Доброго дня!

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271) відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:  …  двох і більше дітей.

Згідно частини 16 статті 17 даного Закону призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

А також, відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України,  які приписані до  призовних  дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані:

прибувати за   викликом   районного   (міського)  військового комісаріату   для   оформлення   військово-облікових   документів, приписки,  проходження медичного огляду, направлення на підготовку з   метою   здобуття   або    вдосконалення    військово-облікової спеціальності,   призову   на   військову   службу  або  на  збори військовозобов'язаних;

проходити медичний      огляд      та       лікування       в лікувально-профілактичних  закладах  згідно  з рішеннями комісії з питань  приписки,  призовної  комісії   або   військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Отже, Ви маєте право отримати відстрочку від призову, при цьому у Вас залишається обов’язок проходження медичного огляду. З приводу питання документів, які потрібні для підтвердження  права на відстрочку раджу Вам звернутись до військового комісаріату. 

Кажучи відверто, ніхто ніякої відповідальності реально нести не буде. Ви зможете звернутися в суд з заявою про визнання незаконною бездіяльність посадових осіб РВК, але досвід свідчить, що ніхто до дисциплінарної відповідальності притягнутий не буде. Нашим клієнтам ми вибудовували правову позицію де через відповідні обставини та положення закону який діяв раніше, потрібно їх вважати такими, що виключені з обліку.

Вибачте, але дебатів з приводу консультацій ми не проводимо!

Доброго дня!

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України «Про відпустки» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran70#n70) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються:

час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

Отже, в даному випадку відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягненню нею шестирічного віку НЕ буде враховуватись до стажу роботи. 

Доброго дня!

Відповідно до статті 20 Закону України «Про туризм» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80/parao349#o349) за   договором  на  туристичне  обслуговування  одна  сторона (туроператор,   який   укладає  договір  безпосередньо  або  через турагента)  зобов’язується  надати  за  замовленням  іншої сторони (туриста)  комплекс  туристичних  послуг  (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

Отже, Ви повинні були б підписувати договір з турагентом або туроператором, в якому зазначаються всі істотні умови!

Також, відповідно до абзацу 12 статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор   несе   перед   туристом   відповідальність   за невиконання  або  неналежне  виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

невиконання   або   неналежне   виконання  умов  договору  на туристичне обслуговування сталося з вини туриста;

невиконання   або   неналежне   виконання  умов  договору  на туристичне   обслуговування   сталося   з  вини  третіх  осіб,  не пов'язаних  з  наданням  послуг,  зазначених  у цьому договорі, та жодна  із  сторін  про  їх  настання  не  знала  і  не могла знати заздалегідь;

невиконання   або   неналежне   виконання  умов  договору  на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин  або  є  результатом подій, які туроператор (турагент) та інші  суб'єкти  туристичної  діяльності,  які  надають  туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії(http://www.uaa.org.ua/uploads2/2014/06/23/001.pdf):

а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи;

б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування тощо.

Отже, туроператор не буде нести відповідальності за невиконання   або   неналежне   виконання  умов  договору, у разі настання форс-мажорних обставин.

Тобто, в даному випадку Вам потрібно ще раз ознайомитися з договором та виходячи з цього звертатись до туроператора для вирішення даного питання.

Окрім цього, раджу Вам ознайомитись зі змістом статті 20 ЗУ «Про туризм», в якій передбачено можливості відмови від виконання договору на туристичне обслуговування, а також порядок розрахунків при такі відмові.

Будь ласка! 

Доброго дня!

Відповідно до п.3 ст.6  ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14) для створення об’єднання скликаються установчі збори.

Відповідно до п. 10 вказаної статті Закону рішення про створення об’єднання співвласників багато квартирного будинку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 зазначеного Закону співвласники багатоквартирного будинку – це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Окрім цього, відповідно до п.3 ст.4 вказаного Закону в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.

