Якщо Ви вивчите наступні документи, Ви зрозумієте як і куди можна реально оскаржити дії директора.

• Інструкцієя про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04.93 р.;
• Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП).
• Галузева, обласна, районна угода, колективний договір.

          Запевняю Вас,  що дії Вашого директора незаконні і можуть бути легко оскаржені. Також, Ви можете замовити у нашого офісу підготовку відповідного оскарження. На все добре! 

Доброго дня! Відповідно до ч. 2 ст.39 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page4 , громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою ст. 119 КЗпП. Ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Але все це стосується призову в особливий період. Зараз такого періоду немає, відповідно і положення закону не застосовуються.  На сьогодня, на особу призвану на строкову військову службу, можуть звільнити з займаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2  Стаття 36.Підстави припинення трудового договору. "Підставами припинення трудового договору є: 3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;

Доброго дня! Вам пропонують за власний рахунок провести обстеження та заміну електролічильника. При цьому РЕС посилається на Постанову НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ, так званої РКНЕ. Вказаною Постановою РКНЕ №28 від 31.07.96 http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0417-96/page затверджено "Правила користування електроенергією", згідно з якими "Експлуатація та планові заміна, ремонт, обслуговування, повірка розрахункових засобів обліку електричної енергії, що призначені для розрахунків населення за електричну енергію, здійснюється за власний рахунок електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на закріпленій території (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, який постачає електричну енергію населенню)." Тобто самим РЕС, але якщо такі перевірки є плановими. В той же час, - У разі проведення позачергової технічної перевірки, перевірки програмування перевірки правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи засобу обліку вартість робіт оплачується ініціатором перевірки. Установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється на підставі заяви споживача за його рахунок електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією. По суті, теж саме говорить положення ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1314-18Стаття 17 ч.4. "Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання."   Таким чином, - якщо перевірка планова - платить РЕС, якщо проводиться за ініціативою споживача - платить споживач.  Тепер щодо планості перевірок. Періодичність повірки лічильників електроенергії визначається згідно з нормами, передбаченими Державним реєстром засобів вимірювальної техніки України для кожного типу лічильника електроенергії. Розрізняють такі види державної повірки, як первинну повірку приладу обліку електроенергії – виконується на заводі-виробнику лічильників даного типу, періодичну (планову) повірку – виконується після планової заміни лічильника в терміни, передбачені Державним реєстром,  та позапланову повірку – виконується під час допуску лічильника в експлуатацію у випадку перевищення допустимих термінів повірки (для 1-фазних – 2 роки та 3-фазних – 1 рік) та після передчасної заміни лічильника в споживача (причини заміни можуть бути різні – перехід на облік за диференційним тарифом, пошкодження лічильника або  пломб і т.д.). Рекомендую, як варіант, підготувати звернення про проведення періодичної (планової) перевірки.

Доброго дня! Згідно ст.121 Земельного Кодексу України (далі — “ЗК Украіни”), громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм земельних ділянок, із фондів державної та комунальної власності, в таких розмірах: для ведення власного сільського господарства – до 2 га землі, для ведення садівництва – до 0,12 га землі, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд: в селах – до 0,25 га землі; в селищах – до 0,15 га землі; у містах – до 0,10 га землі; для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га землі; для будівництва гаражу – до 0,01 га землі; для ведення фермерського господарства (у размірі земельної частки (пая) , визначеної для членів сільгосппідприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство). При цьому ст.116 ЗК України уточнює, що передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання. Це значить, що кожен громадянин України має право зовсім безкоштовно отримати у свою приватну власність (приватизувати) шість земельних ділянок різного цільового призначення. Це можуть бути землі як у містах, селищах, інших населених пунктах, так і за їх межами (в залежності від цільового призначення).

Земельно-шнурові книги велися сільськогосподарськими підприємствами і організаціями. На практиці, в кожному колгоспі чи радгоспі був свій землевпорядник, який вів таку книгу. Суть земельно-шнурової книги полягає у методичному відслідковуванні закріплених за громадянином прав землекористування та їх зміни. Книга містить сім колонок, основні з яких відображають наступне: прізвище, ім’я та по-батькові землекористувача; загальна площа земель, якими особа користується; характеристика земель за основними призначеннями, як то рілля, сади, інші с/г угіддя, земля під будівлями; відомості про підстави землекористування (посилання на правовстановлюючий документ – рішення, наказ, договір тощо). Головною відмінністю у процедурі набуття прав на земельні ділянки між колгоспом та радгоспом було те, що у колгоспі рішення про наділення земельної ділянки певному громадянину приймалось на загальних зборах уповноважених колгоспників та відображалось у протоколі зборів, а у радгоспах рішення про наділення землі приймав одноособово директор з виданням відповідного наказу. З 15 березня 1991 року набув чинності новий Земельний кодекс України та всі земельно-шнурові книги були передані для подальшого їх ведення у сільські ради, де вони мають знаходитись і до цього часу. Дякуємо сайту http://pravo.ck.ua/

Доброго дня!

Інвалідність – стійка втрата працездатності. Формально про це свідчить тимчасова втрата працездатності (стаціонарне і амбулаторне лікування) безперервно протягом чотирьох місяців або загальною тривалістю п’яти місяців протягом року.
Можливі й випадки направлення на МСЕК раніше зазначених термінів – тоді, коли неодноразове стаціонарне лікування не дає позитивних результатів і у хворого спостерігаються виражені функціональні зміни. Основними нормативними актами, що регулюють порядок проходження МСЕК і оформлення інвалідності є Наказ МОЗ від 05.09.2011 N 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» і відповідно сама інструкція http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 і Постанова КМУ № 1317 від 3.12.09 Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF

            Згідно з «Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», п. 11, міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають «ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням ними трудових обов’язків».

