Онлайн консультації
Запитань: усього-2940, сьогодні-0; відповідей: усього-2940, сьогодні-0
Є відповідь Опубліковано |
Чекає на відповідь Опубліковано |
Відповідно до пп.1.2 п.1 Додатку 1 Директиви Генерального штабу ЗСУ «Особливості комплектування та ведення військового обліку резервістів оперативного резерву першої черги під час особливого періоду» (http://www.mil.gov.ua/content/other/dodatok1_7%20.pdf) із закінченням особливого періоду, резервісти ОР-1 звільняються зіслужби у військовому оперативному резерві першої черги (в обов’язковомупорядку) та в добровільному порядку можуть укласти контракт напроходження служби у військовому резерві Збройних Сил України у військовійчастині за їх вибором. У разі відмови укладати контракт, зазначені особипереводяться військовими комісаріатами на військовий облік військовозобов’язаних до оперативного резерву другої черги.
Отже, після закінчення особливого періоду резервісти ОР-1 звільняються зі служби в оперативному резерві першої черги та можуть у добровільному порядку укласти контракт на проходження військової служби у резерві ЗСУ або ж можуть перевестися на військовий облік військовозобов’язаних до оперативного резерву другої черги.
Доброго дня!
Відповідно до абз.11 ст. 1 ЗУ «Про оборону України» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента №15/2015 від 15.01.15 «Про часткову мобілізацію» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 210 діб.
Проводячи підрахунок, роблю висновок, що особливий період востаннє наставав 20 січня 2015 року та тривав до 17 серпня 2015 року, а з 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні закінчився Особливий період, і станом на сьогоднішній день нової «хвилі» мобілізації оголошено не було.
Доброго дня! Якщо тілесні ушкодження Вашого чоловіка дійсно середнього ступеню тяжкості, то буде заведено кримінальне провадження стосовно водія - порушника ПДР, за ст.286 КК України. Вашого чоловіка повинні визнати потерпілим у кримінальному провадженні. Але він має законні підстави ще до офіційних дій та рішень слідчого запропонувати винній особі відшкодувати спричинені збитки та витрати на лікування. Рекомендую зберігати чеки на всі витрати пов'язані з лікуванням та ім супутні. Також, Ви можете запропонувати відшкодувати моральну шкоду, яку визначайте на свій розсуд (в межах розумного). В разі відмови у відшкодуванні збитків Ви маєте право подати цивільний позов по винної особи.
Доброго дня!
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/2232-12/stru#Stru) взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України:
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
звільнені з військової служби в запас;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
виключені з військового обліку Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;
які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.
2. Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, що належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.
Відповідно до ч.11 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов'язаних.
Відповідно до Переліку спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, медична спеціальність належить до військово-облікової.
Отже, якщо особа отримала медичну спеціальність і придатна до військової служби, то вона повинна перебувати на військовому обліку. Порушень Вашіх прав не вбачаю.
Доброго дня! Якщо Ви не є військовослужбовцем, то Ваша дисциплінарна відповідальність на місці роботи регламентується КЗпП України. Даним нормативним документом передбачено застосування до працівників за порушення трудової дисципліни такі стягнення як догана і звільнення. В той же час, законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Інші види стягнень можуть установлюватися законодавством, статутами та положеннями про дисципліну стосовно окремих категорій працівників. Стягнення можуть установлюватись лише актами, прийнятими у межах повноважень відповідних органів. Звернувшись до Закону України „Про державну службу" (ст. 14), можна побачити, що в ньому передбачаються такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Але вони названі саме заходами дисциплінарного впливу, а не стягнення. У Положенні про ранги державних службовців (п. 4) затримка у присвоєнні чергового рангу також названа як захід дисциплінарного впливу. Отже, попередження про неповну службову відповідність і затримка у присвоєнні чергового рангу або в призначенні на посаду не являються дисциплінарним стягненням. Тому, рекомендую поцікавитись у керівництва на підставі якого нормативного акту Вам оголошено зауваження.
Доброго дня!
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran218#n218 , працівник має право реалізувати власні здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
У разі роботи одночасно на кількох підприємствах або одночасно на одному і тому ж підприємстві на кількох посадах прийнято виділяти основне робоче місце і роботу за сумісництвом. Основним робочим місцем прийнято вважати те підприємство, де зберігається трудова книжка працівника (якщо йдеться про сумісництво на одному підприємстві, то одна з посад є основною, а друга — за сумісництвом) Це закріплено у п.1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93) на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Відповідно до п.1 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93/parao35#o35) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Відповідно до законодавства можна виділити два варіанти зміни статусу роботи через звільнення/прийняття.
Спочатку Ви подаєте роботодавцю заяву про звільнення, за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю. Після цього Ви подаєте заяву про прийняття на роботу відповідно до чинного законодавства. На підставі цих заяв видають накази про звільнення з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і про прийняття на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи).
Доброго дня!
Відповідно до ч.1 ст.54 ЗУ «Про освіту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page2) педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.
Відповідно по п.9 ст.55 ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/paran847#n847) посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.
Відповідно до пп.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цього Закону прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Відповідно до п.11 ст.55 ЗУ «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.
Отже, відповідно до законодавства, педагогічною діяльністю може займатися особа, яка має ступінь магістра, але вона повинна пройти конкурсний відбір на заміщення вакантної посади науково-педагогічного працівника.
перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у
вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом
протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми
робочого часу.На умовах сумісництва
працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в
установі, організації або у громадянина у вільний від основної
роботи час.
Питання на рахунок У ВІЛЬНИЙ ВІД ОСНОВНОЇ РОБОТИ ЧАС?як зрозуміти?Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не
більш як 240 годин на рік,згідно ПЕРЕЛІКУ робіт, не є сумісництвом.ДЯКУЮ.
Доброго дня!
Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335) державним службовцям забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Трудове законодавство не дає визначення поняття часу відпочинку, вільний від роботи час, але як і щодо робочого часу таке визначення вироблене наукою трудового права. Оскільки законодавець протиставляє час відпочинку робочому часові, то тим самим весь час, який знаходиться поза межами робочого часу, вважається часом відпочинку працівника, що перебуває у трудових відносинах. Часом відпочинку можна вважати вільний від роботи час, який працівник може використовувати на свій розсуд.
Відповідно до п.3 Додатку до «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93) усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом: педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.
Оскільки, викладацька діяльність прирівнюється до педагогічної діяльності, то державним службовцям не заборонено займатися викладацькою діяльністю, але відповідно до вищенаведеної норми законодавства, педагогічна робота не є роботою за сумісництвом.
Відповідно до ч.169.1 ст.169 Податкового Кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran3914#n3953) з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, розмір пільги відповідно до ч. 169.1.2 ст.169 Податкового Кодексу України, дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - у розрахунку на кожну таку дитину.
Відповідно до ч.4 ст.7 ЗУ «Про державний бюджет» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19/paran29#n29) прожитковий мінімум працездатних осіб) з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Відповідно до ч.169.4.1 ст.169 Податкового Кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Отже, відповідно до законодавства Ви маєте право на отримання податкової пільги у разі, якщо сума Вашого доходу не перевищує суми передбаченої Податковим Кодексом України.
Доброго дня!
Відповідно до пп.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page5) вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Відповідно до п.8 ст.17 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran271#n271) відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти.
Оскільки, Ваша освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста прирівняна до вищої освіти магістра, то це означає, рівень магістра не буде вважатися наступним вищим освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти.
Отже, у Вашому випадку, Ви будете вступати двічі поспіль на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, тому відповідно до законодавства вдруге відстрочка не буде надаватися.