Доброго дня! Ваше питання стосується одної з найактуальніших проблем кримінального процесу - визнання доказів недопустимими. Стаття 87 КПК України 2012 року містить визначення недопустимого доказу  та випадків при яких суд зобов’язаний визнати істотними порушення прав та основоположних свобод, як наслідок визнати такі докази не допустимими.  Питання допустимості доказів досить тісно пов’язане, як з правом на справедливий судовий розгляд, так і з презумпцією невинуватості. Загальне правило полягає в тому, що докази, отримані неналежним або незаконним чином, не можуть братися до уваги при розгляді справи в суді. При цьому, потрібно виходити з того, що оцінка конкретного доказу з підстав допустимості або недопустимості вирішується у кожній справі окремо.  Так ч. 2 ст. 87 КПК України встановлює обов’язок суду визнавати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема "здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов". Запис розмов є дією, яка потребує попереднього дозволу суду.

Доброго дня!

Вказане Вами питання регулюється Кодексом Законів про Працю України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/page) , ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/parao2#o2).

Відповідно до ст.139 КЗпП ( http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran817#n817) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч.1 ст.142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до ст.147 КЗпП За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Органами, які правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення відповідно ст. 147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 1 ст.75 КЗпП (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran471#n471) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.41 ч.17 Книги 6 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1290 ( 1290-97-п ) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-2003-%D0%BF)медичний молодший та обслуговуючий персонал (сестра медична молодша з догляду за хворими, санітарка, буфетник, робітник з обслуговування лазні, нянька, помічник вихователя, прибиральник виробничих приміщень) максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці може складати не більше 25 календарних днів.  

Отже, щорічна основна відпустка помічника вихователя має бути тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, а максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці може бути не більше 25 календарних днів. Конкретний розмір щорічної додаткової відпустки передбачається Колективним договором.

Доброго дня!

Відповідно до п. «а» ч.1 додатку 2 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2471-120) громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які   досягли 21-річного віку; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які   досягли 25-річного віку;на газові пістолети, револьвери і патрони до них, зарядженіречовинами сльзоточивої та дратівної дії, - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку; на холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку.

Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу 1 Наказу МВС №622«Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98) здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Відповідно до п.12.3 глави 12 розділу 2 Наказу МВС №622 «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»   військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи рядового і начальницького складу органів поліції України дозволи на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної зброї, холодної зброї одержують після подання рапорту, довідки з місця служби, платіжного документа (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України та заповненої картки-заяви.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 38 КЗпП (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже, відповідно до чинного законодавства вказана Вами причина є підставою для розірвання трудового договору у строк про який Ви просите.

Оскільки роботодавець порушує Ваші трудові права, а саме право на звільнення, то для вирішення Вашого питання стосовно,Ви можете звернутися до комісії по трудових спорах, адже відповідно до ч.1 ст.225 КЗпП працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також ви можете звернутися до Державної служби з питань праці, адже відповідно до пп.9 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/96-2015-%D0%BF) Державна служба з питань праці здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Додатково зазначу, що відповідно до ч.1 ст.172 ККУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1133#n1133) незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Отже, за захистом свого порушеного права Ви маєте право звернутись до Комісії по трудових спорах, Державної служби з питань праці, а також до судових та правоохоронних органів.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про звернення громадян» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Ч.6-8 ст.5 вказаного Закону містить вимоги, яким повинно відповідати письмове звернення.

Відповідно до ч.1 ст.7 вказаного Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.15 зазначеного Закону рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran992#n992) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності надає вмотивовану відмову щодо видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою у місячний строк.

Щодо Вашої ситуації, то органи місцевого самоврядування, зокрема особа, яка повернула Вашу заяву, порушила Ваше право на звернення, оскільки відмовила Вам у прийнятті заяви.