Тобто, в одному багатоквартирному будинку може бути створене виключно одне об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Для його створення необхідно провести ряд підготовчих дій, а також провести установчі збори. Для того, щоб прийняти рішення про створення ОСББ, необхідно, щоб за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.  Тому створити об’єднання співвласників декількох під’їздів неможна, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.

Доброго дня! Ми не надаємо безкоштовних он-лайн консультацій підприємствам, установам та організаціям.

Доброго дня!

Виходячи з описаної Вами ситуації, на той час, коли Вам виповнилось 50 років, діяла редакція Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 04.04.2006 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3597-15/parao441#o441). Відповідно до пп.2 п.2 ч.3 ст.28 вказаного Закону граничний вік перебування молодшого офіцерського складу другого розряду у запасі становив 50 років.

Отже, посадові особи військового комісаріату, на обліку якого Ви перебували, повинні були вчинити всіх необхідних дій для того, щоб виключити Вас з військового обліку як особу, яка досягла граничного віку перебування в запасі. За таких умов статус військовозобов’язаного втрачається.

Особу, яка втратила статус військовозобов’язаної особи, не можуть ні викликати до військового комісаріату, ні проводити щодо неї ВЛК, ні тим більше призивати для проходження військової служби. А так зване поновлення на військовому обліку та призов для проходження військової служби, осіб які раніше були виключені з військового обліку, можливий лише з ініціативи чи добровільної згоди колишнього військовозобов’язаного.

Зараз, Вам необхідно, керуючись ст. 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надіслати запит до місцевого військового комісаріату з проханням надати інформацію стосовно того, чи виключено Вас з військового обліку та чи є наказ, який це підтверджує.

Адже, у разі, якщо у військовому комісаріаті є наказ про виключення Вас з військового обліку, відсутність відмітки «невійськовозобов’язаний» хоч і є порушенням правил військового обліку, однак ніяких негативних наслідків не спричинить.

За умови наявності наказу про виключення Вас з військового обліку, Ви має право звернутися до військового комісаріату для того, щоб Вам поставили  відповідну відмітку.

У такому випадку, ніяких проблем при працевлаштуванні у Вас не буде.

У разі, якщо Вам не нададуть відповідь, або нададуть відповідь, у якій зазначать, що у них немає відомостей про те, що Ви виключені з військового обліку, раджу Вам звертатись за роз’ясненнями до вищестоящого органу , або зі скаргою до суду.

Доброго дня.

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF) у разі,  коли щомісячний розмір  пенсійних виплат,  державної  соціальної  допомоги  інвалідам  з дитинства і дітям-інвалідам,   особам,  які  не  мають  права  на  пенсію,  та інвалідам  не    досягає   в   інвалідів    прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які  втратили  працездатність,  та  в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена  сім'ї  100  відсотків,  на двох - 120 відсотків, на трьох і більше   -  150  відсотків  прожиткового  мінімуму,  встановленого законом  для  осіб,  які  втратили працездатність,  таким  особам надається   щомісячна  державна  адресна  допомога  до  пенсії  та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Отже, Ваш син має право отримувати щомісячну державну адресну допомогу, якщо щомісячні виплати не досягають розміру прожитковий мінімуму встановленого законом. 

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 3 частини 9 статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran613#n613) поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, Ви повинні надати військовому комісаріату відповідні документи, які підтверджуватимуть поважність причин неприбуття в пункт.

А також відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадянам України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12/parao12#o12) документами, що дають право громадянину України на виїзд з
України і в’їзд в Україну, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

дипломатичний паспорт України;

службовий паспорт України;

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу;

посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

     Тобто, до переліку документів, що надають право на виїзд з України НЕ входить довідка з військового комісаріату.

Доброго дня!

У ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/417-19) визначено такі поняття як «житлові приміщення», «нежитлові приміщення» та «допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону «допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення)».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 зазначеного Закону «нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом нерухомого майна».

