Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня. Відповідно до пункту 34 Розділу 2Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008) контракт припиняється (розривається):

у день закінчення строку контракту;

у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;

у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);

у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу;

у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Раджу Вам звернутись до Військового прокурора та Генерального штабу Збройних Сил України з відповідною заявою.

Доброго дня!
Діяльність Інтернет провайдерів регламентується Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг диспуту до Інтернету) (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0207-14).
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про кооперацію» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15/parao117#o117) виконавчий орган кооперативу, в тому числі житлово-експлуатаційного кооперативу, має право укладати угоди між кооперативом та іншими особами.
Тобто, ЖЕК дійсно міг укласти угоду з Інтернет провайдером, на підставі якої вони розмістили у вашому будинку ці пристрої.
Проте, Ви можете звернутись до житлово-експлуатаційного кооперативу з письмовою заявою, щодо того, чи перевіряли вони, чи приносять дані пристрої шкоду.
Разом з цим, зверніться з письмовою заявою, з проханням надати відповідні роз'яснення щодо рівня впливу на здоров'я людей до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Оскільки саме цей орган здійснює контроль за додержанням операторами, провайдерами вимог чинного законодавства.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 2.1. Постанови першого заступника Головного державного санітарного лікаря України «Про державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів» (http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=927) перукарні розташовуються в окремих будівлях або в будинках громадських і торговельних центрів, побутових послуг, вокзалах, лазнях; перших та цокольних поверхах житлових будинків із обладнанням входу, окремого від входів до квартир, за умови забезпечення нормативних рівнів фізичних, хімічних і біологічних факторів в приміщеннях суміжних квартир.

А також відповідно до пункту 1 статті 383 Цивільного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2066#n2066) власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Отже, перукарня може розташовуватись на 0 поверхах (цокольних).

Згідно з постановою НКРЕКП "Про ринкове формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, на території України" (http://www.nerc.gov.ua/?id=24902), Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1222-13) та Порядком ринкового формування роздрібних тарифів на електроенергію, що відпускається споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1199-16) роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів відрізняються від тарифів для населення. Тарифи Ви можете дізнатись на сайті компанії, яка обслуговує Ваш дім.

Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня!

Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту прописані в Розділі 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2016-09-13-poryadki-195_57e916ed9c3aa.pdf).  

Відповідно пункту 8 Розділу 3 вищезазначеного Порядку особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов‘язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.

Отже, оплата здійснюється тільки у тому випадку, коли прийнято відповідне рішення про допуск Вас до складання кваліфікаційного іспиту.

Доброго дня!

З приводу питання щодо службових приміщень раджу Вам ознайомитись зі статтям 25 – 68 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF), де є перелік всіх професій, в тому числі і юридичних, яким може бути надано службове житло.

А з приводу службових автомобілів, то на даний час не існує нормативно-правового акту, який конкретизує які саме професії мають право на службове авто, проте є Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-2003-%D0%BF), де вказується порядок надання, використання та обслуговування легкових автомобілів.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1216 ЦК України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5908#n5908) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ви зазначили, що ваша кума та її чоловік уклали заповіт подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.1243 ЦК України у разі складення спільного заповіту подружжя частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Відповідно до ч.4 вказаної статті у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Тобто, поки що, до смерті другого з подружжя, нерухомість на яку було складено заповіт перебуває у власності Вашої куми. Проте скасувати цей заповіт або змінити його вона не має права.

В майбутньому, після смерті другого з подружжя, щодо їхнього майна відбудеться відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зі змісту даної статті очевидно, що спадкоємцями можуть бути лише ті особи, які живі на момент відкриття спадщини. Одна, у Вас склалась така ситуація, що спадкоємець зазначений у заповіті помер до відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець помер до відкриття спадщини, то вважається, що спадщина не охоплена заповітом, тобто буде відбуватись спадкування за законом.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261-1265 ЦК України існує п’ять черг спадкування. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто, у цій ситуації право на спадкування матимуть всі діти спадкоємця, у рівній частці по 1/3 кожному.

Проте, одна з дочок Вашої куми, тобто спадкодавця, померла. В такому випадку застосовується спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто, в цій ситуації відбуватиметься спадкування за законом. Нерухомість щодо якої був складений заповіт на користь покійної доньки Вашої куми не застосовуватиметься. Всі діти спадкоємця матимуть право на 1/3 частину у спадщині. Однак, оскільки одна дочка спадкодавців померла, то 1/3 частку у спадщині за правом представлення можуть успадкувати її діти.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 70 СКУ (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran315#n315) у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до абз. ч.1 ст. 71 СКУ якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СКУ за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Доброго дня!

Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону страхувальниками є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 11 зазначеного Закону загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з пунктом 5 статті 11 Закону України від 20.12.91 № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з відповідними змінами), військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.25 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/print1493104501453553) відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Отже, жінка-військовослужбовець має право піти у неоплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Оскільки в період, поки особа перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (від 3 до 6 років) страхові внески не сплачуються, то цей період не зараховується до страхового стажу. А підставою для нарахування і виплати пенсії є саме конкретний термін страхового стажу. Тому період перебування у відпустці по догляду за дитиною від трьох до шести років не буде враховуватись при нарахуванні пенсійного забезпечення.