Доброго дня!

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/2232-12/stru#Stru) взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України:

2) на військовий облік військовозобов'язаних:

звільнені з військової служби в запас;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;

виключені з військового обліку Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.

2. Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, що належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч.11 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов'язаних.

Відповідно до Переліку спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, медична спеціальність належить до військово-облікової.

Отже, якщо особа отримала медичну спеціальність і придатна до військової служби, то вона повинна перебувати на військовому обліку. Порушень Вашіх прав не вбачаю.

Доброго дня! Якщо Ви не є військовослужбовцем, то Ваша дисциплінарна відповідальність на місці роботи регламентується КЗпП України. Даним нормативним документом передбачено застосування до працівників за порушення трудової дисципліни такі стягнення як догана і звільнення. В той же час, законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Інші види стягнень можуть установлюватися законодав­ством, статутами та положеннями про дисципліну стосовно ок­ремих категорій працівників. Стягнення можуть установлюватись лише актами, прийнятими у межах повноважень відповідних органів.        Звернувшись до Закону України „Про державну службу" (ст. 14), можна побачити, що в ньому передбачаються такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Але вони названі саме заходами дисциплінарного впливу, а не стягнення. У Положенні про ранги державних службовців (п. 4) затримка у присвоєнні чергового рангу також названа як захід дисциплінарного впливу. Отже, попередження про неповну служ­бову відповідність і затримка у присвоєнні чергового рангу або в призначенні на посаду не являються дисциплінарним стягненням.  Тому, рекомендую поцікавитись у керівництва на підставі якого нормативного акту Вам оголошено зауваження.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran218#n218 , працівник має право реалізувати власні здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

У разі роботи одночасно на кількох підприємствах або одночасно на одному і тому ж підприємстві на кількох посадах прийнято виділяти основне робоче місце і роботу за сумісництвом. Основним робочим місцем прийнято вважати те підприємство, де зберігається трудова книжка працівника (якщо йдеться про сумісництво на одному підприємстві, то одна з посад є основною, а друга — за сумісництвом) Це закріплено у п.1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93) на осіб,   які   працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до п.1 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93/parao35#o35) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Відповідно до законодавства можна виділити два варіанти зміни статусу роботи через звільнення/прийняття.

Спочатку Ви подаєте роботодавцю заяву про звільнення, за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю. Після цього Ви подаєте заяву про прийняття на роботу відповідно до чинного законодавства. На підставі цих заяв видають накази про звільнення з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і про прийняття на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи).

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.54 ЗУ «Про освіту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page2) педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.

Відповідно по п.9 ст.55 ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/paran847#n847) посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Відповідно до пп.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цього Закону прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Відповідно до п.11 ст.55 ЗУ «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

Отже, відповідно до законодавства, педагогічною діяльністю може займатися особа, яка має ступінь магістра, але вона повинна пройти конкурсний відбір на заміщення вакантної посади науково-педагогічного працівника.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335) державним службовцям забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Трудове законодавство не дає визначення поняття часу відпочинку, вільний від роботи час, але як і щодо робочого часу таке визначення вироблене наукою трудового права. Оскільки законодавець протиставляє час відпочинку робочому часові, то тим самим весь час, який знаходиться поза межами робочого часу, вважається часом відпочинку працівника, що перебуває у трудових відносинах. Часом відпочинку можна вважати вільний від роботи час, який працівник може використовувати на свій розсуд.

Відповідно до п.3 Додатку до «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93) усі працівники, крім основної роботи   та   роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом: педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

Оскільки, викладацька діяльність прирівнюється до педагогічної діяльності, то державним службовцям не заборонено займатися викладацькою діяльністю, але відповідно до вищенаведеної норми законодавства, педагогічна робота не є роботою за сумісництвом.

Відповідно до ч.169.1 ст.169 Податкового Кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran3914#n3953) з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, розмір пільги відповідно до ч. 169.1.2 ст.169 Податкового Кодексу України, дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - у розрахунку на кожну таку дитину.

Відповідно до ч.4 ст.7 ЗУ «Про державний бюджет» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19/paran29#n29) прожитковий мінімум працездатних осіб) з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до ч.169.4.1 ст.169 Податкового Кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Отже, відповідно до законодавства Ви маєте право на отримання податкової пільги у разі, якщо сума Вашого доходу не перевищує суми передбаченої Податковим Кодексом України.

Доброго дня!