Тобто, евакуаційний вихід відноситься не до нежитлових приміщень, а до допоміжних приміщень в багатоквартирному будинку.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.16 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14/parao177#o177» об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб управління об’єднання.

 Тобто, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків має право використовувати допоміжні приміщення лише у тому разі, якщо це не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Розділу 5 ДБН В 1.1.-7.2002 С 14
Пожежна безпека об’єктів будівництва (file:///C:/Users/Pc75/Desktop/%D0%92%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0.pdf) забороняється улаштовувати на шляхах евакуації: пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;  забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель тощо.

Тобто, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку має право використовувати для своїх потреб допоміжні приміщення, лише в тому випадку, якщо це не заборонено законом. Оскільки, облаштування офісу в евакуаційному виході суперечить вимогам державних будівельних норм, а саме вимогам щодо пожежної безпеки об’єктів будівництва, то відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку немає права на використання вказаного приміщення для своїх потреб.

Додатково зазначу, що відповідно до п.1.5. ДБН В. 2.2. – 15-2005 Житлові будинки. Основні положення - магазини адміністративні приміщення та інші нежитлові приміщення масового відвідування розміщуються на першому поверсі багатоквартирного будинку.

А також, для того, щоб облаштувати такий тип нежитлового приміщення, в будь-якому іншому місці, щодо якого законодавством не встановлено заборон, окрім рішення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку необхідно підготувати пакет документів та звернутись до органів місцевого самоврядування.

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про згальнообовязкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran575#n575) діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

А також відповідно до статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15) громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або
досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають
права на пенсію, або є інвалідами і не мають права на пенсію по
інвалідності або державну допомогу у зв’язку з інвалідністю та
постійно проживають на території України, мають право на державну
соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим
Законом та іншими законами України.

Отже, якщо Ваш син отримує пенсію по втраті годувальника, то в такому випадку він не має права отримувати додатково державну соціальну допомогу. Для розрахунків рекомендую звернутися до територіального відділення пенсійного фонду.

Доброго дня!

Відповідно до частини 4 статті 64 Закону України «Про вищу освіту» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/paran964#n964) випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Нормативно-правовий акту, який регулює питання дострокового відпрацювання лікаря, після закінчення інтернатури, у вільному доступі відсутній. Раджу Вам звернутись з відповідним листом до головного лікаря обласної лікарні або до виконуючої обов’язки міністра охорони здоров'я України Супрун Уляни Надії для надання офіційної відповіді щодо даного питання.

Доброго дня! Відповідно до статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12/parao32#o32) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну 
таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього
Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним
процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за
умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення
кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення -
до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на
нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної
поліції - до припинення нагляду.

Отже, Законом не передбачено норму в якій громадянину України забороняється виїзд за кордон, якщо він не проходив військову службу. Ви маєте право перетинати державний кордон України.

                  Доброго ранку!

Відповідно до статті 53 Конституції України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4337#n4337) повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Тому у випадку, якщо дитину відмовляються прийняти до школи, Вам, потрібно написати письмове звернення до адміністрації школи з проханням пояснити причину та вказати нормативно-правові акти, згідно з якими дитину відмовляються прийняти на навчання до школи. 

А також відповідно до статті 6 Закону України Про охорону дитинства (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/paran70#n70) держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Отже, якщо після подачі заяви про намір переведення дитини в дану поліклініку Вам було відмовлено, то в такому випадку Ви повинні звернутись до головного лікаря для письмового роз'яснення такої відмови з посиланням на нормативно-правові акти. Якщо такого письмового роз’яснення не було пред'явлено, то Ви вправі звернутися до суду з позовом.

Доброго дня!

Приклади рапортів Ви можете розглянути на сайті http://legal100.org.ua/uchasnykam-ato/pryklady-raportiv-zaiav/ .

Якщо Ви писали рапорт на звільнення, то в будь-якому випадку командир має Вам надати офіційну відповідь, в якій вказує причини відмови Вам у звільненні з посиланням на нормативно-правові акти!

