Доброго дня!

У ч.1 ст 7 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 передбачено принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється у таких випадках: у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи (перелік осіб, , які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню передбачений ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»); у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом (у випадку добровільної участі у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування, передбаченого ст. 12 цього Закону); у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату; у разі смерті застрахованої особи.

Законодавством не передбачено повернення внесених коштів (виключення: повернення надміру сплачених страхових внесків – п. 10.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04 ).

Таким чином, Ви не можете відмовитися від сплати пенсійних внесків, оскільки пенсійне страхування в Україні є загальнообов’язковим. Випадки припинення участі застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування перелічено вище. Також, законодавством не передбачено порядок відмови від пенсії.

Доброго дня!

На сьогодні в Україні немає єдиного нормативно-правового акту, який повністю описує процедуру отримання приписного свідоцтва та «білого білету», проте є низка інших нормативно-правових актів, які точково регулюють це питання.

Такими є: Постанова КМУ «Про порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF , Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 , Положення «Про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF (регулює порядок приписки громадян), «Про порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0582-17 .

Відповідно до статей 35, 38 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 підприємства,  установи, організації і навчальні заклади, незалежно від підпорядкованості та форм власності, ведуть облік всіх військовозобов’язаних і призовників, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за  повноту і  якість  обліку, стежать  за  виконанням  військовозобов’язаними правил військового обліку.

Тому вимога роботодавця є законною, адже в іншому випадку до нього буде застосована міра покарання, передбачена законом.

Приписне свідоцтво — це «посвідчення громадянина, що підлягає заклику на військову службу». Як правило, виадається в 17 років під особистий підпис у військкоматі.

При самостійному оформлення цього посвідчення необхідно звернутися до військового комісаріату з наступними документами: довідкою про те, що була пройдена медична комісія і висновок, який засвідчує, що Ви придатний (не придатний) до несення служби, паспорт, свідоцтво про народження (ксерокопії та оригінали); фотографії розміру 3 * 4 см; довідка, видану в паспортному столі, про реєстрацію за певною адресою та про склад сім’ї; характеристика з місця роботи; анкета допризовного тестування.

Це стандартний список всіх необхідних документів, однак він може і змінюватись.

Якщо Вам з певних причин дається відстрочення від військової повинності, то працівники військкомату вносять в приписне свідоцтво належний запис.

Так званий «білий квиток» видається тільки з причин, пов`язаних зі станом здоров`я, тобто у випадку, якщо під час проходження Вами медичного обстеження у порядку, визначеному Постановою «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» лікар визначить категорію придатності, і тільки після цього видасть документ.

         Категорій, за якими видається так званий  «білий військовий квиток», всього дві: категорія «В» - обмежена придатність до військової служби (громадянин звільняється від призову на службу в мирний час і зараховується в запас) і категорія «Д» - непридатність до військової служби (повне звільнення громадянина від виконання військового обов`язку і в мирний, і у воєнний час).

Список хвороб, які звільняють від призову, прописані в «Положенні про військово-лікарську експертизу» (а саме: Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби).

Найкоротший шлях для отримання приписного свідоцтва та так званого «білого білету» – якнайшвидше пройти медичну комісію та подати всі необхідні документи для їх отримання.

Доброго дня!

Згідно п.5 ч.1 ст.30 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 від проходження зборів звільняються (крім резервістів): науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття.

Згідно п. 10 Інструкції № 80 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0269-07 якщо військовозобов'язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, останні підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк.

По закінченню навчальних зборів військовозобов'язаний повинен подати роботодавцю військовий квиток як доказ його участі в зборах та підтвердження періоду його відсутності. У військовому квитку вказується вид зборів та їх тривалість , дані засвідчуються підписом та гербовою печаткою військової частини.

Таким чином, дії військового комісаріату є правомірними.

Доброго дня! Звільнення особи тільки через те, що вона перебуваючи на лікарняному, не відповідала на телефонні дзвінки не допустиме. 

Доброго дня!

Відповідно до ч. 9 ст. 17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Якщо Ваш син поступив на навчання в закордонний ВНЗ на підставі міжнародного договору України, - він має право на відстрочку. Для отримання відстрочки необхідно документально підтвердити факт навчання в іншій державі у рамках міжнародного договору

Доброго дня!