Відповідно до пп.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page5) вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Відповідно до п.8 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271) відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:    у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти.

Оскільки, Ваша освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста прирівняна до вищої освіти магістра, то це означає, рівень магістра не буде вважатися наступним вищим освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти.

Отже, у Вашому випадку, Ви будете вступати двічі поспіль на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, тому відповідно до законодавства вдруге відстрочка не буде надаватися.

Доброго дня!

Відповідно до п.4.1. Наказу Міністерства праці Міністерства юстиції Міністерства соціального захисту населення «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 ) у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Законодавство України не регламентує час дії печаток УРСР після проголошення незалежності України. Відповідно, якщо ж станом на жовтень 1996 року, під час Вашого звільнення, на підприємстві діяла печатка з позначкою УРСР, то даний запис у Вашій трудовій книжці було завірено на законних підставах.

Доброго дня! Якщо Вам, відповідно до посади, передається певне майно чи документи, то приймаються вони саме шляхом підписання акту прийому-передачі. Це насамперед у Вашіх інтересах, оскільки Ви нестиме відповідальність лише за те, що прийняли.

Доброго дня!

На разі, дійсно законодавство України не передбачає обов’язкового відпрацювання молодих фахівців, які здійснюють навчання за кошти місцевого чи державного бюджету.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Виходячи з Вашого питання, можна припустити, що випускником було підписано угоду з керівництвом навчального закладу про підготовку фахівців із вищою освітою, що передбачає обов’язкове відпрацювання.

Відповідно до Листа МОН № 1/9-309 від 26.06.15 року «Роз’яснення щодо питань працевлаштування випускників ВНЗ» (http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4120-) водночас, закон чи законодавчий акт не має зворотної дії і, за умови, підписання студентом угоди з керівництвом вищого навчального закладу і роботодавцем (організацією, підприємством, установою), студент повинен відпрацювати за направленням, в іншому випадку він нестиме відповідальність відповідно до умов угоди.

                Отже, у такому випадку студент повинен дотримуватись умов угоди, яка була ним підписана.

                    Відповідно до ст.5 Наказу Міністерства охорони здоров?я «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98) керівники вищих закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою.

Відповідно до ст. 9 Наказу Міністерства охорони здоров?я «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98) розірвати угоду, передбачену пунктом 5 цього Положення, випускник має право з таких причин: - встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення   інвалідності   I або II групи у дружини (чоловіка) випускника, у одного з батьків (або осіб, які замінюють батьків) випускника;  

- якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у   разі   вступу   випускників   вищих   закладів освіти I - II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації.

У цих   випадках   за рішенням комісії з працевлаштування випускників видається довідка про надання можливості самостійного працевлаштування.

                    Відповідно до ст. 21 Наказу Міністерства охорони здоров?я «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» випускник повинен прибути до місця призначення у термін,
визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від
обов'язку прибути на роботу за призначенням. 

                  У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився
приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п.
9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або
звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та
трьох   років   після   закінчення   останньої, він зобов'язаний
відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або
місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові
всі витрати.

         Відповідно до ст. 27 Наказу Міністерства охорони здоров?я «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» спірні питання, що виникають у разі порушення угоди, розглядаються в судовому порядку. 

Отже, у разі відсутності причин перелічених у ст.9 Наказу Міністерства охорони здоров?я «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка, яких здійснювалась за державним замовленням» випускник медичного коледжу повинен відпрацювати три роки за направленням.

Якщо ж випускник не прибув на роботу за направленням, або ж відмовився від роботи за призначенням у разі відсутності причин регламентованих законодавством чи його звільнено за ініціативи власника або ж за його ініціативи, він зобов’язаний відшкодувати вартість навчання та компенсувати витрати замовнику.

Доброго дня!

Відповідно до 13 ЗУ «Про державну службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/parao115#o115) особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця, а   також   державний   службовець подають   декларацію   особи, уповноваженої   на   виконання   функцій   держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п. 49.3. ст.49 ПКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page9)  податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У даному випадку, раджу спробувати подати декларацію іншим способом передбаченим Податковим Кодексом України.

Доброго дня!

Перелік документів, які особа подає під час реєстрації місця проживання закріплено у «Правилах реєстрації місця проживання» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/print1493126871845532) відповідно до п. 18 військовий квиток або посвідчення про приписку повинні подавати громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку.

