Доброго дня!

З метою підвищення престижності праці педагогічних працівників постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2011-%D0%BF передбачено установлення педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування надбавки у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України  № 373 розмір надбавки встановлюється керівником закладу. 

Органи місцевого самоврядування такими повноваженнями не наділені.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80  органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частиною четвертою статті 77 Бюджетного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17  обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів зобов’язано враховувати у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи вищезазначені положення, дії керівника відділу освіти є неправомірними, оскільки така надбавка повинна нараховуватися всім працівникам закладів освіти зазначених у постанові КМУ.

Доброго дня!

Відповідно до п.3 Земельного Кодексу України Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Тобто у такому разі дія положень законодавства, яке було чинним до 01.01.2002 року припиняється у разі якщо вони суперечать Земельному Кодексу.

Відповідно до ст.81 ЗКУ Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Оскільки, законодавством визначено обов’язок іноземців віджучити протягом року землі сільськогосподарськго призначення, прийняті у спадщину, то дія вказаного положення буде розповсюджуватися і на особу вказану у Вашому запитанні. Проте, на сьогоднішній день законодавством чітко не регламентовано процедуру відчуження іноземцями земель сільськогосподарського призначення.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі відповідно до ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ).

Отже, якщо строк дії договору оренди не закінчився, а земельна ділянка перейшла в порядку спадкування до іноземця (особи без громадянства), орендар має право використовувати таку ділянку на умовах, визначених раніше укладеним договором оренди (якщо інше не передбачено договором),а до іноземця переходять права та обов’язки за вказаним договором як до орендодавця. Тому дії орендаря є неправомірним, оскільки порушують умови договору.

           Згідно з пп. 170.1.3 Податкового кодексу нерухомість, що належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб). Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати. Нерезидент, який порушує норми цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Доброго дня!

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12) споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

                Отже, враховуючи положення законодавства, Ви маєте право обміняти мобільний телефон протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, у разі якщо збережено товарний вигляд, споживні якості, ярлики, а також розрахунковий документ. Якщо на момент обміну аналогічного товару не буде у наявності,   Ви можете придбати будь-які інші товари представлені у магазині з перерахунком вартості або розірвати договір купівлі-продажу та отримати назад кошти сплачені Вами за мобільний телефон.

Доброго дня! Медичну комісію доведеться проходити.

Доброго дня! Згідно ст.24 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 , попередження є одним із видів адміністративного стягнення. Тому, Ви вважаєтесь притягнутим до адмінвідповідальності.

Доброго дня! Не зовсім зрозуміло з якою метою Вам необхідно провести таку заміну, однак суд може її провести. Така можливість передбачена ст.331 КПК України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Клопотання про зміну або скасування запобіжного заходу може бути подане підозрюваним, обвинуваченим їх захисником або законним представником до  суду. При цьому, слід розуміти, що це заміна на більш тяжкий запобіжний захід, що як правило застосовується, в разі коли обраний запобіжний захід не забезпечує досягнення бажаної мети. Також, раджу ознайомитись зі ст.ст.200 201 КПК України.

Доброго дня! У Ваше питання не зовсім конкретне. Воно в описовій частині стосується приватних нотаріаусів, а в резолютивній завідувача державної нотаріальної контори. Це різні за статусом посадові особи. Державна нотаріальна діяльність характеризується такими озна­ками. За своєю правовою природою державний нотаріат є державним органом, входить до складу державного апарату. Основним суб’єктом правовідносин, що виникають у сфері вчинення нотаріальної діяль­ності, є державна нотаріальна контора, що утворюється, діє та фінан­сується державою. Нотаріус при цьому не є самостійним суб’єктом таких правовідносин. Державний нотаріус є державним службовцем, перебуває у трудових правовідносинах із нотаріальною конторою або нотаріальним архівом, підконтрольний їм і не несе самостійної відпо­відальності за результати своєї діяльності. Крім того, державний но­таріус отримує заробітну платню з державного бюджету. Що ж стосується приватного нотаріату, то він працює на інших організаційних засадах. Не будучи державним органом, приватний нотаріат не є складовою державного апарату. Приватний нотаріус є самостійним суб’єктом правовідносин, що виникають у галузі нота­ріальної діяльності. Він не перебуває на державній службі, не отримує заробітної платні із бюджету і здійснює свою діяльність як особа віль­ної юридичної професії. Приватний нотаріус на свій розсуд вирішує питання, пов’язані з орендою чи викупом приміщення, де буде роз­ташоване його робоче місце, забезпечує відповідність останнього ви­могам, що до нього ставляться, укладає трудові договори із працівни­ками та оплачує їх роботу тощо. Шкода, заподіяна незаконними чи недбалими діями приватного нотаріуса, відшкодовується ним особис­то у повному обсязі. Приватні понтаріуси згадуються ЗУ "Про запобігання корупції" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18
 у ст.3 п.2 пп.Б, а завідувач державної нотконтори у ст.3 п.1. пп.И. Відповідно у завідуючого державної нотконтори, який прийняв на роботу родича, виникає конфлікт інтересів.

Доброго дня! Незважаючи на те, що вказаній особі виповнилось 27 років, вона залишається військовозобов'язаною (якщо не виключена з військового обліку) і повинна з'являтись на виклик до РВК.

Ні! Такого терміну законом не передбачено.

Доброго дня! Вам необхідно письмово повідомити банк про смерть позичальника і надати копію свідоцтва про смерть. Банк припиняє нарахування відсотків за кредитом з дня смерті позичальника. Сума заборгованості по кредиту фіксується на півроку до прийняття спадщини родичами.  Після прийняття спадщини кредит погашають спадкоємці: однією сумою або періодичними платежами, підписавши додаткову угоду з банком. Заборгованість за кредитом погашається спадкоємцями пропорційно і в межах вартості отриманого майна. Якщо спадкоємці відмовляються сплачувати кредит добровільно, банк має право звернутися до суду для стягнення майна, отриманого в спадщину. Спадкоємці не сплачують зобов'язання померлого родича, якщо відмовляються від отримання всієї спадщини.