Огляд медико-соціальної комісії проводиться за місцем проживання або лікування хворого, у тому числі, згідно з п. 15 Положення, «за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу».

Ініціювати звернення до МСЕК за наявності медичних показань може сам хворий; лікар амбулаторного закладу, де він спостерігається; лікар установи, що проводила обстеження. При цьому всі висновки останніх мають рекомендаційний характер, остаточне рішення лікарі МСЕК приймають на підставі обстежень фахівців районного лікувального закладу (тобто, виписка з лікарні, навіть найвищого рівня, не замінить висновків районного спеціаліста, хоча й може бути їх обґрунтуванням).

Документи на МСЕК оформлює лікар – фахівець у тій галузі медицини, якій відповідає діагноз, на підставі котрого хворий претендує на встановлення інвалідності. Після того, як документи буде передано у МСЕК, хворому повідомлять про дату проведення огляду. Якщо особа, що звертається для оформлення інвалідності, за станом здоров’я  не може з’явитися на засідання МСЕК, і це підтверджено висновком лікарсько-консультативної комісії, то може бути проведено огляд у неї вдома, у стаціонарній установі тимчасового проживання, у закладах соціального захисту для бездомних громадян тощо. А якщо така особа проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості, то в окремих випадках комісія може прийняти рішення (за згодою цієї особи) заочно, на підставі наданих документів.

Датою, від якої встановлено інвалідність, вважається та, якою подано документи на МСЕК. Якщо це повторне звернення, то, незалежно від дати проведення комісії, у разі подовження терміну інвалідності вона буде безперервною (якщо, припустімо, термін інвалідності спливав 01.10, а проходження МСЕК було призначено на 12.10, то в разі позитивного висновку комісії  інвалідність подовжується все одно з 01.10). Якщо хворий перебував на лікарняному листку у зв’язку із проходженням МСЕК, його закривають днем, що передував дню огляду. У разі повторного проходження комісії видачі лікарняного листка з цієї причини не передбачено.

Якщо хворий не згодний з висновком районної МСЕК, він може оскаржити її рішення. Для цього не пізніше місячного строку в районній МСЕК слід залишити заяву за відповідною формою. На її підставі буде призначено розгляд документів, поданих хворим, на комісії вищого рівня – обласній. У Харківській області працюють чотири обласні комісії, які курирують районні і спеціалізовані МСЕКи. На одній із цих комісій у призначений нею час і буде розглянуто документи хворого, якого повідомлять про це у зручній для обох сторін формі. Рішення обласної комісії є вищим за рішення районної.
Якщо хворий не погодиться і з рішенням обласної комісії, він може оскаржувати його й далі. Тут є три варіанти дій.

Хворий може залишити в обласній комісії заяву з проханням направити його на обстеження в  Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності (Дніпропетровськ). На підставі цієї заяви хворому видається іменна путівка, в якій вказано певну визначену дату, коли він має прибути в інститут із документами, перелік яких додається.

Медико-експертні документи висилають поштою так, щоб у зазначений строк вони вже були в інституті. В УДНДІМСПІ абсолютно безкоштовно надають: розміщення, харчування, обстеження в межах діагнозу. Термін перебування – 10–12 днів. Дорога – коштом хворого. Лікарняний лист на час перебування на обстеженні не надається, епікриз із датами перебування в інституті хворому надсилають поштою. Другий екземпляр епікризу висилають в обласну МСЕК, з рішенням якої особа була не згодною. На підставі цих рекомендацій обласна МСЕК протоколом засідання оформлює висновки, які й направляє хворому.

Другий шлях вирішення проблеми незгоди з висновками МСЕК полягає в тому, що за наявності фактів порушення законодавства України про МСЕК хворий залишає в обласній комісії заяву, в якій просить провести огляд у МСЕК іншої області. Місце проведення такого обстеження – за рішенням Міністерства охорони здоров’я України.
Схожий з попереднім і третій варіант вирішення проблеми незгоди з рішенням обласної МСЕК. Але у цьому разі за наявності фактів порушення законодавства України про МСЕК хворому за рішенням Міністерства охорони здоров’я України пропонують розглянути його документи в Центральну МСЕК України (Київ).

Доброго дня! Якщо Ви не виступали поручителем при укладенні кридитного договору, а Ваш колишній чоловік не є співвласником будинку, майну нічого не загрожує. При цьому, раджу в судовому порядку визнати Вашого колишнього чоловіка таким, що втратив право проживання і "виписати" його з помешкання. Відповідний позов ми можемо для Вас підготувати.

На все добре!

Доброго дня! Порядок надання відпусток регламентується ЗУ "Про відпустки" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 . Поряд з цим законом, терміни відпустки вчителям регламентуються Постановою КМУ № 346 від 14.04.1997  "Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам". http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF/page  Відпустка у Вашому випадку нараховуюється не за робоче навантаження, а за термін безперервної роботи в освітньому закладі.

Доброго дня! Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – Кодекс) http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15. Для оскарження в судовому порядку необхідно  подати позов до адміністративного суду за місцем знаходження позивача, оскільки, відповідно до ч. 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.