Відповідно до ч.1 ст.24 зазначеного Закону особи, винні у порушенні ЗУ «Про звернення громадян», несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Зокрема, відповідно до ч.7 ст. 212³ КУпАП (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran2509#n2509) незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернень, інше порушення ЗУ «Про звернення громадян» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»

Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Тобто, Ваше право на звернення було порушено шляхом відмови прийняти Вашу заяву. Чинне законодавство передбачає відповідальність винних осіб, за порушення вимог ЗУ «Про звернення громадян».

Доброго дня!

Відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місця, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради передбачена ст.175¹ КУпАП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1881#n1881), зокрема вчинення такого правопорушення тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого правопорушення, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо місць у яких заборонено куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет та кальянів, то відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2899-15/parao141#o141) та п.1 Рішення Київської міської ради від 18 вересня 2008 р. №246/246 «Про заходи щодо впорядкування тютюнокуріння в місті Києві» (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/8BF0617C81BC3B9AC22574DB0068AE73?OpenDocument) місцями в яких повністю заборонено куріння є: дитячі майданчики; місця дитячого відпочинку, включаючи ігротеки, комп'ютерні клуби, кінотеатри та прилегла до них територія; зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; ліфти, будинкові сходи та під'їзди багатоповерхових житлових будинків, гуртожитки, підземні переходи, таксофони; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту; зони відпочинку, включаючи парки, пляжі, сквери; літні майданчики, закриті та відкриті спортивні споруди; робочі місця на підприємствах, установах та організаціях різної форми власності.

А також, місяцями в яких частково заборонено вживання тютюнових виробів в місті Києві є: офісні приміщення підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності, що користуються найманою робочою силою; заклади торгівлі закритого та відкритого типів, включаючи торгові ряди, кіоски, ринки, ярмарки, оптові та дрібнооптові бази, магазини; об'єкти громадського харчування: ресторани, бари, паби, кафе; нічні клуби та дискотеки, заклади грально-розважальної сфери; органи державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідальність за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді передбачена ст.178 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.178 КУпАП забороняється розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях.

До інших місць, у яких заборонено розпивання пива (крім слабоалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, відповідно до ч.1 ст.15-2 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80/page) відносяться заклади охорони здоровя (крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях), навчальні та освітньо-виховні заклади, зупинки транспорту, підземні переходи, заклади культури, заклади спортивних споруд (крім пива у пластиковій тарі), ліфти і таксофони, дитячі майданчики, спортивні майданчики, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, приміщення інших державних установах.

Доброго дня!

Питання прийому на роботу на тимчасовій основі регулюється Кодексом Законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran123#n123), зокрема п.2 ч.1 ст.23 КЗпПУ передбачає можливість укладення строкового трудового договору.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпПУ строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

А також п.2 ч.1 ст. 36 КЗпПУ передбачає, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку, на який було укладено трудовий договір.

Окрім цього, прийом на роботу на тимчасовій основі регулюється Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74).

Відповідно до п.3 вказаного Указу осіб, яких приймають на роботу тимчасовими робітниками і службовцями, має бути попереджено про це при укладенні трудового договору. В наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.

Доброго Дня!

Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran768#n768) призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У разі якщо Ви проходили строкову військову службу та після проходження були прийняті на службу до Національної поліції, то відповідно до пп.5 п.1 ч.5 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» Ви підлягаєте зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України).

Отже, у даному випадку Ви будете зняті з обліку військовозобов’язаних та не будете підлягати призову на військову службу під час мобілізації у якості військовозобов’язаного.

У разі якщо Ви не проходили строкову військову службу, то відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/page2 ) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку,   встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах   державної   влади,   інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях,     яким   встановлено   мобілізаційні   завдання (замовлення), у разі, якщо це   необхідно   для   забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань   (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Ми не надаємо безкоштовних консультацій з кадрових питань. Для цього на підприємстві працює юрист.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про громадські об’єднання» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17/paran84#n84) найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання ("громадська організація", "громадська спілка").

Щодо власної назви громадського об’єднання, зокрема громадської організації, то відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про громадські об’єднання» власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.43 ЦКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran260#n260) фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦКУ у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Додатково зазначу, що порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Доброго дня! Звісно - НІ!

Доброго дня!