У п. 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату від 17.02.98 р. № 74 http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0149-98 вказано «перед видачею водієві подорожнього листа диспетчер (або інша відповідальна особа перевізника) заповнюють його таким чином…» Зі змісту даної норми зрозуміло, що диспетчер може видавати водію подорожнього листа.

Проте, на даний час вказана Інструкція втратила чинність, інший нормативно-правовий документ, який би регулював дане питання, відсутній.

У зв’язку з цим вважаємо, що диспетчер автотранспорту має видавати водію подорожнього листа, якщо немає інших уповноважених на це осіб. Конкретної вказівки закону на такий обов’язок диспетчера немає, вживається поняття «відповідальна особа». Законодавство не виключає визнання диспетчера «відповідальною особою».

Також, діяльність диспетчера автотранспорту регулюється його посадовою Інструкцією.

Якщо на даного диспетчера покладена така відповідальність посадовою Інструкцією, або відсутні інші уповноважені особи, котрі зобов’язані видавати подорожні листи, у такому випадку при порушенні свого обов’язку диспетчер нестиме відповідальність у межах, визначених чинним законодавством України про працю та дисциплінарні стягнення.

А взагалі, звертайтесь з аналогічними питанням до юриста Вашого підприємства.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 38 КЗпП http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 відлік строку попередження рахується з дати вручення рекомендованого листа роботодавцю, а саме – з 13.06.2018 р. У Цьому випадку останнім Вашим робочим днем має вважатися 27.06.2018 р.

Що стосується лікарняного – звільнити працівника роботодавець повинен зі спливом двох тижнів з моменту подання заяви, незалежно від того, скільки днів він хворів у цей період, адже у ст. 38 КЗпП ідеться про попередження, що стосується майбутнього звільнення, а не про відробіток протягом двох тижнів.

Адміністрація підприємства (власник або уповноважений ним орган) за законом не наділяється правом щодо висунення будь-яких вимог до працівника при звільненні його за власним бажанням.

Неподання обхідних листків, незавершення дорученої роботи, інші обставини не можуть звільнити адміністрацію підприємства від обов'язку в день звільнення провести з працівником повний розрахунок та видати йому оформлену трудову книжку, передбаченого у ст. 47 КЗпП.

Якщо ж, наприклад, працівник має заборгованість перед підприємством за матеріальні цінності, видані йому в користування (наприклад не розрахувався з бібліотекою, спорткомплексом, за спецодяг тощо), то залежно від наявних документів, а також порядку користування відповідними цінностями, встановленого на підприємстві, можуть бути застосовані п. 2 або п. 5 ст. 134 КЗпП, що передбачають матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству.

Ст. 47 КЗпП, яка покладає на власника або уповноважений ним орган зобов’язання видати працівникові оформлену трудову книжку в належному вигляді у день звільнення (п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 ) і провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП). Стаття 117 КЗпП передбачає відповідальність власника або уповноваженого ним органу у випадку невиплати звільненому працівникові належних сум.

            Чинним законодавством не затверджено типової форми заяви про звільнення за власним бажанням, тому вимога кадровика переписати її є безпідставною.

На все добре!

Доброго дня!

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Проте, відповідно до ч. 7 ст. 5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/742-15 громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають   право   на збільшення земельної   ділянки   в   межах   норм,   установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

• непрацездатних батька і матір

• одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір)

• непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник

• осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

Тобто, при встановленні опіки над Вашою матір?ю, Ви маєте право на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Проте, варто врахувати поняття «непрацездатної особи».

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 непрацездатними визнаються особи, які досягли встановленого  пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ст. 58 ЦК України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо Ваша ситуація відповідає цим правовим нормам, то Вашу матір судом може бути визнано недієздатною та встановлено Вас опікуном. У цьому випадку правовим наслідком визнання Вашої матері недієздатною є відсутність можливості працевлаштування, а отже, вона не зможе і надалі продовжувати працювати.

Що стосується Вашого батька, то законодавством не передбачено випадку визнання особи непрацездатною за наявності ІІІ групою інвалідності.

Таким чином, Ви маєте право на відстрочку у від призову на строкову військову службу, лише у випадку визнання Вашої матері недієздатною та встановленні опіки над нею.