Доброго дня! Якщо мова йде про цивільну справу, то згідно ст.76 ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 "Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;  2) висновками експертів;  3) показаннями свідків." Згідно статті 90 ЦПК "Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу."  Таким чином, ЦПК не визначає чисельність свідків, показання яких буде вважатись доказом. Не містить такої необхідної численості і КПК Україні при визначенні доказів у кримінальному провадженні. Дивіться ст.ст.91-97 КПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

Доброго дня! Згідно ст.121 Земельного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-141. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:  а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;  г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;  ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;  д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.  2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).  3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). При цьому, кожен громадянин має право на безоплатне одержання земельної ділянки кожного з визначених категорій у визначених законом розмірах. Відповідно, кожен з Вашої сім'ї має право на одержання земельних ділянок відповідного до призначенню, якщо раніше землі вказаного призначення не одержували. 

Доброго дня! Конкретну відповідь на Ваше питання може дати виключно проектант, який при проектуванні септика врахує всі особливості території та забудови. Септик – це пристрій, який представляє потенційну загрозу для екологічної ситуації. Саме тому заборонено безконтрольне будівництво таких конструкцій. Перед тим, як проводити монтаж очисної споруди, необхідно розробити проект, погодити розташування септика на ділянці в СЕС і отримати дозвіл на будівництво. При цьому дозвіл на монтаж на своїй ділянці ви отримаєте тільки за умови, що проект відповідає вимогам Сніп і Санпін.

Доброго дня! На тему септиків і вигрібних ям вже багато написано на нашому сайті. Проектування і облаштування системи автономної каналізації приватного домоволодіння пов’язане з дотриманням санітарних вимог, визначених норм і правил, які обов’язкові для виконання. У разі порушення пунктів санітарних норм при проектуванні та будівництві вигрібної ями експлуатація її потім може привести до безлічі проблем і чималих штрафів. Вигрібна яма являє собою ємність для накопичення побутових стоків. Для визначення її місцезнаходження та узгодження з регламентами санітарних норм необхідно проаналізувати свою ділянку та прилеглу територію. За санітарними вимогами вона повинна бути вилучена: – Від сусіднього будинку і його споруд – на 10-12 метрів. – Меж ділянки – не менше ніж на 1,5 метра. – Житлового будинку – на відстань від 8 до 10 метрів. – Водозабірних колодязів – на 20 метрів. – Водопровідних труб – на 25 метрів. – Підземних течій ґрунтових вод – на 25 метрів. – Газових труб – на 5 метрів. При будівництві вигрібної ями потрібно враховувати стан грунту в місці розташування пристрою. На глинистих ґрунтах природні колодязі по санітарним вимогам повинні знаходитися на відстані 20 метрів від ями. На суглинних грунтах вони віддаляються на 30, а на піщаних або суперпесчаних на 50 метрів. Найпростішим варіантом, передбаченим СНиП, є бездонна вигрібна яма. Вона розрахована на невеликі стічні викиди обсягом до 1 кубічного метра на добу. За цей час стоки встигають пройти природним способом в грунт, а аеробні бактерії ґрунту їх переробити. Нагромаджуватимуться мулові опади з таких вигрібних ям періодично – раз на півроку – повинні прибиратися. Однак це самий простий і доступний варіант прийому та утилізації стоків. Він відноситься до типу сільських туалетів, які сьогодні вже неактуальні через свій невисокий ресурс прийому стоків і неприємних запахів біля нього. Крім того, такі конструкції сьогодні можуть бути екологічно небезпечними. Якщо в будинку проживає більше двох осіб, які звикли до комфортних умов міського життя, необхідно розглядати варіанти облаштування герметичних вигрібних ям. Вони екологічно безпечні, і відходи з них не потраплять в грунт. Одним з варіантів, що задовольняють вимогам СНиП, є яма з бетону, шлакоблоку або цегли. Відмінним рішенням питання скидання побутових стоків буде герметичний накопичувальний септик із пластику. Вимоги до вигрібній ямі Глибину герметичній ями необхідно робити не більше 3 метрів. Це пов’язано з її обслуговуванням асенізаційної машиною, шланг якої розрахований на 3-х метрову довжину забору стоків. Якщо зробити яму глибше, ефективність очищення знизиться через постійний осад на дні. Каналізаційна труба, що входить в яму, повинна мати 10 см в діаметрі. Глибина її закладки в грунт становить 1,2 м, що забезпечує її схоронність взимку. Ухил труби в сторону зливної ями повинен бути не менше 3%. Каналізаційний люк Вхід стічної труби в стіну будь-якого конструктивного вирішення ями необхідно робити м’яким. Для цих робіт відмінно підходить бітум і звичайна будівельна піна. Дно ями облаштовується з обов’язковим ухилом в бік люка, що забезпечить більш якісне відкачування нечистот. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення газу метану, який часто стає причиною вибуху. Тому його необхідно відводити з внутрішнього обсягу герметичної ями за допомогою вентиляційної труби діаметром 10 см і виведення її над землею на висоту не менше 60 см. Для роботи асенізаційної машини та обслуговування ями необхідно забезпечити до неї доступний під’їзд. Викликати машину потрібно буде 2 рази на місяць при витраті понад 150 літрів води на добу на одну людину. За інформацією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України із настанням весняно-літнього періоду відбувається різке зростання рівня смертельного виробничого травматизму на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства під час виконання робіт підвищеної небезпеки у колодязях, замкненому просторі та інших спорудах водопровідно-каналізаційних господарств. Надаючи вказану консультацію дякуємо сайту http://kor-rada.gov.ua/