Питання пенсійного забезпечення військовослужбовців регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page).

Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст.1² вказаного Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Тобто, необхідний строк вислуги для призначення цього виду пенсії залежить від того, коли саме Ви звільнились з військової служби.

Однак, з аналізу даної статті вбачається, що для призначення пенсії за вислугу років до 30 вересня 2019 року необхідна вислуга становить 24 календарних роки.

Доброго дня!

Відповідно до пп.2 п.2 ч.5 ст.37 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran700#n700) зняттю з військового обліку військовозобов’язаних підлягають громадяни України, які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу до Національної поліції, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України.

Щодо порядку проходження військової служби у військовому резерві, то це питання регулюється Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/618/2012). Вказаний Порядок не передбачає вказану вами причину підставою для звільнення резервіста від проходження військових зборів.

Додатково зазначу, що відповідно до абз.6 п.35 вказаного Порядку  резервіст може бути звільнений від виконання обов'язків служби у військовому резерві у зв'язку з «іншими обставинами - за рішенням командира (начальника) військової частини (установи)». Перелік таких обстави чинним законодавством не передбачений.

Доброго дня! Догана— захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Застосування до працівника дисциплінарного стягнення — догани тягне для нього й інші негативні наслідки морального та матеріального характеру:

• протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП до працівника не застосовуються;
• в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівникапремій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру;
• наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;
• догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП.

Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків за трудовим договором або ПВТР, за умови що раніше до нього застосовувалися дисциплінарні покарання, наприклад, попередження, догана (п. 3 ст. 40 КЗпП). Тобто стаття передбачає неодноразове невиконання працівником трудових обов'язків, тому спочатку мають бути застосовані «м'які» норми дисциплінарної відповідальності. А у випадку судового розгляду перевірятимуться правила і порядок застосування до працівника дисциплінарних покарань, термін притягнення до такої відповідальності, чи вже застосовувалося за таку провину дисциплінарні покарання, ступінь тяжкості провини.

Тобто закон не передбачає кількості доган для застосування до працівника положення п.3 ст.40 КЗпП.

Доброго дня! Без доручення це не можливо.

Доброго дня! Ми не надаємо шаблонів процесуальних документів. Спробуйте пошукати в мережі. Наш офіс може підготувати будь-який позов чи заяву на замовлення. На все добре.

Доброго дня! Якщо Ви звільняєтесь за власним бажанням у Вашій ситуації потрібно зробити запис "Звільнена на підставі ст.38 ч.1 КЗпПУ за власним бажанням у зв'язку необхідністю догляду за дитиною". Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.13 №198, реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться державною службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання та перебування за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка та диплома або іншого документа про освіту. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. У разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на 90 календарних днів.  Звільнення у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку є поважною причиною звільнення, в такому випадку допомога по безробіттю не скорочується.

Шановна Ніно! По-перше, "Доброго дня!". По-друге, зверніться до свого юриста, оскільки ми не надаємо безкоштовні он-лайн консультації підприємствам та організаціям, а допомагаємо фізичним особам зорієнтуватись в певних ситуаціях.

Доброго дня! Якщо Ви втратили статус військовозобов'язаного то й не зобов'язані проходити ВЛК. Вимоги відділу реєстрації однозначно незаконні - рекомендую їх оскаржити. На превеликий жаль, дурнів у "Компетентних" органах вистачить ще на довго.

Доброго дня! Згідно ст.38 КЗпП України "Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника" - "Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник."  В той же час, вказані Вами обставини не передбачені законом як підстава для невиконання вищевказаного положення.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних. А також відповідно до п.2 ч.1 ст.10 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначені категорії осіб зобов’язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Отже, громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. На Вас, як на офіцера запасу поширюється дія цієї норми.

Додатково зазначу, що Вас повинні належним чином повідомити про виклик до військового комісаріату.

1% - державне мито; - 5% - податок на доходи, якщо нерухомість була у власності менше 3-х років або в звітний період було продано більше одного об'єкта; - 1,5% - військовий збір при оплаті податку на доходи.