Відповідно до п.11 «Правил реєстрації місця проживання» орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

-особа не подала необхідних документів або інформації;

-у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

-звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Оскільки, у даному випадку, Ви не перебуваєте на військовому обліку, то вимога у наданні військового квитка під час реєстрації місця проживання працівниками ЦНАП є неправомірною та відповідно до п.1 ст.19 ЗУ «Про адміністративні послуги» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-17/paran205#n205) посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 1 «Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#n57) військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.

Відповідно до ст. 28 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних»(http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF/page) картки первинного обліку зберігаються у виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад в алфавітному порядку за такими групами:п’ята група - картки первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, знятих (виключених) з військового обліку.

Відповідно до абз.1 ст. 30 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов’язаних із військового обліку виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Відповідно до абз.4 ст.30 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» решта карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, знятих (виключених) з військового обліку, зберігаються до виповнення їм 65 років, після чого знищуються із складенням акта.

Отже, підсумовуючи вищенаведені норми законодавства, вимога працівників ЦНАП у Вас військового квитка є неправомірною. Стосовнопитання зберігання військового квитка громадянами, які зняті (виключені) з військового обліку, то законодавство не регламентуєйого. Дані про зняття (виключення) Вас з військового обліку робиться в картці первинного обліку призовників, яка зберігається до виповнення Вам 65 років у виконавчих комітетами сільських, селищних та міських рад.

Доброго дня! Для повної відповіді на Ваше питання потрібно вивчення певних документів. Однак, якщо виходити лише з наданої Вами інформації, - будинок є спільною власністю подружжя незважаючи на те, що оформлений тільки на чоловіка. При розлученні і поділі майна, будинок ділитиметься порівну між подружжям незалежно від місця проживання дітей.

Доброго дня! Згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв ....

Таким чином, закон прямо передбачає, що відмова від проходження  від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за даною статею.

Порядок проведення перевірки водіїв на стан сп'яніння визначений Наказом МВС "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15. Відповідно до вказаного наказу, водій якого підозрюють у перебуванні в стані сп'яніння має право на проходження обстеження в лікарських закладах.

Можуть, однак потрібно одержати відповідний дозвіл. Сам факт перебування на службі не дає такого права.

Доброго дня! В конкретній спадковій справи потрібно розбиратись більш детально ніж дозволяє формат он-лайн консультацій. Однак, виходячи з наданої Вами інформації можна зробити певні висновки та припущення. Після смерті Вашої матері Ви не звертались до нотаріуса з заявою про вступ у спадщину. (Відсутність заповіту тут ніякого значення не мала, оскільки відбувалось спадкування за законом). Ваша сестра, скоріш за все зверталась до суду за поновленням строків вступу у спадщину. Якщо вона вступила у спадщину і більше ніхто з рідні цього не зробив, в т.ч. і Ви, то вона вправі була розпоряджатись майном що досталось ій у спадок. Якщо вказана Вами хата не була приватною власністю, то приватизувати її мали право особи, які в ній прописані. Якщо Ви не були прописані, - відповідно й права на приватизацію не мали.

Доброго дня! Без вивчення статуту підприємства Вам ніхто не дасть відповіді на Ваше питання. Раджу звернутися до фахового юриста з пакетогм документів.

Доброго дня!

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового Кодексу України (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran3858#n3858) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п.172.2 ст.172 Податкового Кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Оскільки, відповідно до п.167.2 ст.167 Податкового Кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом, у випадку володіння Вами земельною ділянкою менше трьох років ви зобов’язані будете сплатити податок.

Відповідно до абзацу 2 п.172.1 ст.172 Податкового Кодексу України умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Отже, відповідно до вищенаведених норм законодавства, у Вашому випадку, доцільніше отримати земельну ділянку у спадок.

Доброго дня! Ваше питання стосується одної з найактуальніших проблем кримінального процесу - визнання доказів недопустимими. Стаття 87 КПК України 2012 року містить визначення недопустимого доказу  та випадків при яких суд зобов’язаний визнати істотними порушення прав та основоположних свобод, як наслідок визнати такі докази не допустимими.  Питання допустимості доказів досить тісно пов’язане, як з правом на справедливий судовий розгляд, так і з презумпцією невинуватості. Загальне правило полягає в тому, що докази, отримані неналежним або незаконним чином, не можуть братися до уваги при розгляді справи в суді. При цьому, потрібно виходити з того, що оцінка конкретного доказу з підстав допустимості або недопустимості вирішується у кожній справі окремо.  Так ч. 2 ст. 87 КПК України встановлює обов’язок суду визнавати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема "здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов". Запис розмов є дією, яка потребує попереднього дозволу суду.