Доброго дня! Чинне законодавство передбачає призов офіцерів запасу на військову службу з проходженням курсів перекваліфікації за іншою військовою спеціальністю. https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 При цьому, вказані нормативні акти містять підстави для звільнення від призову.

Доброго дня! Бездіяльність державного службовця можна оскаржити шляхом звернення до його безпосереднього чи вищестоящого керівника, або в судовому порядку. Частиною 1 ст. 5 КАС України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Доброго дня! Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519). Утім, праця фахівців закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, що не передбачені Умовами № 308/519 (педагогічних працівників, працівників культури, сільського господарства та інших), оплачується згідно з умовами оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери (п. 1.3 Умови № 308/519). Посада практичного психолога міститься у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963. Тобто вона віднесена до педагогічних працівників. Тарифні розряди за вказаною посадою встановлюють відповідно до додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557. Їх розміри залежать від кваліфікаційної категорії кожного працівника , установленої за наслідками атестації. Вказані працівники одержують надбавки за вислугу років та «за престижність праці» тощо. А от можливість підвищення посадових окладів за шкідливі та важкі умови праці з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими нормативно-правовими актами освітянської галузі не передбачена. Отже, позаяк працю практичних психологів оплачують відповідно до умов оплати праці, що діють в освітянській галузі, права на підвищення посадових окладів за шкідливі та важкі умови праці з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими вони не мають. Дякуємо https://stimul.kiev.ua/ за використання контенту

Доброго дня! Згідно статті 76 ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 "Докази" 1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Таким чином, судом приймаються електронні докази. В той же час, вказані докази, згідно ст.77, 78, 79 повинні бути належними, достовірними і допустимими. В судовій практиці існує позиція, – якщо відсутні належні підтвердження того, що певна інформація дійсно була поширена в соцмережах і її розміщення вчинене особою, до якої пред’явлено позов, то такі матеріали розцінюються судами як неналежні докази та не приймаються до уваги.

Доброго дня! Згідно ст. 162 ПКУ  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Платниками податку серед інших є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; Згідно п. 14.1.55. дохід ПКУ, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам; Тобто, кошти отримані переказом грошовий з іншої держави є іноземним доходом, що підлягає оподаткуванню.  При цьому слід розрізняти вказаний дохід за ознакою відправника коштів. Якщо відправником і одержувачем є члени однієї сім'ї, як то чоловік, дружина, їх діти, батьки - вказані перекази не підлягають оподаткуванню.  Вказане прямо не передбачено ПКУ, а мотивується тим, що Сімейним Кодексом України встановлено обов'язок взаємного піклування і матеріальної підпримки між такими особами. Дружина і чоловік зобов'язані матеріально підтримувати один одного (ст. 75 СКУ). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ); Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 СКУ), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 СКУ), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 СКУ); Повнолітніі діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ). Тому, перекази між такими особами повинні розцінюватитсь не як отримання доходу, що підлягає оподаткуванню, а як передбачена законом обов'язкова допомога тиа переміщення коштів всередині родини (сім'ї). При цьому, декларувати такі доходи необхідно. Ваше питання стосується переказу від сестри, що не підпадає під описану мною мотивацію.  

Доброго дня! Цікаве і певною мірою дискусійне питання. Почнем з того, яким нормативним документом введено вказаний порядок. На моє глибоке переконання вказані "норми" повинні бути відображені не лише в наказі керівника підприємства, а й в колективному договорі. Так, відповідно ст.65 ч.7 Господарського кодексу Україниhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 "На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Згідно ст.13 КЗпПУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 зміст колективного договору повинен включати серед іншого й режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;   Таким чином, якщо вказані "новели" не закріплені в колективному договорі можна стверджувати про їх незаконність сугубо з формальних підстав.