Доброго дня! На Ваше питання складно дати об'єктиву відповідь, оскільки не зрозуміло кому належить вказаний будинок. Він вратив статус гуртожитку і? Його було викуплено? Хто його власник?  

Доброго дня!

               Відповідно до п.п.2.1 п.2 Положення про порядок та умови застосування змінного (гнучкого) графіку роботи для жінок, що мають дітей, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 06.06.1984 р http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0170400-84  Скользящий (гибкий) график работы устанавливается по согласованию между администрацией и работницами при приеме их на работу, а также администрацией и работницами, если в связи с необходимостью ухода за детьми они не могут работать по обычному графику, установленному на данном  предприятии, в   учреждении, организации. Указанный график   вводится   приказом администрации   по согласованию с профсоюзным комитетом. При этом должны учитываться особенности производства, технологического процесса, организации и условий труда, а также мнение трудового коллектива цеха, участка,отдела, где будут производиться работы на данном графике.

              Згідно з п.п.2.2 п.2 Положення про порядок та умови застосування змінного (гнучкого) графіку роботи для жінок, що мають дітей, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 06.06.1984 р Скользящий (гибкий) график работы может быть установлен как без ограничения срока, так и на любой удобный для работницы срок: до достижения работником определенного возраста, на период учебного года и т.д.

               У п.п.5.1 п.5 Положення про порядок та умови застосування змінного (гнучкого) графіку роботи для жінок, що мають дітей, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 06.06.1984 р зазначено, що Работницы, нарушившие условия работы по скользящему (гибкому) графику, могут быть лишены права пользования   этим графиком на срок до 3 месяцев. За повторное нарушение скользящего 

(гибкого) графика     работы     работницы     переводятся     на общеустановленный режим работы с применением к ним соответствующих мер дисциплинарного взыскания.

Для інших категорій працівників підстави для скасування режиму змінного графіка роботи повинні встановлюватися локальними нормативними актами (правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором). Якщо ж підстави для скасування такого режиму не встановлені, порушення умов роботи за змінним (гнучким) графіком роботи не дозволить перевести працівника на звичайний режим роботи, крім як з дотриманням правил частини третьої ст. 32 КЗпП України http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n380 .
             Тобто якщо Ви не порушували до цього режим роботи, скасувати такий графік без підстав не можна.

У зв’язку з викладеним, рекомендую подати керівництву письмову заяву в якій викласти свої вимоги, Вашу сімейну ситуацію та послатися на вищевказані норми.

Доброго дня! Особисто я не вважаю, що сам по собі факт притягнення до адміністративної відповідальності за ст.197 КУпАП може бути підставою для відмови у принятті на службу до правоохоронного органу. Я не знаю правової норми яка б це передбачала. В той же час, в сукупності з іншими обставинами це може в тій чи іншій мірі впливати на Вашу загальну характеристику як кандидата на зайняття посади. Тому, рекомендую негайно усунути обставини, що стали підставою для притягнення до адмінвідповідальності.

Доброго дня!

Відповідно до п.1 розд. IX Положення
про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17) фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП  (додаток  13) відповідно.

Згідно з п.2 розд. IX Положення
про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Як зазначено у п.3 розд. IX Положення
про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Тобто, враховуючи вищевикладені положення, Вам потрібно звернутися з паспортом та свідоцтвом про одруження, протягом місяця з дня зміні прізвища з заявою про зміну даних до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання, у разі ж тимчасового перебування за межами місця проживання можете подати таку заяву до будь-якого контролюючого органу.

Доброго дня!

Відповідно до п.28 Постанови КМУ від 21 березня 2002 р. N 352 Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом ( http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF/print1331980651939401) громадянам, приписаним до призовних дільниць, видається посвідчення про приписку до призовної дільниці. У разі втрати посвідчення про приписку призовнику видається дублікат. Видача дубліката посвідчення про приписку проводиться за письмовою заявою призовника, в якій зазначаються обставини втрати. Підставою для видачі дубліката посвідчення є рішення районного військового комісара, яке приймається після з'ясування обставин втрати призовником посвідчення про приписку.

Тому, Вам треба звернутися з письмово заявою для видачі дублікату, в якій Ви маєте описати всю ситуацію. Потім дочекатися рішення районного комісара.

Відповідно до ст. 211 КУпАП http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2440 умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов'язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату,- тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доброго дня!

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

               Потрібно надати документи, які підтверджують набуття страхового стажу в інших країнах, з якими Україною було укладено договори про соціальне забезпечення.

            Легалізація документів передбачена Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02) Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року ( http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_047 ) легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном. Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

Доброго дня!

Відповідно до абз.10 п.7 Положення про порядок призначення житлових субсидій житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 цього Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Законодавством передбачені певні випадки, коли субсидія може призначатися особам, які перебувають за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

У разі ж якщо на Вас не розповсюджується дія вказаного положення, то Вам не може бути призначена субсидія.

З приводу забезпечення своєї родички рекомендую звернутись до місцевих органів соціального забезпечення.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 40 КУпАП (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ) якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Необхідно мати на увазі, що накладення на правопорушника обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду є правом, а не обов'язком вказаних вище органів (посадових осіб). Це право використовується ними з урахуванням всіх обставин справи. У разі незгоди з розглядом питання про відшкодування шкоди в адміністративному порядку або орган (посадова особа) при накладенні адміністративного стягнення одночасно не вирішить питання про відшкодування шкоди, то позов про відшкодування матеріальної шкоди може розглядатися в порядку цивільного судочинства. Для цього Вам потрібно звернутися до суду з позовом до винної особи.

Доброго дня!

Згідно з ч.3 ст. 172 СКУ Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.

Вілповідно до ст. 202 Сімейного Кодексу України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742) повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно зі ст. 203 Сімейного Кодексу України  Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Стаття 205 СКУ зазначає, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Також відповідно до ст. 206 СКУ  у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Тобто, у такому випадку можуть бути стягнуті судом кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування. Такий позов може бути поданий Вашою тіткою, або її представником згідно з ст.58ЦПК

Для підготовки тексту рекомендую звернутися до юриста. Також даний позов Ви можете замовити дистанційно у нашому офісі.

Доброго дня!

Відповідно до ч.3 ст.128 Сімейного Кодексу України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616) позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Законодавчо закріплено поняття «неповнолітніх батьків» у ст.156 СК України, це особи, які досягли 14-річного віку та яким враховуючи положення ст.35 ЦКУ (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print) може надаватися повна цивільна дієздатність. Проте, на сьогоднішній день законодавством не врегульовано статус батьків, які не досягли 14 років.

У такому разі слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.59 ЦПК (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467) права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Тому враховуючи положення ст.175 ЦПК позовна заява може бути подана до суду особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, Ви можете звернутися до суду, як законний представник.