Доброго дня!

Вказане Вами питання регулюється Кодексом Законів про Працю України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/page) , ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/parao2#o2).

Відповідно до ст.139 КЗпП ( http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran817#n817) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч.1 ст.142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до ст.147 КЗпП За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Органами, які правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення відповідно ст. 147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 1 ст.75 КЗпП (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran471#n471) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.41 ч.17 Книги 6 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1290 ( 1290-97-п ) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-2003-%D0%BF)медичний молодший та обслуговуючий персонал (сестра медична молодша з догляду за хворими, санітарка, буфетник, робітник з обслуговування лазні, нянька, помічник вихователя, прибиральник виробничих приміщень) максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці може складати не більше 25 календарних днів.  

Отже, щорічна основна відпустка помічника вихователя має бути тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, а максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці може бути не більше 25 календарних днів. Конкретний розмір щорічної додаткової відпустки передбачається Колективним договором.

Доброго дня!

Відповідно до п. «а» ч.1 додатку 2 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2471-120) громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які   досягли 21-річного віку; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які   досягли 25-річного віку;на газові пістолети, револьвери і патрони до них, зарядженіречовинами сльзоточивої та дратівної дії, - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку; на холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку.

Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу 1 Наказу МВС №622«Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98) здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Відповідно до п.12.3 глави 12 розділу 2 Наказу МВС №622 «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»   військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи рядового і начальницького складу органів поліції України дозволи на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної зброї, холодної зброї одержують після подання рапорту, довідки з місця служби, платіжного документа (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України та заповненої картки-заяви.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже, відповідно до чинного законодавства вказана Вами причина є підставою для розірвання трудового договору у строк про який Ви просите.

Оскільки роботодавець порушує Ваші трудові права, а саме право на звільнення, то для вирішення Вашого питання стосовно,Ви можете звернутися до комісії по трудових спорах, адже відповідно до ч.1 ст.225 КЗпП працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також ви можете звернутися до Державної служби з питань праці, адже відповідно до пп.9 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/96-2015-%D0%BF) Державна служба з питань праці здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Додатково зазначу, що відповідно до ч.1 ст.172 ККУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1133#n1133) незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Отже, за захистом свого порушеного права Ви маєте право звернутись до Комісії по трудових спорах, Державної служби з питань праці, а також до судових та правоохоронних органів.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про звернення громадян» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Ч.6-8 ст.5 вказаного Закону містить вимоги, яким повинно відповідати письмове звернення.

Відповідно до ч.1 ст.7 вказаного Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.15 зазначеного Закону рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran992#n992) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності надає вмотивовану відмову щодо видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою у місячний строк.

Щодо Вашої ситуації, то органи місцевого самоврядування, зокрема особа, яка повернула Вашу заяву, порушила Ваше право на звернення, оскільки відмовила Вам у прийнятті заяви.

Відповідно до ч.1 ст.24 зазначеного Закону особи, винні у порушенні ЗУ «Про звернення громадян», несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Зокрема, відповідно до ч.7 ст. 212³ КУпАП (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran2509#n2509) незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернень, інше порушення ЗУ «Про звернення громадян» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»

Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Тобто, Ваше право на звернення було порушено шляхом відмови прийняти Вашу заяву. Чинне законодавство передбачає відповідальність винних осіб, за порушення вимог ЗУ «Про звернення громадян».

Доброго дня!

Відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місця, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради передбачена ст.175¹ КУпАП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1881#n1881), зокрема вчинення такого правопорушення тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого правопорушення, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо місць у яких заборонено куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет та кальянів, то відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2899-15/parao141#o141) та п.1 Рішення Київської міської ради від 18 вересня 2008 р. №246/246 «Про заходи щодо впорядкування тютюнокуріння в місті Києві» (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/8BF0617C81BC3B9AC22574DB0068AE73?OpenDocument) місцями в яких повністю заборонено куріння є: дитячі майданчики; місця дитячого відпочинку, включаючи ігротеки, комп'ютерні клуби, кінотеатри та прилегла до них територія; зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; ліфти, будинкові сходи та під'їзди багатоповерхових житлових будинків, гуртожитки, підземні переходи, таксофони; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту; зони відпочинку, включаючи парки, пляжі, сквери; літні майданчики, закриті та відкриті спортивні споруди; робочі місця на підприємствах, установах та організаціях різної форми власності.

