Доброго дня!

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про згальнообовязкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran575#n575) діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

А також відповідно до статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15) громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або
досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають
права на пенсію, або є інвалідами і не мають права на пенсію по
інвалідності або державну допомогу у зв’язку з інвалідністю та
постійно проживають на території України, мають право на державну
соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим
Законом та іншими законами України.

Отже, якщо Ваш син отримує пенсію по втраті годувальника, то в такому випадку він не має права отримувати додатково державну соціальну допомогу. Для розрахунків рекомендую звернутися до територіального відділення пенсійного фонду.

Доброго дня!

Відповідно до частини 4 статті 64 Закону України «Про вищу освіту» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/paran964#n964) випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Нормативно-правовий акту, який регулює питання дострокового відпрацювання лікаря, після закінчення інтернатури, у вільному доступі відсутній. Раджу Вам звернутись з відповідним листом до головного лікаря обласної лікарні або до виконуючої обов’язки міністра охорони здоров'я України Супрун Уляни Надії для надання офіційної відповіді щодо даного питання.

Доброго дня! Відповідно до статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12/parao32#o32) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну 
таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього
Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним
процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за
умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення
кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення -
до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на
нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної
поліції - до припинення нагляду.

Отже, Законом не передбачено норму в якій громадянину України забороняється виїзд за кордон, якщо він не проходив військову службу. Ви маєте право перетинати державний кордон України.

                  Доброго ранку!

Відповідно до статті 53 Конституції України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4337#n4337) повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Тому у випадку, якщо дитину відмовляються прийняти до школи, Вам, потрібно написати письмове звернення до адміністрації школи з проханням пояснити причину та вказати нормативно-правові акти, згідно з якими дитину відмовляються прийняти на навчання до школи. 

А також відповідно до статті 6 Закону України Про охорону дитинства (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/paran70#n70) держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Отже, якщо після подачі заяви про намір переведення дитини в дану поліклініку Вам було відмовлено, то в такому випадку Ви повинні звернутись до головного лікаря для письмового роз'яснення такої відмови з посиланням на нормативно-правові акти. Якщо такого письмового роз’яснення не було пред'явлено, то Ви вправі звернутися до суду з позовом.

Доброго дня!

Приклади рапортів Ви можете розглянути на сайті http://legal100.org.ua/uchasnykam-ato/pryklady-raportiv-zaiav/ .

Якщо Ви писали рапорт на звільнення, то в будь-якому випадку командир має Вам надати офіційну відповідь, в якій вказує причини відмови Вам у звільненні з посиланням на нормативно-правові акти!

Раджу Вам звернутись до Військового прокурора та Генерального штабу Збройних Сил України з відповідною заявою.

Доброго дня!

Ч.9 Наказу Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» № 88 від 09.02.2017 року (http://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/88_nm_2017.pdf) передбачає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абз.3 вказаного Наказу, у заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини (важкий стан здоров’я військовослужбовців або членів його сім’ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби.

Накази про виплату матеріальної допомоги видаються виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців.

Отже, Вам необхідно звернутись до Вашого керівництва з відповідною письмовою заявою. В цій заяві необхідно вказати причини, у зв’язку з якими Ви потребуєте матеріальної допомоги, а також розмір потреби. В подальшому, Ваше клопотання повинні розглянути і у разі наявності коштів виплатити Вам таку допомогу.  

Доброго дня!

Якщо Ви маєте на увазі військову службу за контрактом, то в такому випадку раджу Вам ознайомитись з пунктами 34-37 Розділу 2 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008/paran53#n53), в якому чітко прописані особливості припинення (розірвання) контракту.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93) установам і закладам освіти надано право  вирішувати  такі питання в галузі організації та оплати праці:

затверджувати структуру  й  штати,   встановлювати   посадові оклади  й  ставки  заробітної  плати  згідно  з  розрядами  Єдиної тарифної сітки,  визначеними  цією   Інструкцією,  без  дотримання середніх   окладів  і  без  урахування  співвідношень  чисельності керівників і  спеціалістів  у  межах  утвореного  в  установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці) …

Отже, в даному випадку керівник Вашої установи має право самостійно вирішувати Ваше питання посилаючись на Інструкцію, а також враховуючи фонд оплати праці працівникам установи.

Доброго дня!

Інформація, яка міститься у загальнодоступних джерелах говорить про те, що журналісти (штатні та позаштатні) мають право на отримання дозволу на носіння та використання засобів активної самооборони, зокрема травматичної зброї.

Дане питання врегульовує Наказ МВС УКРАЇНИ N379ДСК від 13.06.2000 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00). Однак, інформація яка міститься в цьому Наказі відноситься до інформації з обмеженим доступом, зокрема до службової інформації. У зв’язку з цим, текст цього наказу відсутній у вільному доступі.

Отримання доступу до службової інформації, якій присвоюється гриф для службового користування, регулюється ЗУ «Про доступ до публічної інформації» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17/print1493104501453553).

Окрім цього, Ви можете звернутись до свого керівника за роз’ясненнями та до органів Національної поліції.

Доброго дня!

Згідно з частиною 2 статті 122 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1339#n1339) у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

А також відповідно до Узагальнення судової практики щодо вирішення питання процесуальних витрат у судових рішеннях (вироки, ухвали) до плану роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області на IІ півріччя 2014 року (https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwid5ubuxKbWAhVEbxQKHXeGAq4QFgg_MAM&url=http%3A%2F%2Fzpa.court.gov.ua%2Fuserfiles%2Fdut_uz1602.rtf&usg=AFQjCNFZ31-716kREIUER02HJNgpdfRVlQ) згідно з кримінальним процесуальним законодавствам суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (ст.368 КПК). Якщо обвинувачується декілька осіб у вчиненні злочину, суд вирішує ці питання окремо щодо кожного з них.

Зокрема, відповідно до п.13 ч.1 ст.268 Кримінального процесуального кодексу України  ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Відповідно до ч.3 ст. 268 Кримінального процесуального кодексу України якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Тобто, питання на кого покласти процесуальні витрати та в яких розмірах залишаються на розсуд суду.