Доброго дня! З викладеної Вами інформації не можливо надати однозначну відповідь. Ми не знаємо умов гарантійного договору. Ми не знаємо суті і причини поломки, тощо. Якщо поломка передбачена гарантією і сталася не з вини покупця - ремонт повинен робитись за рахунок гаранта.

Доброго дня!

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) трудовий договір може бути припинений шляхом його розірвання з ініціативи працівника.

Відповідно до ст.38 КЗпПУ працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Однак, відповідно до ст.38 КЗпПУ у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема у зв’язку з прийняттям на роботу за конкурсом, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Тобто, якщо Ваше звільнення зумовлене прийняттям на роботу за конкурсом, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, який Ви вказали у заяві про звільнення.

Чинне законодавство не містить обов’язку працівника передавати комусь свої обов’язки, чи навчати іншого працівника у зв’язку зі звільненням.

Щодо оформлення обхідного листа при звільненні, то ця вимога роботодавця також є необґрунтованою, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язку працівника при звільненні проходити і здавати обхідний листок.

У разі, якщо роботодавець не здійснить звільнення у передбачений строк, то Ви маєте право звернутись за захистом своїх порушених прав до Комісії по трудових спорах, до Державної інспекції з питань праці, або до судових та правоохоронних органів.

Окрім цього, зазначу, що відповідно до ст. 172 ККУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1138#n1138) за грубе порушення законодавства про працю наступає кримінальна відповідальність.

В форматі безкоштовних он-лайн консультацій ми не надаємо деталізацій. На все добре.

Доброго дня!

Порядок та термін на який видається листок непрацездатності регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01/print1493126871845532).

Відповідно до п.4.1. вказаної Інструкції при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності ЛКК (Лікувально-консультативна комісія) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або лікування направляє хворого для огляду до МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія).

Відповідно до абз. 2 п.4.4 зазначеної Інструкції особам, направленим для огляду до МСЕК, які не визнані інвалідами, у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛЛК лікувально-профілактичного закладу до відновлення непрацездатності або повторного направлення до МСЕК.

Тобто, особу, яка у зв’язку з хворобою була звільнена від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності повинні направити для огляду до МСЕК. Якщо особа не проходитиме МСЕК лікарняний не може бути продовжений.

Доброго дня! Відповідно до Тимчасового порядку встановлення розміру щомісячної премії військовослужбовцям ЗС України, затвердженого Міністром оборони України 26 січня 2016 року, премія встановлюється наказами керівників військових частин та установ у наступних розмірах від максимальної суми премії: 100% – за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових чи посадових обов'язків і за умови, якщо військовослужбовець не має дисциплінарних стягнень; 90% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняте одне дисциплінарне стягнення "догана"; 80% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняте одне дисциплінарне стягнення "сувора догана"; 60% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняті два дисциплінарні стягнення "догана" чи "сувора догана"; 50% – у разі, якщо військовослужбовець має не зняті три дисциплінарні стягнення".

У разі, якщо військовослужбовець притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення правил несення бойового чергування, вартової служби, служби в добовому наряді, розмір премії додатково зменшується на 20%.

Премія не встановлюється взагалі за умови наявності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця за вчинення військового адміністративного порушення, наявності вироку, постанови суду про притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності та наявності у військовослужбовця дисциплінарного стягнення, попередження про неповну службову відповідальність, пониження у військовому званні і т. ін.

У разі, якщо військовослужбовець має запитання, відповіді на які він не отримав у військовій частині, йому слід звернутися на "гарячу лінію" Департаменту фінансів Міноборони за телефоном (044) 271-12-57 або до Call-центру Міноборони для вирішення проблемних питань та координації розгляду звернень громадян за телефоном 0 800 50 04 42.

Доброго дня!

Підстави припинення трудового договору закріплені в ст. 36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204).

«Догляд за дитиною» - це причина розірвання трудових відносин, а не підстава, підставою є ініціатива працівника. Тобто, Вам потрібно подати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. В заяві Ви можете вказати причину – догляд за дитиною. Оскільки Вашій дитині 9 років, то відповідно до ч.1 ст.38 КЗпПУ роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк про який Ви просите.