А також, місяцями в яких частково заборонено вживання тютюнових виробів в місті Києві є: офісні приміщення підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності, що користуються найманою робочою силою; заклади торгівлі закритого та відкритого типів, включаючи торгові ряди, кіоски, ринки, ярмарки, оптові та дрібнооптові бази, магазини; об'єкти громадського харчування: ресторани, бари, паби, кафе; нічні клуби та дискотеки, заклади грально-розважальної сфери; органи державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідальність за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді передбачена ст.178 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.178 КУпАП забороняється розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях.

До інших місць, у яких заборонено розпивання пива (крім слабоалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, відповідно до ч.1 ст.15-2 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80/page) відносяться заклади охорони здоровя (крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях), навчальні та освітньо-виховні заклади, зупинки транспорту, підземні переходи, заклади культури, заклади спортивних споруд (крім пива у пластиковій тарі), ліфти і таксофони, дитячі майданчики, спортивні майданчики, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, приміщення інших державних установах.

Доброго дня!

Питання прийому на роботу на тимчасовій основі регулюється Кодексом Законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran123#n123), зокрема п.2 ч.1 ст.23 КЗпПУ передбачає можливість укладення строкового трудового договору.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпПУ строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

А також п.2 ч.1 ст. 36 КЗпПУ передбачає, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку, на який було укладено трудовий договір.

Окрім цього, прийом на роботу на тимчасовій основі регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74).

Відповідно до п.3 вказаного Указу осіб, яких приймають на роботу тимчасовими робітниками і службовцями, має бути попереджено про це при укладенні трудового договору. В наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.

Доброго Дня!

Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran768#n768) призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У разі якщо Ви проходили строкову військову службу та після проходження були прийняті на службу до Національної поліції, то відповідно до пп.5 п.1 ч.5 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» Ви підлягаєте зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України).

Отже, у даному випадку Ви будете зняті з обліку військовозобов’язаних та не будете підлягати призову на військову службу під час мобілізації у якості військовозобов’язаного.

У разі якщо Ви не проходили строкову військову службу, то відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/page2 ) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку,   встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах   державної   влади,   інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях,     яким   встановлено   мобілізаційні   завдання (замовлення), у разі, якщо це   необхідно   для   забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань   (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Ми не надаємо безкоштовних консультацій з кадрових питань. Для цього на підприємстві працює юрист.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про громадські об’єднання» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17/paran84#n84) найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання ("громадська організація", "громадська спілка").

Щодо власної назви громадського об’єднання, зокрема громадської організації, то відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про громадські об’єднання» власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.43 ЦКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran260#n260) фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦКУ у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Додатково зазначу, що порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Доброго дня! Звісно - НІ!

Доброго дня!

Питання пенсійного забезпечення військовослужбовців регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page).

Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст.1² вказаного Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Тобто, необхідний строк вислуги для призначення цього виду пенсії залежить від того, коли саме Ви звільнились з військової служби.

Однак, з аналізу даної статті вбачається, що для призначення пенсії за вислугу років до 30 вересня 2019 року необхідна вислуга становить 24 календарних роки.

Доброго дня!

Відповідно до пп.2 п.2 ч.5 ст.37 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran700#n700) зняттю з військового обліку військовозобов’язаних підлягають громадяни України, які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу до Національної поліції, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України.

Щодо порядку проходження військової служби у військовому резерві, то це питання регулюється Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/618/2012). Вказаний Порядок не передбачає вказану вами причину підставою для звільнення резервіста від проходження військових зборів.

Додатково зазначу, що відповідно до абз.6 п.35 вказаного Порядку  резервіст може бути звільнений від виконання обов'язків служби у військовому резерві у зв'язку з «іншими обставинами - за рішенням командира (начальника) військової частини (установи)». Перелік таких обстави чинним законодавством не передбачений.

Доброго дня! Догана— захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Застосування до працівника дисциплінарного стягнення — догани тягне для нього й інші негативні наслідки морального та матеріального характеру:

• протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП до працівника не застосовуються;
• в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівникапремій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру;
• наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;
• догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП.

Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків за трудовим договором або ПВТР, за умови що раніше до нього застосовувалися дисциплінарні покарання, наприклад, попередження, догана (п. 3 ст. 40 КЗпП). Тобто стаття передбачає неодноразове невиконання працівником трудових обов'язків, тому спочатку мають бути застосовані «м'які» норми дисциплінарної відповідальності. А у випадку судового розгляду перевірятимуться правила і порядок застосування до працівника дисциплінарних покарань, термін притягнення до такої відповідальності, чи вже застосовувалося за таку провину дисциплінарні покарання, ступінь тяжкості провини.

Тобто закон не передбачає кількості доган для застосування до працівника положення п.3 ст.40 КЗпП.

Доброго дня! Без доручення це не можливо.

Доброго дня! Ми не надаємо шаблонів процесуальних документів. Спробуйте пошукати в мережі. Наш офіс може підготувати будь-який позов чи заяву на замовлення. На все добре.

Доброго дня! Якщо Ви звільняєтесь за власним бажанням у Вашій ситуації потрібно зробити запис "Звільнена на підставі ст.38 ч.1 КЗпПУ за власним бажанням у зв'язку необхідністю догляду за дитиною". Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.13 №198, реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться державною службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання та перебування за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка та диплома або іншого документа про освіту. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. У разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на 90 календарних днів.  Звільнення у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку є поважною причиною звільнення, в такому випадку допомога по безробіттю не скорочується.

Шановна Ніно! По-перше, "Доброго дня!". По-друге, зверніться до свого юриста, оскільки ми не надаємо безкоштовні он-лайн консультації підприємствам та організаціям, а допомагаємо фізичним особам зорієнтуватись в певних ситуаціях.

Доброго дня! Якщо Ви втратили статус військовозобов'язаного то й не зобов'язані проходити ВЛК. Вимоги відділу реєстрації однозначно незаконні - рекомендую їх оскаржити. На превеликий жаль, дурнів у "Компетентних" органах вистачить ще на довго.

Доброго дня! Згідно ст.38 КЗпП України "Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника" - "Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник."  В той же час, вказані Вами обставини не передбачені законом як підстава для невиконання вищевказаного положення.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних. А також відповідно до п.2 ч.1 ст.10 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначені категорії осіб зобов’язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Отже, громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. На Вас, як на офіцера запасу поширюється дія цієї норми.

Додатково зазначу, що Вас повинні належним чином повідомити про виклик до військового комісаріату.

1% - державне мито; - 5% - податок на доходи, якщо нерухомість була у власності менше 3-х років або в звітний період було продано більше одного об'єкта; - 1,5% - військовий збір при оплаті податку на доходи.

Доброго дня! З викладеної Вами інформації не можливо надати однозначну відповідь. Ми не знаємо умов гарантійного договору. Ми не знаємо суті і причини поломки, тощо. Якщо поломка передбачена гарантією і сталася не з вини покупця - ремонт повинен робитись за рахунок гаранта.

Доброго дня!

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) трудовий договір може бути припинений шляхом його розірвання з ініціативи працівника.

Відповідно до ст.38 КЗпПУ працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Однак, відповідно до ст.38 КЗпПУ у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема у зв’язку з прийняттям на роботу за конкурсом, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Тобто, якщо Ваше звільнення зумовлене прийняттям на роботу за конкурсом, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, який Ви вказали у заяві про звільнення.

Чинне законодавство не містить обов’язку працівника передавати комусь свої обов’язки, чи навчати іншого працівника у зв’язку зі звільненням.

Щодо оформлення обхідного листа при звільненні, то ця вимога роботодавця також є необґрунтованою, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язку працівника при звільненні проходити і здавати обхідний листок.

У разі, якщо роботодавець не здійснить звільнення у передбачений строк, то Ви маєте право звернутись за захистом своїх порушених прав до Комісії по трудових спорах, до Державної інспекції з питань праці, або до судових та правоохоронних органів.

Окрім цього, зазначу, що відповідно до ст. 172 ККУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1138#n1138) за грубе порушення законодавства про працю наступає кримінальна відповідальність.

В форматі безкоштовних он-лайн консультацій ми не надаємо деталізацій. На все добре.

Доброго дня!

Порядок та термін на який видається листок непрацездатності регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01/print1493126871845532).

Відповідно до п.4.1. вказаної Інструкції при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності ЛКК (Лікувально-консультативна комісія) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або лікування направляє хворого для огляду до МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія).

