Доброго дня! Згідно п. 3.4.Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 № 660, з питань персонального обліку військовозобов'язаних та призовників на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності покладається виконання, серед іншого, таких заходів, як оповіщення на вимогу військових комісаріатів військовозобов'язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0308-11). Враховуючи вищевикладене, за місцем Вашої роботи Вам цілком правомірно може бути вручено повістку про необхідність з’явитися до військового комісаріату. Відмова від одержання повістки, по суті нічого не міняє, адже якщо при оповіщенні громадян про необхідність з’явитися до військового комісаріату, особи відмовляються одержувати повістку, працівниками складається при свідках відповідний акт, зміст повістки зачитується в голос, з цього моменту особа вважається офіційно повідомленою. Складений акт про відмову передається безпосередньо до військового комісаріату для притягнення винного до відповідальності в разі неявки військовозобов’язаного в зазначений термін. Якщо у Вас виникли обставини за яких Ви не маєте змоги вчасно з’явитися до військового комісаріат, раджу повідомити про це військовий комісаріат шляхом направлення листа в якому викласти зміст обставин які ускладнюють можливість прибуття до військового комісаріату, додати документи які стануть підтвердженням викладеного, в зв’язку з чим просити визначити Вам іншу дату для явки до військового комісаріату. Цілком ймовірно, що в такому випадку Ваші дії не являтимуться адміністративним правопорушенням. Як зазначає ст. 210 КУПАП, порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доброго дня! Вважаю, що дану норму слід розуміти так: особи, які вступили до ВНЗ та ті, які закінчили ВНЗ до набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року, для отримання посади – помічника адвоката мають мати освітньо-кваліфікаційний рівень не нижчий ніж спеціаліст. Від так, на Вас як на особу, що вступила до ВНЗ до набрання чинності Закону, розповсюджується норма щодо необхідності отримання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст/магістр для займання посади помічника адвоката.

Доброго дня! Відповідно до буквального змісту ст. 116 Цивільно-процесуального кодексу України, вказані Вами підстави, не дають права на передачу справи до іншого суду. Від так, Вам дійсно доведеться чекати призначення розгляду справи у місцевому суді.

Доброго дня! За загальним правилом визначеним ст. 58 Конституції України, закон зворотної сили не має, від так, на сьогоднішній день, законодавчо не встановлено правової можливості військових комісаріатів автоматично поновлювати осіб на військовому обліку керуючись прийнятими змінами до законодавства. Так зване поновлення можливе виключно з ініціативи чи добровільної згоди колишнього військовозобов’язаного. Особу, яка втратила статус військовозобов’язаної особи, не можуть ні викликати до військового комісаріату, ні проводити щодо неї ВЛК, ні тим більше призивати до військової служби. Так зване поновлення на військовому обліку та призов до військової служби, осіб які раніше були виключені з військового обліку, можливе лише з ініціативи чи добровільної згоди колишнього військовозобов’язаного. Однак, варто наголосити, що виключеною з військового обліку є особа щодо якої було прийнято відповідне розпорядження щодо її виключення. Особа, яка згідно приписів закону підлягала виключенню, але щодо якої не було прийнято відповідного розпорядження, не вважається такою, що була виключена. Якщо через недбалість посадовців щодо особи не було прийнято наказу про виключення з військового обліку, цілком очевидно, що в послідуючому - виключення з обліку не може проводитися минулими числами або ж за редакцією закону, що втратила законну силу. Нажаль за таку халатність до виконання обов’язків посадовими особами військових комісаріатів, максимум, що може їм загрожувати – це дисциплінарна відповідальність. Однак, винними в допущенні таких неточностей в військово – облікових документах є не лише посадовці, а й самі військовозобов’язані. Адже, на власника військового квитка покладається першочерговий обов’язок слідкувати за своєчасним внесенням змін стосовно військово – облікового статусу особи. Якщо у Вас наявна 100% інформація про те, що Вас було виключено з військового обліку, однак не проставлено відмітки до військового квитка, Ви маєте право звернутися до військового комісаріату з вимогою привести у відповідність облікові дані та проставити необхідні відмітки до військового квитка. Якщо ні згоди, ні бажання поновлюватись на військовому обліку не має, а Вам чоловіку надійшло повідомлення про необхідність з’явитися до військкомату - раджу одразу подавати до ВК запит про надання інформації щодо дійсності виключення з військового обліку за віком. Окремо, в такому зверненні керуючись нормами чинного законодавства, слід висловити своє відношення до можливості поновлення на військовому обліку, відправлення у військо на добровільних засадах та відношення до проходження ВЛК. Практика свідчить, що бажано це робити письмово і заяву офіційно реєструвати. В тому ж разі, якщо з’ясується, що з військового обліку Вас виключено не було, відповідного наказу щодо цього не приймалося - Ви не позбавлявся статусу військовозобов’язаного, а від так, на Вас розповсюджуються всі зміни внесені до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», в тому числі й щодо підвищення граничного віку перебування в запасі.

Доброго дня! Згідно ст. 80 Кодексу законів про працю України, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, серед іншого, у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки". Згідно ст. 12 Закону України «Про відпустки», невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Враховуючи вищевикладене, не використані Вами дні відпустки повинні бути використані Вами до не пізніше ніж 12 місяців після закінчення робочого року за який надавалася відпустка. В будь – якому випадку, навіть за умови їх не використання при звільненні всі не використані дні відпустки будуть Вам компенсовані.

Доброго дня! Ми не надаємо безкоштновних он лайн консультацій з організації кадрової роботи на підприємстві. За неообхідності. Ви можете замовити персональну консультацію.

Доброго дня! Відповідно до буквального змісту ст. 18 Закону України «Про оборону України», діяльність територіальної оборони України організовує Генеральний штаб Збройних Сил України, а на території областей – обласні державні адміністрації (в межах своїх повноважень). Однак, чинний нормативно-правовий акт, який би регулював виключно сферу територіальної оборони, відсутній. Саме тому, дослідивши практику фінансування територіальної оборони, можна дійти висновку, що фінансування може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, а також з боку фізичних чи юридичних осіб у вигляді добровільних внесків.