Раджу Вам звернутись до Військового прокурора та Генерального штабу Збройних Сил України з відповідною заявою.

Доброго дня!

Ч.9 Наказу Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» № 88 від 09.02.2017 року (http://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/88_nm_2017.pdf) передбачає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абз.3 вказаного Наказу, у заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров’я військовослужбовців або членів його сім’ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби.

Накази про виплату матеріальної допомоги видаються виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців.

Отже, Вам необхідно звернутись до Вашого керівництва з відповідною письмовою заявою. В цій заяві необхідно вказати причини, у зв’язку з якими Ви потребуєте матеріальної допомоги, а також розмір потреби. В подальшому, Ваше клопотання повинні розглянути і у разі наявності коштів виплатити Вам таку допомогу.  

Доброго дня!

Якщо Ви маєте на увазі військову службу за контрактом, то в такому випадку раджу Вам ознайомитись з пунктами 34-37 Розділу 2 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008/paran53#n53), в якому чітко прописані особливості припинення (розірвання) контракту.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93) установам і закладам освіти надано право  вирішувати  такі питання в галузі організації та оплати праці:

затверджувати структуру  й  штати,   встановлювати   посадові оклади  й  ставки  заробітної  плати  згідно  з  розрядами  Єдиної тарифної сітки,  визначеними  цією   Інструкцією,  без  дотримання середніх   окладів  і  без  урахування  співвідношень  чисельності керівників і  спеціалістів  у  межах  утвореного  в  установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці) …

Отже, в даному випадку керівник Вашої установи має право самостійно вирішувати Ваше питання посилаючись на Інструкцію, а також враховуючи фонд оплати праці працівникам установи.

Доброго дня!

Інформація, яка міститься у загальнодоступних джерелах говорить про те, що журналісти (штатні та позаштатні) мають право на отримання дозволу на носіння та використання засобів активної самооборони, зокрема травматичної зброї.

Дане питання врегульовує Наказ МВС УКРАЇНИ N379ДСК від 13.06.2000 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00). Однак, інформація яка міститься в цьому Наказі відноситься до інформації з обмеженим доступом, зокрема до службової інформації. У зв’язку з цим, текст цього наказу відсутній у вільному доступі.

Отримання доступу до службової інформації, якій присвоюється гриф для службового користування, регулюється ЗУ «Про доступ до публічної інформації» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17/print1493104501453553).

Окрім цього, Ви можете звернутись до свого керівника за роз’ясненнями та до органів Національної поліції.

Доброго дня!

Згідно з частиною 2 статті 122 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

А також відповідно до Узагальнення судової практики щодо вирішення питання процесуальних витрат у судових рішеннях (вироки, ухвали) до плану роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області на IІ півріччя 2014 року (https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwid5ubuxKbWAhVEbxQKHXeGAq4QFgg_MAM&url=http%3A%2F%2Fzpa.court.gov.ua%2Fuserfiles%2Fdut_uz1602.rtf&usg=AFQjCNFZ31-716kREIUER02HJNgpdfRVlQ) згідно з кримінальним процесуальним законодавствам суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (ст.368 КПК). Якщо обвинувачується декілька осіб у вчиненні злочину, суд вирішує ці питання окремо щодо кожного з них.

Зокрема, відповідно до п.13 ч.1 ст.268 Кримінального процесуального кодексу України  ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Відповідно до ч.3 ст. 268 Кримінального процесуального кодексу України якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Тобто, питання на кого покласти процесуальні витрати та в яких розмірах залишаються на розсуд суду.

Доброго дня!

Відповідно до п.10 Постанови КМУ «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248994842) державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу», присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

Щодо наступного запитання, то відповідно до ч.6 ст.39 ЗУ «Про державну службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/paran461#n461) черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до ч.7 ст.39 ЗУ «Про державну службу» за особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг. Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

            Доброго дня!

  Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

      Відповідно до ч.6 ст.15 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.
      Отже, повістка про призив для проходження строкової військової служби вручається особам у строки визначені в Указі Президента України про проведення призиву. Військовий комісаріат не має права вручати повістки про призив на строкову військову службу в інший термін. Однак, військовий комісаріат, має право вручити повістки громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві з метою виклику таких осіб до військового комісаріату для проходження медичного огляду, оформлення військово-облікових документів.

Доброго дня!
Відповідно до п.5 ч.18 Правил реєстрації місця проживання (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF) для реєстрації місця проживання особа або її представник, разом з іншими необхідними документами, подає військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran680#n680) регулює питання взяття, зняття та виключення з військового обліку.
Ч.6 вказаної статті передбачає підстави виключення з військового обліку.
Тобто, якщо Ви перебуваєте на військовому обліку або підлягаєте взяттю на військовий облік, то при реєстрації місця проживання Ви повинні подати військовий квиток.
Якщо Ви не подасте необхідні документів, то відповідно до п.11 Правил реєстрації місця проживання орган реєстрації відмовить Вам у реєстрації місця проживання.

Доброго дня!

Чинним законодавством не передбачено надання відпусток за вислугою років.

Чинним законодавством передбачена можливість виходу на пенсію за вислугою років для педагогічних працівників.

Порядок призначення пенсії педагогічним працівникам регулюється ч. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao442#o442).

Вказана стаття передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

з  1  квітня  2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
     з  1  квітня  2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
     з  1  квітня  2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
     з  1  квітня  2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
     з  1  квітня  2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
     з  1  квітня  2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29
років 6 місяців;

  з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Отже, відповідно до вказаного педагогічні працівники мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, після досягнення ними  55-ти років, а також за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи, який залежить від періоду, в якому особа планує скористатись своїм правом на пенсію.

Доброго дня!

Відстрочка від призову на строкову військову службу регулюються ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271).

Відповідно до ч.8 ст. 17 вказаного Закону відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти.

Вказана стаття не передбачає надання відстрочки від проходження строкової військової служби з вказаної Вами причини.

Окрім цього, «Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF/print1493104501453553) також не передбачає надання відстрочки.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran471#n471)   стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч.6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. 

Відповідно до ч.5 вказаної статті - у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.7 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Отже, якщо у боржника вистачає коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, то стягнення звертається на ці кошти та цінності. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Проте, якщо у боржника не вистачає коштів та цінностей, а сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то відбувається звернення стягнення на єдине житло боржника.

Додатково, раджу Вам ознайомитись з Додатком до ЗУ «Про виконавче провадження» Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran995#n995). Житло боржника не зазначено у вказаному переліку.

Доброго дня! В статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18) вказано перелік суб’єктів, на яких поширюється дія Закону.

Відповідно до частини 1 статті 45 зазначеного закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

При цьому відповідно до пункту 8 частини 1 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції» наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Отже, якщо Ви станете державним службовцем, то в такому випадку Вам потрібно буде щорічно заповнювати і подавати декларацію за минулий рік, в якій також вказуєте грошові активи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів. У випадку якщо Ви не вказали дані грошові активи, то уповноважена особа може звернутись до Вас з питаннями.

Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня. Відповідно до пункту 34 Розділу 2Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008) контракт припиняється (розривається):

у день закінчення строку контракту;

у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;

у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);

у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу;

у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Раджу Вам звернутись до Військового прокурора та Генерального штабу Збройних Сил України з відповідною заявою.

