Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня!

Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту прописані в Розділі 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2016-09-13-poryadki-195_57e916ed9c3aa.pdf).  

Відповідно пункту 8 Розділу 3 вищезазначеного Порядку особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов‘язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.

Отже, оплата здійснюється тільки у тому випадку, коли прийнято відповідне рішення про допуск Вас до складання кваліфікаційного іспиту.

Доброго дня!

З приводу питання щодо службових приміщень раджу Вам ознайомитись зі статтям 25 – 68 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF), де є перелік всіх професій, в тому числі і юридичних, яким може бути надано службове житло.

А з приводу службових автомобілів, то на даний час не існує нормативно-правового акту, який конкретизує які саме професії мають право на службове авто, проте є Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-2003-%D0%BF), де вказується порядок надання, використання та обслуговування легкових автомобілів.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1216 ЦК України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5908#n5908) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ви зазначили, що ваша кума та її чоловік уклали заповіт подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.1243 ЦК України у разі складення спільного заповіту подружжя частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Відповідно до ч.4 вказаної статті у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Тобто, поки що, до смерті другого з подружжя, нерухомість на яку було складено заповіт перебуває у власності Вашої куми. Проте скасувати цей заповіт або змінити його вона не має права.

В майбутньому, після смерті другого з подружжя, щодо їхнього майна відбудеться відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зі змісту даної статті очевидно, що спадкоємцями можуть бути лише ті особи, які живі на момент відкриття спадщини. Одна, у Вас склалась така ситуація, що спадкоємець зазначений у заповіті помер до відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець помер до відкриття спадщини, то вважається, що спадщина не охоплена заповітом, тобто буде відбуватись спадкування за законом.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261-1265 ЦК України існує п’ять черг спадкування. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто, у цій ситуації право на спадкування матимуть всі діти спадкоємця, у рівній частці по 1/3 кожному.

Проте, одна з дочок Вашої куми, тобто спадкодавця, померла. В такому випадку застосовується спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто, в цій ситуації відбуватиметься спадкування за законом. Нерухомість щодо якої був складений заповіт на користь покійної доньки Вашої куми не застосовуватиметься. Всі діти спадкоємця матимуть право на 1/3 частину у спадщині. Однак, оскільки одна дочка спадкодавців померла, то 1/3 частку у спадщині за правом представлення можуть успадкувати її діти.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 70 СКУ (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran315#n315) у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до абз. ч.1 ст. 71 СКУ якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СКУ за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Доброго дня!

Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 11 зазначеного Закону загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з пунктом 5 статті 11 Закону України від 20.12.91 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з відповідними змінами), військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/print1493104501453553) відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Отже, жінка-військовослужбовець має право піти у неоплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Оскільки в період, поки особа перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (від 3 до 6 років) страхові внески не сплачуються, то цей період не зараховується до страхового стажу. А підставою для нарахування і виплати пенсії є саме конкретний термін страхового стажу. Тому період перебування у відпустці по догляду за дитиною від трьох до шести років не буде враховуватись при нарахуванні пенсійного забезпечення.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6052#n6052) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розд. II Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Отже, якщо спадкоємець прийняв спадщину, він може звернутися за видачею свідоцтва у будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Разом з тим відповідно до під п. 4.12 п. 4 гл. 10 розд. II даного Наказу свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відсутність певних документів, необхідних для видачі свідоцтва, є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

Отже, Вам потрібно звернутись до нотаріуса, який у Вас приймав заяву на прийняття спадщини. В іншому випадку Вам потрібно звертатись до суду

Доброго дня!

Відповідно до п.20 Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1121-2009-%D0%BF) оплата праці вихователя та інших педагогічних працівників
групи продовженого дня проводиться відповідно до законодавства.

Робочий час вихователя групи продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів регулюється графіком роботи вихователів групи продовженого дня, складеним відповідно до їхнього педагогічного навантаження на тиждень та затвердженим наказом керівника навчального закладу.

Педагогічне навантаження вихователя групи продовженого дня – 30 годин виховної роботи протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку.

Згідно з п.68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93) місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти, зокрема, вихователів групи продовженого дня, визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень.

Отже, з наданої інформації очевидно, що вихователь групи продовженого дня працює за графіком роботи вихователя, складеним та затвердженим наказом керівника навчального закладу. А розрахунок заробітної плати відбувається з урахуванням затвердженого графіку, а не з урахуванням кількості дітей у відповідні години. Тобто, в час, на який Вам затверджено графік, Ви повинні отримувати заробітну плату та перебувати на робочому місці відповідно до вказаного графіка.

Щодо наступного запитання, то зазначу, що відповідно до п. 15 Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватись.

Отже, вихователь групи продовженого дня працює відповідно до затвердженого графіка вихователя групи продовженого дня і отримує заробітну плату, яка розраховується відповідно до цього графіка. Діти перебувають у групі продовженого дня протягом шести годин. Однак батьки або особи, які їх заміняють за наявності відповідної заяви можуть забирати дітей раніше. В такому разі, вихователь та діти, які залишись продовжують працювати у звичному для них режимі.

Доброго дня!

Ст.299 ККУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2063#n2063) передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Зокрема, жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Однак, з Вашого запитання вбачається, що Ви вже звертались до правоохоронних органів.

Раджу Вам звернутись повторно з відповідною письмовою заявою про вчинення вищевказаного злочину. В такому випадку правоохоронні органи повинні будуть якимось чином відреагувати, надати Вам вмотивовану письмову відповідь. В разі не реагування – оскаржуйте до суду та до обласного управління МВС.

Поряд з цим, Ви можете звернутись з письмовою заявою до місцевої державної адміністрації або до сільської\селищної\міської ради, оскільки відповідно до ст. 57 ЗУ «Про тваринний світ» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2894-14/parao377#o377) саме ці органи здійснюють державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Окрім цього, відповідно до ЗУ «Про тваринний світ» та ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15) на території України функціонують громадські організації, які здійснюють громадський контроль у цій сфері та можуть посприяти у вирішенні вказаного питання. Тому також Ви можете звернутись за допомогою до таких організацій.

Доброго дня!

Порядок призначення пенсії педагогічним працівникам регулюється ч. «е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/parao442#o442).

Вказана стаття передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
     з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
     з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
     з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
     з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
     з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29
років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Отже, відповідно до вказаного педагогічні працівники мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років, після досягнення ними не 50-ти, а 55-ти років, а також за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи, який залежить від періоду, в якому особа планує скористатись своїм правом на пенсію.