Онлайн консультації
Запитань: усього-2940, сьогодні-0; відповідей: усього-2940, сьогодні-0
Є відповідь Опубліковано |
Чекає на відповідь Опубліковано |
Дякую
Доброго дня! Згідно ст. 162 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Платниками податку серед інших є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; Згідно п. 14.1.55. дохід ПКУ, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам; Тобто, кошти отримані переказом грошовий з іншої держави є іноземним доходом, що підлягає оподаткуванню. При цьому слід розрізняти вказаний дохід за ознакою відправника коштів. Якщо відправником і одержувачем є члени однієї сім'ї, як то чоловік, дружина, їх діти, батьки - вказані перекази не підлягають оподаткуванню. Вказане прямо не передбачено ПКУ, а мотивується тим, що Сімейним Кодексом України встановлено обов'язок взаємного піклування і матеріальної підпримки між такими особами. Дружина і чоловік зобов'язані матеріально підтримувати один одного (ст. 75 СКУ). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ); Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 СКУ), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 СКУ), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 СКУ); Повнолітніі діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ). Тому, перекази між такими особами повинні розцінюватитсь не як отримання доходу, що підлягає оподаткуванню, а як передбачена законом обов'язкова допомога тиа переміщення коштів всередині родини (сім'ї). При цьому, декларувати такі доходи необхідно. Ваше питання стосується переказу від сестри, що не підпадає під описану мною мотивацію.
3. ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ
Працівники Підприємства зобов’язані:
3.1. Вчасно, за 5 хвилин до початку роботи, прибути на робоче місце і підготуватися до виконання своїх трудових обов’язків.
Сьогодні розіслали листа:
Колеги,
як вам відомо з квітня місяця на підприємстві діє правило 5 хв. щодо входу/виходу працівників на роботу.
На нараді з генеральним директором узгоджено наступний порядок дій при табелюванні працівників.
Начальник фінансового відділу надсилає список працівників, які приходили/виходили невчасно на роботу протягом місяця. Працівникам, які порушили правило більше трьох разів за місяць забираємо по 15 хв. робочого часу за кожне порушення у відповідний день. Наприклад, працівник Петренко О.П. занадто швидко вийшов чи запізно прийшов на роботу 02.04., 03.04., 15.04. і 19.04. В такому разі ми забираємо по 15 хв. відпрацьованого часу за кожне порушення у відповідний день. Якщо порушень три і менше – коригувань не здійснюємо.
Тобто, якщо працівник прийшов на роботу не за 5 хв., а за 4,3,2 хв. до початку роб.часу йому будуть знімати з основного відпрацьованого часу по 15 хв. за так “званий невчасний прихід”. Чи законно це ? Адже працівник фактично не запізнюється.
Доброго дня! Цікаве і певною мірою дискусійне питання. Почнем з того, яким нормативним документом введено вказаний порядок. На моє глибоке переконання вказані "норми" повинні бути відображені не лише в наказі керівника підприємства, а й в колективному договорі. Так, відповідно ст.65 ч.7 Господарського кодексу Україниhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 "На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Згідно ст.13 КЗпПУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 зміст колективного договору повинен включати серед іншого й режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; Таким чином, якщо вказані "новели" не закріплені в колективному договорі можна стверджувати про їх незаконність сугубо з формальних підстав.
Доброго дня! На жаль, чинне законодавство не передбачає окремої норми, яка встановлювала б умови цивільно-правової відповідальності опікуна у випадку, коли він не виконує або неналежно виконує свої обов’язки. Не існує способу примусити до виконання обов'язків опікуна. За невиконання таких обов'язків можна лише позбавити прав опікуна. Існує відповідальність кримінальна - Стаття 166 КК України "Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування" "Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк." Тобто, для кримінальної відповідальності потрібно настання тяжких наслідків.
Доброго дня! Вказана Вами розписка не позбавляє потерпілого права звернутись до суду з позовом, про відшкодування спричинених матеріальних та моральних збитків. В суді позивачу прийдеться доводити вину власника собаки і обгрунтованість вимог про відшкодування.
Доброго дня! Трудова книжка була основним документом, що підтверджував стаж роботи за період до 1 січня 2004 року. Після вступу в силу Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 1.01.04 стаж для виходу на пенсію називається "страховим стажем" і його розраховують на підставі даних обліку Пенсійного фонду. В разі відсутності (втрати) трудової книжки, а також коли в ній відсутні відповідні відомості чи не неточні дані про час роботи на тому чи іншому підприємстві , стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами . Такими документамии можуть бути: довідки підприємства; виписки з наказів; особові рахунки та відомості на видачу зарплати; посвідчення і характеристики з місця роботи; трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання; інші документи, що містять відомості про періоди роботи. Якщо письмові докази трудової діяльності не збереглися, підтвердження стажу проводиться органами Пенсійного фонду на підставі показів свідків.
Доброго дня! Ніякі "коллектори" не можуть самостійно стягувати кошти з рахунку боржника. По-перше: для такого стагнення потрібно рішення суду. По-друге: Згідно ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно ст.10 вказаного закону 1. Заходами примусового виконання рішень серед іншого є: "2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;" При цьому, згідно Статті 72 вказаного закону " Звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 1. На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника. Згідно ст. 73 "Кошти, на які не може бути звернено стягнення" " 1. Стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. 2. Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження. Таким чином, виконання судового рішення за рахунок вказаних Вами коштів є незаконним і недопустимим.