Онлайн консультації
Запитань: усього-2961, сьогодні-0; відповідей: усього-2961, сьогодні-0
![]() |
Є відповідь Опубліковано |
![]() |
Чекає на відповідь Опубліковано |
Чи є законні підстави у підприємства ставити такі вимоги працівнику ?
Доброго дня! Згідно ст. 201 КЗпПУкраїни, для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи. Закон України «Про професійний розвиток працівників», визначає, що "Професійне навчання — це процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва." Таким чином, професійне навчання працівників є обов’язком роботодавця. Закон України «Про професійний розвиток працівників» визначає, що роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників, а також вказує на добровільне та обов’язкове навчання працівників (опосередковано). Професійне навчання працівника може здійснюватися за його бажанням за рахунок власних коштів працівника або коштів інших фізичних чи юридичних осіб. Так, за Типовим договором про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою (затверджений постановою КМУ від 19.08.2015 № 634) визначено, що ВНЗ може надавати освітні послуги студенту (в нашому випадку працівнику) за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб (роботодавця). При цьому з 2017 року для студентів, які вчилися коштом роботодавця, скасовано обов’язок з відпрацювання у такого роботодавця протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Таким чином, підвищення кваліфікації шляхом зовнішнього навчання може здійснюватись як за рахунок роботодавця, так і за рахунок працівника. Однак, примус до укладення договору за яким працівник зобов'язаний відшкодувати вартість навчання є однозначно незаконним.
Доброго дня! На моє глибоке переконання, дії військового комісара однозначно не правомірні. До того часу, як Ваш син не втратить статус студента, (до моменту видачі наказу ректора "Про відрахування у зв'язку з завершенням навчання" чи якогось аналогічного по суті) він має право на відстрочку. Не явка на відправлення до війська у вказаний період не потягне реальної кримінальної відповідальності. (Його можуть викликати до слідчого і навіть завести кримінальне провадження, однак обвинувального вироку судом винесено не буде)
Чи відноситься посада юристконсульту навчального закладу до зорово напружених робіт. Дякую
Доброго дня! Чіткого і вичерпного переліку спеціальностей з "Зорово напруженими роботами" законодавством не визначено. Згідно з п. 6.2.3. Додатку 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21 травня 2007р. N° 246, визначено поняття «зорово-напружені роботи», як такі, що пов’язані з безперервним спостереженням за екранами відеотерміналів (дисплеїв) менше 4 годин (за 8-годинну зміну). Таким чином, якщо робота конкретного юристконсульта пов'язана з таким зоровим навантаженням - від відноситься до вказаної категорії.
Доброго дня!
Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5560) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
З аналізу змісту гл. 82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов’язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. А вже потім, в порядку регресу, підприємство стягує кошти з водія.
Моя бабуся хоче оформити договір дарування приватизованих земельної ділянки та будинку, на мене, внука.
Відповідно до останніх змін Податкового кодексу України, родичі 1 та 2 ступеня спорідненості при даруванні сплачують такий же відсоток податку, як і при прийнятті спадщини. Ст. 174 ПКУ говорить,що родичі 1 та 2 ступеня спорідненості при прийнятті спадщини сплачують 0 ставку податку, а також нерухомсть не оцінюється (ст. 147.8 ПКУ). Скажіть, будь ласка, чи потрібно в такому випадку Дарувальнику оцінювати нерухоме майно та сплачувати держмито в розмірі 1% від оціночної вартості житла та земельної ділянки? Дякую.
Доброго дня!
Згідно зі ст. 719 Цивільного кодексу http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до пп. а п. 3 ст. 3 Декрету про державне мито http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ставка державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, встановлено у розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).
Пунктом 5 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита № 811 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 визначено, що при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об'єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна.
Статтею 3 3У «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 встановлено, що оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (абзац перший ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ).
Таким чином, оціночну вартість нерухомого майна для обчислення суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами об'єктів нерухомості (в тому числі при даруванні) визначають суб'єкти оціночної діяльності — суб'єкти господарювання, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Доброго дня! Я не фахівець з права Польщі, тому не можу надати відповідь на Ваше питання.
Доброго дня! Власник житла, який не був позбавлений судом дієздатності, вправі вчинити вказані Вами дії.
Доброго дня! Існує стаття 52 КУПАП "Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель", яка містить наступні положення : "Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рекомендую звернутись до місцевої державної інспекції у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель з відповідною заявою.
На все Добре!
Доброго дня! На жаль, я не можу надати відповідь на Ваше питання, оскільки воно сформульовано не достатньо зрозуміло.