Відповідно до абз. 2 п.4.4 зазначеної Інструкції особам, направленим для огляду до МСЕК, які не визнані інвалідами, у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛЛК лікувально-профілактичного закладу до відновлення непрацездатності або повторного направлення до МСЕК.

Тобто, особу, яка у зв’язку з хворобою була звільнена від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності повинні направити для огляду до МСЕК. Якщо особа не проходитиме МСЕК лікарняний не може бути продовжений.

Доброго дня! Відповідно до Тимчасового порядку встановлення розміру щомісячної премії військовослужбовцям ЗС України, затвердженого Міністром оборони України 26 січня 2016 року, премія встановлюється наказами керівників військових частин та установ у наступних розмірах від максимальної суми премії: 100% – за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових чи посадових обов'язків і за умови, якщо військовослужбовець не має дисциплінарних стягнень; 90% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняте одне дисциплінарне стягнення "догана"; 80% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняте одне дисциплінарне стягнення "сувора догана"; 60% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняті два дисциплінарні стягнення "догана" чи "сувора догана"; 50% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняті три дисциплінарні стягнення".

У разі, якщо військовослужбовець притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення правил несення бойового чергування, вартової служби, служби в добовому наряді, розмір премії додатково зменшується на 20%.

Премія не встановлюється взагалі за умови наявності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця за вчинення військового адміністративного порушення, наявності вироку, постанови суду про притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності та наявності у військовослужбовця дисциплінарного стягнення, попередження про неповну службову відповідальність, пониження у військовому званні і т. ін.

У разі, якщо військовослужбовець має запитання, відповіді на які він не отримав у військовій частині, йому слід звернутися на "гарячу лінію" Департаменту фінансів Міноборони за телефоном (044) 271-12-57 або до Call-центру Міноборони для вирішення проблемних питань та координації розгляду звернень громадян за телефоном 0 800 50 04 42.

Доброго дня!

Підстави припинення трудового договору закріплені в ст. 36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204).

«Догляд за дитиною» - це причина розірвання трудових відносин, а не підстава, підставою є ініціатива працівника. Тобто, Вам потрібно подати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. В заяві Ви можете вказати причину – догляд за дитиною. Оскільки Вашій дитині 9 років, то відповідно до ч.1 ст.38 КЗпПУ роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк про який Ви просите.

Якщо Ви не хочете розривати трудові відносини з Вашої ініціативи, раджу Вам звернутись до роботодавця, якщо Ви досягнете згоди, то трудові відносини буде припинено на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ, тобто за угодою сторін.

Доброго дня!

Усиновлення дитини може відбувати за згодою батьків дитини (ст.217 СКУ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1137#n1137) та без такої згоди (ст.219 СКУ).

У Вашій ситуації існує два шляхи вирішення проблеми.

1.Якщо батько дітей Вашої дружини позбавлений батьківських прав, щодо дітей, яких Ви хочете усиновити, то відповідно до п.4 ч.1 ст.219 СКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1046#n1046) усиновлення дитини проводиться без згоди батьків.

Тобто, у такому випадку, для здійснення усиновлення згода буде не потрібна.

2.Якщо батько дітей Вашої дружини не позбавлений батьківських прав, щодо дітей, яких Ви хочете усиновити, то відповідно до ч.1 ст.217 СКУ усиновлення дітей здійснюється за вільною згодою батьків, в даному випадку батька.

Однак, оскільки батько дітей не хоче надавати такої згоди, проте, Вами було зазначено про те, що Він не виконує своїх обов’язків щодо виховання, то Ваша дружина має право звернутись з позовом до суду про позбавлення його батьківських прав. Адже відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СКУ батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Якщо суд задовольнить позов про позбавлення батька батьківських прав, то усиновлення буде здійснюватись без його згоди.

Додатково зазначу, що відповідно до ч.2 ст.166 СКУ особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Відповідно до ч.3 ст.166 СКУ при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якщо суд відмовить у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, то для усиновлення Вами дітей Вашої дружини необхідна буде згода батька дітей.

Доброго дня!

Відповідно до пп.3 п.204 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008/paran869#n869) військовослужбовці строкової військової служби мають право на відпустку за сімейними обставинами.

Відповідно до п.1 ч. 9 ст.10¹ ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page2) відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у разі укладення ним шлюбу – тривалістю до 10 календарних днів.

Тобто, Ви маєте право скористатись цим видом відпустки і позбавити Вас цього права не можуть.