Якщо Ви не хочете розривати трудові відносини з Вашої ініціативи, раджу Вам звернутись до роботодавця, якщо Ви досягнете згоди, то трудові відносини буде припинено на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ, тобто за угодою сторін.

Доброго дня!

Усиновлення дитини може відбувати за згодою батьків дитини (ст.217 СКУ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1137#n1137) та без такої згоди (ст.219 СКУ).

У Вашій ситуації існує два шляхи вирішення проблеми.

1.Якщо батько дітей Вашої дружини позбавлений батьківських прав, щодо дітей, яких Ви хочете усиновити, то відповідно до п.4 ч.1 ст.219 СКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1046#n1046) усиновлення дитини проводиться без згоди батьків.

Тобто, у такому випадку, для здійснення усиновлення згода буде не потрібна.

2.Якщо батько дітей Вашої дружини не позбавлений батьківських прав, щодо дітей, яких Ви хочете усиновити, то відповідно до ч.1 ст.217 СКУ усиновлення дітей здійснюється за вільною згодою батьків, в даному випадку батька.

Однак, оскільки батько дітей не хоче надавати такої згоди, проте, Вами було зазначено про те, що Він не виконує своїх обов’язків щодо виховання, то Ваша дружина має право звернутись з позовом до суду про позбавлення його батьківських прав. Адже відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СКУ батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Якщо суд задовольнить позов про позбавлення батька батьківських прав, то усиновлення буде здійснюватись без його згоди.

Додатково зазначу, що відповідно до ч.2 ст.166 СКУ особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Відповідно до ч.3 ст.166 СКУ при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якщо суд відмовить у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, то для усиновлення Вами дітей Вашої дружини необхідна буде згода батька дітей.

Доброго дня!

Відповідно до пп.3 п.204 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008/paran869#n869) військовослужбовці строкової військової служби мають право на відпустку за сімейними обставинами.

Відповідно до п.1 ч. 9 ст.10¹ ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page2) відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у разі укладення ним шлюбу – тривалістю до 10 календарних днів.

Тобто, Ви маєте право скористатись цим видом відпустки і позбавити Вас цього права не можуть.

Доброго дня!

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП, Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.

Аналогічна норма закріплена і у ст. 22 Закону України «Про відпустки».

Від так, роботодавець, дійсно має право вимагати перерахунок та повернення коштів за звільнення до закінчення того робочого року в рахунок якого Ви уже отримали відпустку, за невідроблені дні відпустки.

Доброго дня!

П. 110 – 114 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, передбачає порядок та умови переміщення військовослужбовців з однієї військової частини в іншу.

В залежності від обставин, на які особа збирається посилатись як на підставу переведення до іншої військової частини, необхідно додавати різні документи до рапорту про переведення (медичний висновок, зміна місце постійного проживання і т.д.).

Отже, Вам необхідно подати рапорт, додавши до нього пакет документів, якій підтверджує обставини, на які Ви посилаєтесь як на підставу для переведення до іншої частини.

Доброго дня!

У вільному доступі відсутній нормативний акт, який би забороняв проходити військову службу в тій чи іншій військовій частині. З приводу Вашого питання, ознайомтесь з Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 або зверніться до свого військового комісаріату.

Доброго дня!

Відповідно до ст.31 та ч.1 ст.32 ЦКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran193#n193) неповнолітня особа, у віці від 14 до 18 років, має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншим доходом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім’я.

Щодо всіх інших правочинів, то відповідно до ч.2 ст.32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє їх за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.32 ЦКУ на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Тобто, для укладення договору про пайову участь, а також для оформлення права власності на нерухоме майно повинен бути дозвіл органу опіки та піклування, а також нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників, оскільки це прямо передбачено чинним законодавством.

Доброго дня!

Військовослужбовці не мають права на відстрочку від проходження військової служби. Оскільки це право, яке особи можуть реалізувати до початку проходження військової служби.

