При необхідності - телефонуйте. На все Добре!

Доброго дня! Відповідно до п. 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затв. Постановою КМУ від 25 березня 2015 р. № 302 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF) подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального підрозділу ДМС у разі: повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном.

Згідно з п. 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затв. Постановою КМУ від 25 березня 2015 р. № 302 Заявник для оформлення паспорта подає такі документи:

- свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави

- оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);

       - документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати

- одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру.

Отже, Вам потрібно звернутися до територіального підрозділу ДМС з необхідними документами.

Доброго дня!

Відповідно до абз.2 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Стаття 210 КУпАП (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428) передбачає адміністративну відповідальність у разу неявки військовозобов?язаного за викликом до військового комісаріату без поважних причин.

Отже, у разі неявки військовозобов’язаного за викликом до військового комісаріату без поважних причин настає адміністративна відповідальність.

Відповідно до п.1 Положення
про військовий квиток офіцера запасу (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016) військовий квиток офіцера запасу є документом, що визначає належність його власника до офіцерського складу запасу та виконання ним військового обов'язку. Термін протягом, якого повинні видати військовий квиток не регламентовано законодавством.

Доброго дня!

Згідно з ст. 20 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n335) на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби.

Відповідно до п. 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08) Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України визначає розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Отже, рішення про придатність до військової служби буде встановлюватися військово-лікарською експертизою, яка буде проводитися військово-лікарською комісією.    

Доброго дня!

Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» (http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/24.1.-DBN-B.2.2-52011.-Planuvannya-ta-zabudova-mist-sel.pdf) , дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентовано ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/14.1.-DBN-360-92.-Mistobuduvannya.-Planuvannya-i-za.pdf). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення норм освітленості відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" (http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/95.1.-DBN-V.2.5-28-2006.-Prirodne-i-shtuchne-osvitlennya.pdf) як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Відповідно до ч.1 ст.103 Земельного кодексу України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14) Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ч.3 ст. 158 Земельного Кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У ч. 5 ст. 158 Земельного Кодексу України зазначено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Отже, відповідно до законодавства Ви можете звернутися до органів місцевого самоврядування для вирішення даного спору про порушення Вашими сусідами правил добросусідства, а у разі незгоди з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується у судовому порядку. Наш офіс може на замовлення підготувати необхідний позов.

Доброго дня!

           Відповідно до ст. ЗУ «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14) культурні цінності - об'єкти  матеріальної   та   духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають   збереженню,   відтворенню   та   охороні відповідно до законодавства України.

   Згідно з ч.1 ст.201 ККУ (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353) контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Щоб перевезення речей за кордон пройшло без ускладнень і уникнення труднощів при проходженні митного контролю, необхідно заздалегідь отримати довідку в відділі з контролю за переміщенням культурних цінностей через митний контроль, що об’єкт не є «культурною цінністю».

Доброго дня!

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08, підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;

Відповідно доч. 4 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. 

Особливий період настав вперше з 18 березня 2014 року та тривав по 01 травня 2014 року; з 02 травня 2014 року по 06 травня 2014 року Особливого періоду в Україні не було;

вдруге Особливий період настав з 07 травня 2014 року і діяв по 20 червня 2014 року; з 21 червня 2014 року по 23 липня 2014 року Особливий період в Україні не діяв;

втретє настав Особливий період з 24 липня 2014 року та тривав до 06 вересня 2014 року включно; починаючи з 07 вересня 2014 року і до 19 січня 2015 року Особливий період знову не діяв, в цей час мобілізація не проводилась;

останній раз Особливий період настав 20 січня 2015 року і тривав до 17 серпня 2015 року, включно, тобто задекларованих 210 діб;

З 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні Особливого періоду не має, оскільки чергову «хвилю» мобілізації Президентом України оголошено не було.

Отож, так як Ваш працівник пішов на військову службу у липні 2016 року, на момент коли не діяв Особливий період, тому, згідно ч. 3 ст. 36 КЗпП, за ним не зберігається місце роботи, посада та середній заробіток.

Доброго дня! Коротка відповідь - таке право у працівників військомата відсутнє. Більш за те, вказані дії можна кваліфікувати як злочин.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про державну службу» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 , виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

Отож, відповідь на Ваше питання, - нарахування надбавки є правомірним.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon.rada.gov.ua/go/2232-12 , відстрочка за сімейними обставинами надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» zakon.rada.gov.ua/go/1058-15, непрацездатними визнаються особи, які досягли встановленого пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Отож, оскільки Ваша матір є пенсіонером за віком, у відповідності до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» її можна вважати непрацездатною особою.

Керуючись викладеним, Ви маєте право на відстрочку від строкової військової служби за сімейними обставинами.

Ця обставина має бути документально підтверджена та розглянута військовим комісаріатом. Вам необхідно зібрати відповідну документацію та підготувати і подати до РВК мотивовану заяву з проханням надати відстрочку від призову на військову службу. При необхідності, наш офіс може підготувати подібне звернення.