільного психолога, якщо такий є;  

На все ДОБРЕ!

Якщо з урахуванням будівництва, технічно можливо забезпечити проїзд, за сервітут можна поборотись.

Доброго ранку! Якщо в'їзд до Вашого гаража здійснювався з проїзжої частини, а тепер її перекривають - можна спробувати відстоювати Ваші права в суді. Якщо Ви зробили заїзд не з вулиці а з земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності, максимум на що можна розраховувати - встановлення в судовому порядку сервітуту (право користування цією ділянкою для проїзду).

Доброго дня! Порядок отримання дозволів на придбання та зберігання і носіння вогнепальної зброї на даний час встановлюється інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року (далі – Інструкція). Набуття права на вогнепальну зброю здійснюється в два етапи: отримання дозволу на придбання і отримання дозволу на носіння і зберігання зброї.

Для отримання дозволу на придбання вогнепальної зброї, відповідно до пункту 12.2 Інструкції, необхідно подати до дозвільної системи органів внутрішніх справ відповідну заяву. До заяви подаються наступні документи: медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи; довідка про вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею; платіжний документ про сплату відповідних платних послуг та копії сторінок паспорту 1, 2 та 11.При цьому, до надання дозволу на придбання зброї перевіряєтьс я наявність судимостей та поведінка особи за місцем проживання. Крім того, для оформлення документів потрібні чотири фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та практику надання дозволів на придбання зброї, для отримання вказаного дозволу доцільно діяти в наступному порядку. Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного районного відділу внутрішніх справ та замовити довідку про відсутність судимості. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна довідка. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником. Отримати в наркологічному диспансері сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, а в психоневрологічному диспансері – медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.

Після цього в лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см. Укласти в будь-якій страховій компанії договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї. Придбати металевий ящик або сейф, які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог Інструкції, кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора міліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам Інструкції, збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання. За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний рапорт, який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину. Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну квитанцію. З`явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї. Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з`явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання. Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункту 12.5 Інструкції, необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються фотокартки, дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї, платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи та копія договору страхування цивільної відповідальності.