Однак, якщо при проходженні військовослужбовцем військової служби, виникли певні обставини, які унеможливлюють проходження ним військової служби, він має право на дострокове звільнення з військової служби. Підстави дострокового звільнення з військової служби передбачені ч.3 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran428#n428).

За своїм змістом підстави дострокового звільнення з військової служби і підстави надання відстрочки є подібними, а за сімейними обставинами аналогічними.

Для більш детального ознайомлення з підставами дострокового звільнення з військової служби раджу ознайомитись з інформацією, яка міститься за вказаними посиланнями.

Доброго дня!

Якщо Ви проходите строкову військову службу, то відповідно до пп. «б» п.1 ч.3 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran428#n428) військовослужбовці строкової військової служби звільняються зі служби достроково  за сімейними обставинами - у разі виникнення в них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин.

А відповідно до п.1 ч.2 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Якщо Ви проходите військову службу за призивом осіб офіцерського складу, чи військову службу за контрактом, то відповідно до пп. «в» п.2 ч.3 ст.26 та п. «д» ч.6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» особи офіцерського складу звільняються з військової служби дострокового, а контракт про проходження військової служби припиняється (розривається) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.5 п.1 Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12) військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини як необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Отже, вказана Вами причина є підставою для дострокового звільнення Вас зі строкової військової служби. В той же час, для звільнення від контрактної служби потрібно оформлення постійного стороннього догляду, що не є опікунством.

Відповідь надано Вам в загальних рисах. Дійсна ситуація потребує вивчення багатьох складових.

Доброго дня!

Згідно п.п. 174.2.1 п. 174.2. ст. 174 Податкового кодексу України, Об'єкти спадщини оподатковуються: за нульовою ставкою, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Однак, зауважу, що дана норма вступила в силу з 01.01.2017 року, а тому розповсюджується виключно на нерухоме майно, яке передається за договором дарування з 01.01.2017 року.

Якщо нерухоме майно було передано за договором дарування раніше 2017 року, нульова ставка до другої черги споріднення не застосовується, та підлягатиме сплата в розмірі 5% від оцінки майна.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено випадки у яких особа зобов’язана провести оцінку майна.

Однак, у разі якщо Ви звільненні від сплати податку відповідно до Податкового кодексу України, то проводити оцінку майна немає необхідності.

Доброго дня!

Чинним законодавством України, а саме п. «б» ч.1 ст.81 ЗКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran636#n636) передбачена можливість громадян України набути право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі земель державної і комунальної власності.

З буквального змісту статті вбачається, що кожен громадянин України, має право отримати земельну ділянку у приватну власність, шляхом її передачі із державної або комунальної власності.

Додатково зазначу, що відповідно до ч.4 ст.116 ЗКУ передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян, у межах норм визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.

Тобто, кожен громадянин України має право отримати у приватну власність декілька земельних ділянок, за умови, що ці земельні ділянки мають різне цільове призначення.

Таким чином, земельну ділянку можна одержати у власність не на сім’ю, а на кожну особу.

Доброго дня!

Відповідно до пп. «б» п.12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/49-91-%D0%BF) гумові кийки є спеціальним засобом активної оборони, що застосовується при охороні громадського порядку.

Вказані Правила визначають порядок застосування спеціальних засобів особовим складом поліції та іншими працівниками органів і установ внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії, які залучаються до охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби зі злочинністю.

Отже, громадяни України не підпадають під категорію осіб, яким дозволено вільне володіння та зберігання спеціальних засобів такого типу.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Від так, дійсно у разі якщо Ви являєтесь посадовою (службовою) особою то сукупна вартість отриманих Вами подарунків в одному календарному році не повинна перевищувати двох прожиткових мінімумів.

Тобто, з січня 2017 року – 3200 гривень, з травня - 3368 гривень, з грудня – 3524 гривень.

Зауважу, що у разі отримання подарунків від осіб, які перебувають у Вашому підпорядкуванні чи у зв’язку із здійсненням Вами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування то вартість отриманих подарунків у календарному році не може перевищувати одного прожиткового мінімуму (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції)

Доброго дня!

