Доброго дня!

            Відповідно до ст.12 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#o106) допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

               Згідно з п. 43 Постанови КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF)  

документи, необхідні   для   призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. 

Отже, враховуючи вищевказані положення слід зазначити, що заява для призначення допомоги сім?ям з дітьми розглядається протягом 10 днів з дня її подання. Допомога при народженні дитини виплачується одноразово у сумі 10320 грн, решта суми протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Доброго дня!

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України ( http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина 4 ст.121 КАС України регламентує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, Ви можете звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку та одночасно подати заяву стосовно захисту порушених прав.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 35 КУпАП (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print) обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (ст. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Отже, законодавством визначено, що повторним є однорідне правопорушення до того, за яке особу було піддано адміністративному стягненню вчинене протягом року. У положеннях не визначено обмежень, щодо кількості можливих повторних правопорушень вчинених протягом року.

Доброго дня! Я не правомочний давати роз'яснення з поставленого Вами питання, однак можу пояснити як особисто я розумію положення даної норми. Під вказану норму повинні підпадати всі "керівні працівники, професіонали, фахівці, технічні службовці і робітники" - тобто і бухгатери і прибиральниці, які працюють в установах ПЗФ. Обов'язковою умовою є "безпосереднє виконання природоохоронних, науково-дослідних, еколого-освітнії, рекреаційний функцій, а також функції з охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду". Прибиральниця по суті своєї діяльності безсумнівно безпосередньо виконує рекреаціні функції, аналогічно й бухгалтер, який забезпечує діяльність рекреаційного об'єкту. Але, застосування норми потребує офіційного роз'яснення через застосоване слово "безпосередньо".

Доброго дня! Якщо наказ про прийняття Вас на посаду ще не видано, - просто подайте заяву про відмову в працевлаштуванні.

Доброго дня!

Відповідно до ч.8 ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/print) Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

               Згідно з п.2 ч.2 ст.40 ЖК Української РСР http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту

               Отже, рішення комісії є правомірним.

Доброго дня!

Відповідно до абз.10 п.7 Постанови КМУ № 848  Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n312 Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому – четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення (доходи відсутні, або менше від мінімальної заробітної плати та не сплачувался ЄСВ протягом трьох місяців), і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Отже, у такому випадку, Вам може бути відмовлено у призначенні субсидії.

Доброго дня!

               Відповідно до Листа Міністерства юстиції 30.01.2009 N Н-35267-18 «Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3526323-09 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких   актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

               Отже, закон України має вищу юридичну силу та підзаконні нормативно-правові акти (наказ) не повинні суперечити йому. 

Доброго дня! Відповім коротко - ні це не так. Для кримінальної відповідальності існує інша процедура.

Доброго дня!

Відповідно до ст.103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу. Тобто у разі не згоди працівника роботодавець може розірвати з ним трудові відносини.

У ст. 96 КЗпП передбачено, що посадові оклади працівникам установлює власник  або уповноважений  ним  орган  відповідно  до  посади  і  кваліфікації працівника.

Відповідно до ч.6 ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Отже, при зміні умов оплати праці Вас повинні повідомити не пізніш як за два місяці до їх запровадження. Посадовий оклад встановлюється відповідно до посади і кваліфікації, але не може бути меншим за прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У разі ж якщо ж у Вашому випадку ці умови були порушені роботодавцем Ви можете звернутися за захистом порушених прав до територіального відділення Державної служби з питань праці або суду.