Доброго дня. Відповідно до частини 1 статті 159 Кримінального процесуального кодексу України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page, тимчасовий доступ до документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з пунктами 2 і 3 статті 165 КПК, зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити Вам своє посвідчення та оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити Вам опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

Доброго дня! Згідно з пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 , однією з підстав для припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до пункту 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку лише у випадку прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Враховуючи, що в Україні зараз не діє особливий період, збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час призову до війська державою не гарантується. Ваш контракт буде підставою розірвання трудових відносин.

Доброго дня!

Відповідно до ст.139 КЗпП (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч.2 ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Отже, відповідно до законодавства працівник має право брати участь в управлінні підприємством, установою, організацією, а тому заява, яка стосується діяльності підприємства є реалізацією такого права.

Будь-яке стягнення за подібне звернення буде незаконним.

Доброго дня!

Відповідно до п.11 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12) якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Згідно з п.12. ст.10 ЗУ «Про захист персональних даних» якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

             Отже, відповідно до законодавства Ви можете відмовитися від договору та не платити за виконані робити, які були зроблені без Вашої згоди.

             Згідно зі ч.1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»  захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Тобто, у разі не вирішення Вашого питання з сервісним центром, Ви можете відстояти порушені права у судовому порядку.

Доброго дня!

На сьогоднішній день діє Закон України «Про захист персональних даних» в редакції 01.06.2010. В даний закон неодноразово вносились зміни, останні – 19.10.2017 року. Однак вони не торкнулись обов’язкової згоди особи на обробку персональних даних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17) підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Доброго дня!

Чинним законодавством не передбачено поняття «безстрокова довідка про придатність до військової служби».

Згідно з п.3.1. глави 3 розділу II  «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 , медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Тобто рішення про придатність або непридатність військовозобов’язаного до військової служби вирішується ВЛК після проходження медичного огляду. Зміни до попереднього висновку також проводяться на підставі рішення ВЛК.

Доброго дня!

Виходячи з Вашого питання не можна дати конкретну відповідь, оскільки Вами не було вказано яку саме телефонограму передавати, яким органом, з якого приводу.

Наприклад, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17) особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Тобто ,у такому випадку виклик по телефону законом допускається.

Доброго дня! Дане питання регламентується внутрішнім Наказом командира шпиталю, який э окремою військовою частиною. Такі нормативні акти не публікуються у офіційних джерелах для вільного доступу. Раджу Вам ознайомитися з таким наказом саме у Вашій військовій частині.

Доброго дня! Ваше питання відноситься скоріш до загальної логіки ніж на трактування норм закону.

Доброго дня! Ніяких змін до установчих документів і свідоцтв про право власності вносити не потрібно. Достатньо в разі необхідності показувати документ, що підтверджує зміну прізвіща.