Відповідно до п. 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень, для якиx сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визнaченої підпунктом 169.1.1 пyнкту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року. У п. 169.1.1 ч. 169.1 ст. 169 вказаного Кодексу, передбачається соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Соціальна пільга станом на 2017 рік становить - 800 гривень.

Тобто, неоподаткований мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги застосовується в частині кваліфікації злочинів та правопорушень, а не в частині визначення суми штрафних санкцій за правопорушення або злочин.

Що стосується розміру штрафних санкцій, то в цьому випадку слід застосовувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян виходячи із суми 17 грн.

Таким чином, враховуючи вище викладене, при кваліфікації злочинів або правопорушень необхідно виходити з встановленої соціальної пільги. А при розрахунку розміру штрафу, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, - з неоподаткованого мінімуму доходів громадян, встановленого законодавством на сьогоднішній день у розмірі 17 гривень.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page) пенсія інвалідам II групи встановлюється у розмірі 90 відсотків пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.33 вказаного Закону непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком,  за наявності такого страхового стажу:

у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Будь-яких інших способів змінити розмір пенсії по інвалідності законом не передбачено.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) підставою припинення трудового договору є згода сторін.

З буквального змісту статті можна дійти висновку, що для звільнення з цієї підстави необхідно щоб сторони досягли згоди. У разі, якщо одна зі сторін не згодна з запропонованими іншою стороною умовами, вона має право відмовитись від звільнення з цієї підстави.

Від так, у разі якщо вказана Вами підстава для звільнення не влаштовує роботодавця, він має змогу відмовити. Тому Вам варто буде розглянути інші види звільнень.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271) відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

Отже, відповідно до вказано статті Ви маєте право на відстрочку від призову на строкову військову службу, оскільки Ви маєте одиноку непрацездатну матір (її непрацездатність підтверджується інвалідністю), а також непрацездатних осіб – бабусю та дідуся, якщо раніше Ви перебували на їхньому утриманні (непрацездатність бабусі та дідуся підтверджується досягненням ним пенсійного віку).

Доброго дня!

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 13 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я заселення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2899-15/page) забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у під’їздах житлових будинків.

Відповідно до ч.1 ст.175¹ КУпАП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1881#n1881) куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, -тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті повторне протягом року вчинення вказаного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки відповідно до п.1 ч.1 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я заселення» під’їзди житлових будинків це громадське місце, то накласти стягнення за цей вид правопорушення мають право працівники поліції.

Отже, Ви маєте право звернутись до працівників поліції з метою притягнення особи, яка порушує законодавство про заборону куріння до адміністративної відповідальності.

Доброго дня!

Відповідно до ч.3 ст.119 КЗпПУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran709#n709) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації.

Щодо Вашого першого запитання, у разі призову для проходження військової служби особами офіцерського складу, керівник закладу повинен видати наказ про увільнення працівника від роботи.

Щодо того, що Вас призвано для проходження військової служби за призивом осіб офіцерського складу під час відпустки, то відповідно до п.2 ч.2 ст.11 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/paran48#n48) щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільнення на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону,  якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

Щодо наступного запитання, то відповідно до п. 2.2.Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93/print1493104501453553) до трудових книжок вносяться відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим нагороди.

Тобто, до трудових книжок заносяться відомості про звільнення, коли йдеться про розірвання трудових відносин,а не про увільнення, коли особа увільняється від виконання трудових обов’язків, у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків.

Отже, на основі викладеного можна дійти висновку, що у разі призову працівника для проходження військової служби особами офіцерського складу, за ним зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації. Якщо призов для проходження військової служби відбувається під час щорічної відпустки, то невикористана частина відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період. Відомості про те, що особа увільняється від роботи на час виконання державного обов’язку оформляються відповідним наказом керівника підприємства, установи, організації, і не заносяться до трудової книжки.

Доброго дня! Такий ліміт чинним законодавством не передбачено. Заборони також відсутні.

Доброго дня! Для мене це також таємниця. Я ніде не знайшов у вільному доступі як Міністерство Юстиції відреагувало на направлений на завтвердження наказ Міністра Оборони.