Доброго дня!
Діяльність Інтернет провайдерів регламентується Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг диспуту до Інтернету) (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0207-14).
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про кооперацію» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15/parao117#o117) виконавчий орган кооперативу, в тому числі житлово-експлуатаційного кооперативу, має право укладати угоди між кооперативом та іншими особами.
Тобто, ЖЕК дійсно міг укласти угоду з Інтернет провайдером, на підставі якої вони розмістили у вашому будинку ці пристрої.
Проте, Ви можете звернутись до житлово-експлуатаційного кооперативу з письмовою заявою, щодо того, чи перевіряли вони, чи приносять дані пристрої шкоду.
Разом з цим, зверніться з письмовою заявою, з проханням надати відповідні роз'яснення щодо рівня впливу на здоров'я людей до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Оскільки саме цей орган здійснює контроль за додержанням операторами, провайдерами вимог чинного законодавства.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 2.1. Постанови першого заступника Головного державного санітарного лікаря України «Про державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів» (http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=927) перукарні розташовуються в окремих будівлях або в будинках громадських і торговельних центрів, побутових послуг, вокзалах, лазнях; перших та цокольних поверхах житлових будинків із обладнанням входу, окремого від входів до квартир, за умови забезпечення нормативних рівнів фізичних, хімічних і біологічних факторів в приміщеннях суміжних квартир.

А також відповідно до пункту 1 статті 383 Цивільного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2066#n2066) власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Отже, перукарня може розташовуватись на 0 поверхах (цокольних).

Згідно з постановою НКРЕКП "Про ринкове формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, на території України" (http://www.nerc.gov.ua/?id=24902), Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1222-13) та Порядком ринкового формування роздрібних тарифів на електроенергію, що відпускається споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1199-16) роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів відрізняються від тарифів для населення. Тарифи Ви можете дізнатись на сайті компанії, яка обслуговує Ваш дім.

Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня!

Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту прописані в Розділі 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2016-09-13-poryadki-195_57e916ed9c3aa.pdf).  

Відповідно пункту 8 Розділу 3 вищезазначеного Порядку особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов‘язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.

Отже, оплата здійснюється тільки у тому випадку, коли прийнято відповідне рішення про допуск Вас до складання кваліфікаційного іспиту.

Доброго дня!

З приводу питання щодо службових приміщень раджу Вам ознайомитись зі статтям 25 – 68 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF), де є перелік всіх професій, в тому числі і юридичних, яким може бути надано службове житло.

А з приводу службових автомобілів, то на даний час не існує нормативно-правового акту, який конкретизує які саме професії мають право на службове авто, проте є Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-2003-%D0%BF), де вказується порядок надання, використання та обслуговування легкових автомобілів.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1216 ЦК України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5908#n5908) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ви зазначили, що ваша кума та її чоловік уклали заповіт подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.1243 ЦК України у разі складення спільного заповіту подружжя частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Відповідно до ч.4 вказаної статті у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Тобто, поки що, до смерті другого з подружжя, нерухомість на яку було складено заповіт перебуває у власності Вашої куми. Проте скасувати цей заповіт або змінити його вона не має права.

В майбутньому, після смерті другого з подружжя, щодо їхнього майна відбудеться відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зі змісту даної статті очевидно, що спадкоємцями можуть бути лише ті особи, які живі на момент відкриття спадщини. Одна, у Вас склалась така ситуація, що спадкоємець зазначений у заповіті помер до відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець помер до відкриття спадщини, то вважається, що спадщина не охоплена заповітом, тобто буде відбуватись спадкування за законом.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261-1265 ЦК України існує п’ять черг спадкування. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто, у цій ситуації право на спадкування матимуть всі діти спадкоємця, у рівній частці по 1/3 кожному.

Проте, одна з дочок Вашої куми, тобто спадкодавця, померла. В такому випадку застосовується спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто, в цій ситуації відбуватиметься спадкування за законом. Нерухомість щодо якої був складений заповіт на користь покійної доньки Вашої куми не застосовуватиметься. Всі діти спадкоємця матимуть право на 1/3 частину у спадщині. Однак, оскільки одна дочка спадкодавців померла, то 1/3 частку у спадщині за правом представлення можуть успадкувати її діти.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 70 СКУ (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran315#n315) у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до абз. ч.1 ст. 71 СКУ якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СКУ за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Доброго дня!

Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 11 зазначеного Закону загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з пунктом 5 статті 11 Закону України від 20.12.91 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з відповідними змінами), військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/print1493104501453553) відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Отже, жінка-військовослужбовець має право піти у неоплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Оскільки в період, поки особа перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (від 3 до 6 років) страхові внески не сплачуються, то цей період не зараховується до страхового стажу. А підставою для нарахування і виплати пенсії є саме конкретний термін страхового стажу. Тому період перебування у відпустці по догляду за дитиною від трьох до шести років не буде враховуватись при нарахуванні пенсійного забезпечення.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6052#n6052) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розд. II Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Отже, якщо спадкоємець прийняв спадщину, він може звернутися за видачею свідоцтва у будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Разом з тим відповідно до під п. 4.12 п. 4 гл. 10 розд. II даного Наказу свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відсутність певних документів, необхідних для видачі свідоцтва, є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

Отже, Вам потрібно звернутись до нотаріуса, який у Вас приймав заяву на прийняття спадщини. В іншому випадку Вам потрібно звертатись до суду

Доброго дня!

Відповідно до п.20 Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1121-2009-%D0%BF) оплата праці вихователя та інших педагогічних працівників
групи продовженого дня проводиться відповідно до законодавства.

Робочий час вихователя групи продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів регулюється графіком роботи вихователів групи продовженого дня, складеним відповідно до їхнього педагогічного навантаження на тиждень та затвердженим наказом керівника навчального закладу.

Педагогічне навантаження вихователя групи продовженого дня – 30 годин виховної роботи протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку.

Згідно з п.68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93) місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти, зокрема, вихователів групи продовженого дня, визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень.

Отже, з наданої інформації очевидно, що вихователь групи продовженого дня працює за графіком роботи вихователя, складеним та затвердженим наказом керівника навчального закладу. А розрахунок заробітної плати відбувається з урахуванням затвердженого графіку, а не з урахуванням кількості дітей у відповідні години. Тобто, в час, на який Вам затверджено графік, Ви повинні отримувати заробітну плату та перебувати на робочому місці відповідно до вказаного графіка.

Щодо наступного запитання, то зазначу, що відповідно до п. 15 Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватись.

Отже, вихователь групи продовженого дня працює відповідно до затвердженого графіка вихователя групи продовженого дня і отримує заробітну плату, яка розраховується відповідно до цього графіка. Діти перебувають у групі продовженого дня протягом шести годин. Однак батьки або особи, які їх заміняють за наявності відповідної заяви можуть забирати дітей раніше. В такому разі, вихователь та діти, які залишись продовжують працювати у звичному для них режимі.

Доброго дня!

Ст.299 ККУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2063#n2063) передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Зокрема, жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Однак, з Вашого запитання вбачається, що Ви вже звертались до правоохоронних органів.

Раджу Вам звернутись повторно з відповідною письмовою заявою про вчинення вищевказаного злочину. В такому випадку правоохоронні органи повинні будуть якимось чином відреагувати, надати Вам вмотивовану письмову відповідь. В разі не реагування – оскаржуйте до суду та до обласного управління МВС.

Поряд з цим, Ви можете звернутись з письмовою заявою до місцевої державної адміністрації або до сільської\селищної\міської ради, оскільки відповідно до ст. 57 ЗУ «Про тваринний світ» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2894-14/parao377#o377) саме ці органи здійснюють державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Окрім цього, відповідно до ЗУ «Про тваринний світ» та ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15) на території України функціонують громадські організації, які здійснюють громадський контроль у цій сфері та можуть посприяти у вирішенні вказаного питання. Тому також Ви можете звернутись за допомогою до таких організацій.

Доброго дня!

Порядок призначення пенсії педагогічним працівникам регулюється ч. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao442#o442).

Вказана стаття передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
     з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
     з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
     з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
     з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29
років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Отже, відповідно до вказаного педагогічні працівники мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, після досягнення ними не 50-ти, а 55-ти років, а також за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи, який залежить від періоду, в якому особа планує скористатись своїм правом на пенсію.

Доброго дня!

Відповідно до п. 12 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/paran195#n195) учасникам бойових дій (статті 5, 6) надається пільга у вигляді використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Якщо Ви є учасником бойових дій, то маєте право на отримання вказаної відпустки, якщо є Ви не є учасником бойових дій, то ні.

Зазначу, що стаття 5, 6 вказаного Закону визначає, хто саме відноситься до учасників бойових дій.

Окрім цього, статус учасника бойових дій надається в передбаченому законом порядку, визначеному КМУ.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про загальну середню освіту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14/paran114#n114) наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів.

Відповідно до п.16 Постанови КМУ «Про затвердження положення про загальноосвітній середній заклад» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/778-2010-%D0%BF/parao12#o12) поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у державному та комунальному   закладі   здійснюється   згідно   з
нормативами, встановленими МОН.

Можливість організації профільного навчання у спеціалізованих класах залежить від наповненості класу.

Наказ МОН «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0229-02) затверджує нормативи наповнення, які прямо залежать від виду конкретного предмета, який планують вивчати у навчальному закладі.

Раджу Вам ознайомитись з вказаним Положенням.

Окрім цього, зазначу, що відповідно до Наказу МОН «Про затвердження Інструкції про організацію та діяльність гімназії, Інструкції про організацію та діяльність ліцею (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0007-96) гімназія, як і інший навчальний заклад діє на підставі статуту. Статут державного або комунального навчального закладу затверджується відповідним органом управління освітою, статут приватного закладу 

затверджується його власником та погоджується з   відповідним 

органом управління освітою. 

У статуті міститься інформація, щодо організації навчання у спеціалізованих класах.

Зверніться до навчального закладу та ознайомтесь зі статутом на підставі якого він діє.

Доброго дня!

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/print1493126871845532) відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад.

Тобто, у разі смерті бабусі, Ви маєте право на отримання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад.

Доброго дня!

Порядок здійснення виплат військовослужбовцям у зв’язку з травмуванням під час проходження військової служби передбачено ст. 40-41 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page4), ст. 16, 16-1, 16-2, 16-3 та 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF), а також Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF).

Розмір, та підстави надання такої допомоги залежать від декількох факторів.

По-перше, від того, чи проходила особа військову строкову службу, чи військо службу за контрактом.

По-друге, який характер отриманої особою травми. Призвело це до призначення інвалідності чи ні.

По-третє, за яких умов сталось травмування особи.

Для того, щоб розібратись у Вашому питанні, раджу Вам ознайомитись з інформацією, яка міститься за наданими посиланнями.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 2 статті 1243 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5803#n5803) У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Тобто вступити у володіння цим майном Ви зможете лише після смерті обох з подружжя і лише тоді Ви зможете розпоряджатись, у тому числі відмовлятись від прийняття спадщини.

Доброго дня!

З Вашого запитання не зовсім зрозуміло, що саме було укладено між Вашими батьками. Припускаю, що це був заповіт подружжя. Якщо так, то в такому разі відповідно до статті 1243 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5803#n5803)

1. Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

2. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

3. За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.

4. У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Отже, якщо мова йде про заповіт подружжя, то в такому разі після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже НЕ матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт.

Доброго дня!

Відповідно до п. 64 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службуза контрактом» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF/page3) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає   військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

З огляду на те, що порядок вручення повісток для проходження медичного огляду законом не визначений, повинен застосовуватись п. 64 вищезазначеної Постанови за аналогією закону, відповідно до якого повістки можуть вручатись через ЖЕКи, домовласників, відповідні сільські, селищні і міські ради на випадок де немає   військових комісаріатів, роботодавця та навчальні заклади.

Також відповідно до п.1 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних. А також відповідно до п.2 ч.1 ст.10 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначені категорії осіб зобов’язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Отже, громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду.