Доброго дня! Зверніться до Сервісного центру МВС. Замість втраченого або викраденого посвідчення водія сервісний центр МВС після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає нове посвідчення водія. Про втрату посвідчення водія особа повідомляє сервісному центру МВС, а в разі його викрадення — територіальному органу Національної поліції. У разі втрати посвідчення водія за кордоном, видача посвідчення водія здійснюється на загальних підставах. Документи, що надає  громадянин для відновлення посвідчення водія:

• паспорта громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
• копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• довідку з поліції (у разі викрадення);
• медичної довідки встановленого зразка.

Доброго дня! Ви мате право подати рапорт на ім'я командира Вашої військової частини про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Пошліться в рапорті на Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 ст.26 ч.2 п."В" і ст.17 ч.2 п.1. До рапорту потрібно долучити документи, що підтверджуються сімейні обставини.

Доброго дня! Висновок - «Придатний до служби в армії за ІІ розділом по статтях 64в та 67г відповідно до Наказу Міноборони України від 14.08.2008 №402» містить посилання на наказ МО, яким затверджено "Положення про військово-длікарську експертизу в Збройних Силах України.  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 З цього положення видно, що згідно ст.64в було діагностовано "хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії). Виключено: анкілозуючий спондилоартрит М45 (включено до статті 60)" з незначним порушенням функцій та визнано "Непридатним у мирний час і обмежено придатним у воєенний час".  За Ст 67г  діагностовано підозру на захворювання - "обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія (гідронефроз, піонефроз), вторинний пієлонефрит, сечокам'яна хвороба, інші хвороби нирки і сечоводу, зморщена, мала нирка, набута кіста нирки, цистит, хвороби сечового міхура, невенеричний уретрит, стриктура уретри, інші хвороби уретри та сечовивідної системи № 20 - № 39", без порушення функцій,  та визнано придатним до військової служби. ТАКИМ ЧИНОМ: Ваш брат являється непридатним до військової служби у мирний час і обмежено придатним у воєенний час. Тобто, призвати на військову службу його можуть лише в разі оголошення воєнного стану.

 

Доброго дня! Ваше питання досить складне і надати відповідь на нього в даному форматі не можливо. Зауважу, що якщо підходити до нього формально, то відповідно до ст.124 ЖК УРСР, який є чинним, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 "Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення". В той же час, сттею 125 даного кодексу визначено обставини за яких таке виселення без надання інфошого приміщення є неможливим:  Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124цього Кодексу, не може бути виселено: " осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників Другої світової війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; осіб з інвалідністю з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;  осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;  осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;  осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;  пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп, осіб з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;  одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.  Крім того, велике значення має чи помер Ваш батько будучи на військовій службі, чи смерть його настала після звільнення.  У будь-якому випадку, для надання Вам відповіді потрібно кропітливо розбиратися у Вашому питання.

 

Доброго дня! Державними службовцями подається декларація шляхом заповнення суб’єктом декларування визначеної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а в залежності від конкретних обставин, обирається один з 4-х її типів: «кандидата на посаду», «щорічна», «перед звільненням», «після звільнення». щороку до 01 квітня року, наступного за звітним, державним службовцем подається «щорічна» декларація. Вона охоплює звітний рік, що передує тому року, в якому вона подається. Інформація в ній відображається станом на 31 грудня. Перед звільненням з посади державної служби (не пізніше дня звільнення), особа, яка припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави повинна подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Під час заповнення декларації обирається тип «перед звільненням», інформація відображається станом на останній день такого періоду (день, що передує дню її подання). Однак, якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до подання ним щорічної декларації за попередній рік (до 01 квітня), Національне агентство з питань запобігання корупції радить подавати дві декларації: «щорічну» - за попередній рік; окрему - за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Востаннє декларація подається особою, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Обирається тип декларації «після звільнення», а інформація відображається станом на 31 грудня року, в якому було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 суб’єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларації відповідно до цього Закону. суб’єкти, зазначені в інших положеннях статті 3 Закону, а саме суб’єкти, зазначені в підпунктах «б» та «в» пункту 2 та в пункті 3 частини першої статті 3 Закону, не є суб’єктами декларування і декларації не подають. Відповідно до пункту 3 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, з змінами, у цілях визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону (відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону), під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків)відповідного працівника. Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 1 Закону, суб’єктами декларування є, зокрема, особи, зазначені у підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої статті 3.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи
публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права. Посадові особи таких підприємств (інших юридичних осіб) є суб’єктами декларування, на яких поширюються дія розділу V («Фінансовий контроль») Закону з урахуванням особливостей, визначених частиною 5 статті 45 Закону. Закон України «Про запобігання корупції» не визначає поняття «посадових осіб». Згідно із пунктом 3 «Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», у цілях визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Водночас при визначенні посадових осіб державних чи комунальних підприємств слід враховувати також положення Господарського кодексу України. Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Таким чином, суб’єктами декларування у державному чи комунальному підприємстві є керівник цього підприємства, його головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), члени виконавчого та інших органів управління підприємства, передбачені його статутом. Перелік посадових осіб, визначений кодексом, не може бути змінений статутом чи рішенням підприємства.

Крім того, статутом підприємства його посадовими особами можуть бути додатково визнані й інші особи, які, відповідно, будуть виступати суб’єктами декларування відповідно до Закону.

Доброго дня! Ні орган соцзахисту ні будь-який іншій державний орган чи орган місцевого самоврядування не мають право не прийняти заяву громадянина, оскільки це є порушенням ЗУ "Про звернення громадян". Такі неправомірні дії можна оскаржити вищестоящому органу чи до суду. В той же час, Ви можете відправити свою заяву поштою. Що стосується вказаної Вами постанови, то вона не містить умови щодо наявності будь-яких "обятжуючих обставин" чи додаткових умов.

Доброго дня! Чинне законодавство не містить положення, яке прямо передбачає надання одноразової допомоги після повернення з першого відрядження з АТО.  Як правило, місцеві органи самоврядування приймають рішення, яким затверджують порядок надання такої допомоги. Рекомендую звернутися до місцевої ради за місцем Вашого проживання для одержання рішення про відповідний порядок.

Доброго дня! Наявні нормативні документи не передбачають обов'язкове ведення медичної документації у друкованому вигляді. Наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974, затверджено форми первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення та надано доручення міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади охорони здоров’я, забезпечити впровадження зазначених облікових форм та інструкцій щодо їх заповнення.  МОЗ України наголошує, що всі поля бланків форм первинної облікової документації допустимо заповнювати як від руки, так і в друкованому вигляді за умови дотримання відповідних інструкцій щодо їх заповнення. Просимо звернути увагу, що, відповідно до зазначених інструкцій, записи ведуться чітко та розбірливо детально із зазначенням дат призначення та відміни лікарських засобів і засвідчуються підписом лікуючого лікаря.  

При цьому, враховуючи, що історія хвороби є не тільки медичним, а й юридичним документом, вона повинна бути читабельною і інформативної, а інформація в ній не допускати подвійного читання чи трактування. Тому, раджу звернутися до лікаря щодо перероблення документа з викладенням його змісту в зрозумілій формі.

Доброго дня! Без вивчення наказу про Ваше звільнення та колективного договору надати відповідь на Ваше питння не вбачається можливим.

Доброго дня! Рекомендую оскаржити бездіяльність органу ПФУ до вищестоящого управління чи до суду. Перший варіант буде більш швидким.

Доброго дня! Згідно спільного наказу МВС, МОЗ та ГПУ від 29.09.2017  № 807/1193/279 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17 "У разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар, а у випадках, передбачених наказом № 545, фельдшер закладу охорони здоров’я, який констатує факт смерті, проводить огляд трупа, за результатами якого інформує органи та підрозділи Національної поліції та адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть (фельдшерської довідки про смерть)."

 

 

Доброго дня! Ваше питання сформульовано не конкретно, однак спробую на нього відповісти. При цьому, до нього в мене є багато запитань: Що розуміти під "есть еще дом записанный на мужчину"? Він у власності цього чоловіка? Якщо так, то яким чином було набуто право власності. Чи був вказаний будинок придбаний під час шлюбу з першою дружиною і на які гроші? Якщо будинок куплявся під час перебування у першому шлюбі на гроші подружжя, то незважаючи на те, на кого зареєстровано право власності, перша дружина має право на 1/2 вказаного майна.  Мова про спадщину може йтись тільки після смерті чоловіка. При цьому, враховуючи вищевикладене, об'єктом спадкування буде 1/2 будинку.

Доброго дня! Згідно ст.24 Закону України "Про відпустки" https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки..." Саме так Вам може бути виплачена компенсація за всі попередні відпустки. Нічого неправомірного у звільненні і новому призначенні через день не вбачаю.

Для складання акту викликайте комісію з обслуговуючої житлової організації, якщо всім займається ОСББ - з ОСББ. Якщо з ОСББ не буде відповіді - це також буде доказом умисних дій. Можна викликати міліцію для фіксаціі факту протиправних дій сусідів. Також доказами будуть покази свідків, свідчення буівельних експертів, фото матеріали, тощо.

Доброго дня! Чинне законодавство не передбачає надання солдату строкової служби відпустки у зв'язку з пологами дружини. Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 , зокрема ст.10-1.   Згідно частини 9 вказаної статті Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких випадках:  1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;  2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу:  а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;  б) інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;  3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;  4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.     Як бачите, Ваш випадок законом не передбачено.   Однак, командир військової частини має право (однак не зобов'язаний) надати Вам відпустку на 3 дні.

Доброго дня! В разі спричинення Ваш шкоди особою, яка відмовляється її відшкодовувати, шлях один, - відшкодування її в судовому порядку, шляхом звернення до суду з цивільним позовом.

Доброго дня! Чинне законодавство не містить обмеження терміну використання посвідчення водія, виданого до 2013 року і в якому не зазначено кінцевий термін дії. Посвідчення прийдеться обміняти лише в разі його пошкодження.

штраф

Доброго дня! В форматі он-лайн консультацій відповідь на вказане питання не надається, оскільки може бути сприйнята як консультування на предмет ухилення від призову на військову службу. 

Доброго дня! З приводу скорочення роботодавець видає відповідний наказ. Наказ має бути виданий не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення (частина 1 статті 492 КЗпП, пункт 19 постанови Пленуму ВСУ № 9). Звільнення у зв’язку із скороченням штату має відбуватись за попередньою згодою профспілкової організації, якщо працівник є її членом (частина 1 статті 43 КЗпП). Якщо скороченням заплановане масове вивільнення (від 10 і більше працівників), то роботодавець зобов’язаний повідомити Державну службу зайнятості про таке скорочення (пункт 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про занятість населення»). Наказ має бути доведений до відома всіх працівників не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення. Якщо на день видачі наказу працівник буде відсутній на роботі, копія наказу підлягає надсиланню йому поштою цінним листом з повідомленням про вручення.

Доброго дня! Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження й підлягають доказуванню.Відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Отже, з наведених положень стає зрозумілим, що законодавець відніс відеозапис до такого джерела доказів як документ.  Таким чином, слічий який одержав записи з камер був зобов'язаний їх зафіксувати, а не чекати коли дані з них будуть автоматично стерті.   До речі, законом не передбачено строк зберігання даних на вуличних камерах. Щодо заявлення позову. Так, його можна подати і зараз, оскільки власник фактично був позбавлений авто і негативні наслідки у вигляді моральної шкоди вже настали.

Доброго дня! З тексту Вашого питання можна прийти до висновку, що Вас було визнано непридатним до військової служби, однак з військового обліку не виключено. В будь-якому випадку Вам прийдеться проходити ВЛК, оскільки Ви залишаєтесь військовозобов'язаним.

Так. Ви все зрозумли вірно.

Доброго дня! Законодавство України не містить чіткого регулювання такого явища як «тимчасово виконуючий обов’язки», окрім як призначення окремих категорій працівників. Із нормативних актів існує лише роз'яснення Держкомпраці РМ СРСР «Про порядок оплати тимчасового замісництва» №30/39 від 29.12.1965р. За загальним правилом призначення ТВО можливе для виконання обов’язків працівника, що тимчасово відсутній, лише за таких умов у сукупності: 1) це викликане виробничою необхідністю; 2) робота посадової особи, яку заміщують, пов’язана з виконанням розпорядчих функцій. Отже, як видно, таке виконання обов’язків можливо лише щодо посад, що передбачають виконання розпорядчих функцій, та у разі тимчасової відсутності особи, що займає відповідну посаду (лікарняний, відпустка, відрядження), та коли виконання її функцій є необхідним для нормальної роботи підприємства, установи, організації.

Призначення виконуючим обов’язків на вакантну посаду є недопустимим, за виключенням випадку призначення на посаду, на яку має право призначати орган, вищий за керівника. Або коли призначення відбувається за згодою такого органу. Це відбувається, наприклад, коли загальні збори учасників (акціонерів) призначають голів та членів правління, координаційної ради, дирекції, тощо. Про те, на які посади призначає такий орган можна довідатися із статуту юрособи. При такому призначенні керівник протягом місяця подає відповідному органу документи для призначення тимчасово виконуючим обов’язки, а орган має протягом місяця має розглянути документи та затвердити кандидатуру або відхилити її. Отже, як видно, тимчасове виконання обов’язків не може тривати більш, ніж два місяці.

Якщо особа, працює більше двох місяців, але документ про її затвердження на посаді так і не був прийнятий, її слід вважати затвердженою на посаду на постійній основі. Якщо кандидатура особи була відхилена вищим органом, працівника слід звільнити за ч.2 ст.36КЗпП (закінчення строкового трудового договору).

Деякими законами передбачається для певних категорій посадових осіб тимчасове виконання обов’язків. А саме: — щодо посадових осіб, які призначаються Президентом України за згоди ВР України, або ж ВР за подання Президента, у законі №709/97-ВР зазначено, що їх функції тимчасово виконують заступники; — щодо керівника новоутвореного вищого навчального закладу, в законі про вищу освіту (ч.3 ст.42) зазначено, що на цю посаду засновник або уповноважена ним особа призначає виконувача обов’язків, але не більш, ніж на шість місяців. На посади керівників факультетів призначаються виконувачі обов’язків не більш, ніж на три місяці.

Покладення на особу обов’язків тимчасово виконуючого обов’язків здійснюється наказом по підприємству. Запис до трудової книжки про це не здійснюється.

І на останок слід зазначити, що викладене виключно призначення виконуючих обов’язки, що не слід плутати з тимчасовим переведенням на ін. роботу (ст.ст.33, 34 КЗпП) та переведенням на легшу роботу (статті 170, 178 КЗпП).

Доброго дня! Якщо особа призовного віку пройшла ВЛК і визнана придатною для проходження військової служби, то виклик до військового комісаріату на жовтень поточного року для проходження строкової військової служби є законним.

Доброго дня! Законодавство України не містить вимог до особистого підпису особи. Підписуйтесь як завгодно.

Доброго дня! Статтею 154 Кодексу України про адміністративні право порушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 передбачена адміністративна відповідальність за подібні діяння. Так, Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях -  тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо вказані дії пов'язані із жорстоким поводженням з тваринами, може настати кримінальна відповідальність, передбачена ст.299 КК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -  караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.  2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, -  караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.  3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

З вказаного приводу потрібно звертатись до органів Національної поліції.

Доброго дня! Я розумію вказане Вами положення договору так, що договір буде автомативно пролонгований якщо про його розірвання не буде письмо заявлено, або заявлено в термін, що буде меншим ніж місяць до дати завершення його чинності. Тобто заявити можна в будь-який час, але не пізніше ніж місяць до дати завершення чинності договору, визначеної в тексті договору.

Доброго ранку! Він може написати заяву, яку потрібно засвідчити підписом і печаткою командира військової частини. Однак, перед цим раджу підійти до реєстраційного відділу і погодити з його адміністрацією текст заяви.

Доброго дня! Все залежить від того, якого числа рішення про розірвання шлюбу вступило в силу. Точніше, чи сплили 10 місяців від вступу судового рішення в силу до моменту народження дитини. Ви пишете фразу "рішення видали 18.10.18, однак Вам потрібно дізнатись коли рішення вступило в законну силу. Ваше питання регулюється ст.122 Сімейного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14.  Якщо пройшло менше 10 місяців між вказаними датами - Ваша дружина разом х її колишнім чоловіком можуть право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо пройшло більше 10 місяців - при реєстрації народження дитини Ви можете разом, відповідно ст.125 СК, подати заяву про реєстрацію Вас батьками дитини. 

Заочне рішення можна не тільки оскаржити, а й переглянути тим самим судом, який його виносив.

Доброго дня! Вказані дії абсолютно незаконні! Звертайтесь у поліцію та до органу місцевої влади.

Доброго дня! Рекомендую звернутися до юриста. Тільки вивчивши матеріали кредитного договору та судового рішення можна щось предметно Вам порадити. Якщо рішення суду було заочним, - його можна оскаржити.

Доброго дня! За попередній період записи розмов не одержати не можна, оскільки всі розмови в мережі не записуються.  Можна одержати інформацію про з'єднання між абонентами, що відбувались раніше. Однак законним це буде виключно за рішенням суду.

Доброго дня! В разі заявлення колишнім чоловіком до Вас позову про розподіл майна, Вам потрібно буде доводити в суді факт фінансування квартири за особисті кошли і поза шлюбом. Для цього потрібно насамперед підготувати відзив на позов та надати суду фінансові документи, які будуть підтверджувати Вашу позицію. Це досить реально. В разі необхідності, наш офіс може надати Вам допомогу у підготовці таких документів, в т.ч. і на відстані.

Доброго дня! Фізична особа може бути оголошена судом померлою якщо: в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців; за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (це може бути, наприклад, землетрус у місці проживання фізичної особи, загибель повітряного судна, членом екіпажу або пасажиром якого була особа, тощо). Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Так, відповідно до статті 246 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи померлою подається до суду: за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, за місцезнаходженням її майна.      У заяві про визнання фізичної особи померлою повинно бути зазначено, зокрема, для якої мети необхідно заявникові визнати померлою особу. Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р.  «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди повинні звертати увагу, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у Цивільному кодексі України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він  пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.  Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, -  до відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому  нотаріусу  для вжиття заходів з охорони спадкового майна.  За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. 

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника” від 07.02.2017 № 1836-УІІІ врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію. Зокрема, внесено такі зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”.   Право на соціальну допомогу на дітей померлого годувальника (у тому числі народжені до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для інвалідів III групи, має мати (батько), яка (який) не одержує допомогу на дітей одиноким матерям, що призначається відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі: 150 відсотків - на трьох і більше дітей померлого годувальника;  120 відсотків - на двох дітей померлого годувальника; 100 відсотків - на одну дитину померлого годувальника.

Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:  заява за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 21.04.2015 №441, при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22.07.2003 № 204 (зі змінами), (при необхідності); копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною); копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання (при необхідності); довідка про склад сім’ї, виданої уповноваженим органом за місцем постійного проживання особи, в тому числі органом місцевого самоврядування (при необхідності).

Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються: свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається соціальна допомога; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, якій призначається допомога, та померлого годувальника (якщо особа, яка звернулась із заявою, має такі документи); копії документів, що засвідчують родинні зв’язки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що діти навчаються за денною формою навчання (при необхідності).

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно  до  статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу  сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким  матерям  мають  одинокі  матері  (які  не  перебувають у шлюбі),  одинокі  усиновлювачі,  якщо  у  свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами   іноземної   держави,   за   умови  його  легалізації  в установленому  законодавством  порядку  (рішенні  про  усиновлення дитини)  відсутній  запис  про батька (матір) або запис про батька (матір)   проведено  в  установленому  порядку  органом  державної реєстрації  актів  цивільного  стану  за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на  допомогу  на  дітей  одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей  у  разі  смерті  одного  з  батьків,  які  не одержують  на  них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.       

Допомога   на   дітей   одиноким   матерям,  одиноким усиновлювачам,  матерям  (батькам) у разі смерті одного з батьків, які  мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою   у   загальноосвітніх,   професійно-технічних   та   вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років),   надається   у  розмірі,  що  дорівнює  різниці  між  100 відсотками  прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців.

Доброго дня! Якщо Ваш будинок знаходиться в межах села, - Вам пострібно звертатися до місцевої сільської ради. Саме до її компетенції віднесено вказане питання.

Доброго дня! Якщо на вказаному місці є вільна ділянка площею 0,25 Га, і її цільове призначення відповідає житловій забудові, - можете подати до сільської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту відведення.

Доброго дня! Питання відносин Центру зайнятості з безробітними регулюються ЗУ "Про зайнятість населення" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17  Зокрема, ст.43 Закону визначає статус безробітного, а ст.44 - права і обов'язки безробітних. Ст.45 визначає підстави, з яких безробітний втрачає свій статус і відповідно права, а т.ч. на матеріальне забезпечення та соціальні послуги. Тепер конкретніше до Вашого питання: 1) В будь-якому випадку Вас не можуть направити на навчання примусово; 2) В разі відмови від проходження курсів також не можуть зняти з обліку. Оскільки це передбачено лише стосовно осіб, які не мають спеціальності. "4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;" Якби Ви погодились на певне навчання і його покинули, Вас могли б зняти з обліку на підставі ст.45, ч.1, п.6.  Тому, раджу Вам наполягати на пошук для Вас роботи за спеціальністю, або перекваліфікацію яка Вас задовольнить. 

Доброго дня! Так, Ви маєте право одержати в пільговому порядку ще 3 земельних ділянки інших призначень. Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  учасникам бойових дій надаються, серед інших,  такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо). Земельні ділянки можуть бути надані військовослужбовцям у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, а саме у таких розмірах: для ведення садівництва — не більше 0,12 га; для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

Доброго дня! Надати повноцінну консультацію без вивчення позову майже не можливо. Коротко поясню наступне:  Механізм спрощеного оформлення ДТП (складання Європортоколу) запроваджено в Україні з 19 вересня 2011 року, коли вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI. Важливо пам’ятати, що незважаючи на суму страхового полісу при оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим. Зараз, відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2016 №3471, такий ліміт складає 50 000 грн.    При цьому, Страховик винної у ДТП особи відшкодовує витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом, в межах сум, зазначених у полісі, а різницю — особа, яка завдала збитків. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №914/1319/16

Доброго дня! Виправлення Вашої ситуації в більшості питань залежить від забудовника. 1) Електроенергія. По суті, ви платите забудовнику за комерційними тарифами, які було встановлено йому як особі, що здійснює підприємницьку діяльність - будівництво Вашого будинку. РЕС - напевне найпаскушніша організація (за виключенням теплопостачальних організацій у велитких містах), якій, будучи монополістом, вигідно одержувати кошти за завищеними тарифами. Перехід з единого комерційного рахунку на персональні рахунки мешканців, навіть при великому бажанні забудовника, -  складний і тривалий процес, який постійно на всіх єтапах штучно тормозиться РЕС. Сторонами в цьому процесі, на превеликий жаль, є забудовник і РЕС.  Власники квартир як суб'єкти до укладення окремих договорів РЕС не сприймаються 2) Недоліки будівництва. З цього приводу відповідальність моє нести забудовник, в разі, якщо недоліки допущені з причини не додержання проектної документації при будівництві. Питання повинно вирішуватись позовним шляхом. З урахуванням фактично повного паралічу нашої системи правосуддя - це єдиний законний, але довгий і малоефективний шлях.  Що робити? Створити ефективне ОСББ. Якщо в будинку половину квартир не мають власників, - скоріш за все ОСББ у Вас не створено. Послуги Вам надає обслуговуюча організація. Якщо ОСББ всеж-таки є - зробіть ініціативну групу. Одержіть інформацію про власників всіх квартир. Збирайте більшість власників (не має значення заселені вони чи ні) і переобирайте голову. Таким чином Ви зможете розуміти куди витрачаються кошти і іх контролювати. Далі. Дізнайтесь в кого на балансі (у власності) перебуває електрична підстанція. Скоріш за все вона належить забудовнику. Не виключено, що він передав її РЕС чи місцевій громаді. Пробуйте перевести її на баланс ОСББ.  Прокуратура такими питаннями не займається. Податкова?! Хіба що в плані впливу на забудовника можна ініціювати податкові перевірки його діяльності.

Доброго дня! Головним організатором навчального процесу і механізму по його забезпеченню є особа, яка визначена стутутом відповідного закладу, як правило це директор. Директор призначає осіб, відповідальних за ті чи інші питання, видаючи з цього приводу відповідний наказ. Якщо така відповідальна особа тимчасово не виконує обов'язки (відпустка, хвороба, тощо) директор призначає особу, яка буде виконувати (тимчасово виконувати) такі обов'язки. В разі не призначення такої особи, Директор сам залишається відповідальним за їх виконання.

Доброго дня! Згідно Закону України  “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, надмірний шум прирівняно до фізичних факторів, які можуть мати негативний вплив на здоров’я людини і навіть майбутніх поколінь. 24-та стаття цього закону передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати дотримання прописаних у законі норм. Тому раджу звернутись до органів місцевого самоврядування в особі адміністративної комісії та поліції. Можуть бути різні причини того, що собака себе так веде у нічний час, серед них може бути й порушення власником правил утримання домашніх тварин, а це вже є порушенням ст.154 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10  І як привінтивний захід - придбати свисток для собак. Про нього можна зустріти саму суперечливу інформацію. Одні вважають його досить ефективним, а інші – марним. Однак людей, які вважають свисток корисним, більшість. Є ймовірність, що він буде працювати не з усіма тваринами. Звук, який видає свисток, не чутний людині, але доступний собаці. Про те, що ви використовуєте його, не впізнають навіть самі сусіди. Якщо пес почне гавкати, слід відразу дути в свисток. Процедуру потрібно повторювати регулярно. Коли собака запам’ятає причинно-наслідковий зв’язок між своїм гавкотом і неприємним звуком, вона вгамується.
 

Доброго дня! Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені — через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані — відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для збереження промислових відходів. Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо), встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м. До І, II та НІ класу відносяться в основному підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів. До IV класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з чавунним (в кількості до 10000 тон/рік) та кольоровим (в кількості до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості. До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики. Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму.  Чи відноситься до вищевказаного переліку підприємство Вашого сусіда сказати важко. Однак, на зовнішній межі санітарно-захисної зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони — 0,8 від значення нормативу. Тому рекомендую звернутися до СЕС для здійснення відповідних замірів в тому числі й замірів рівня шуму. Крім того, має значення чи зареєстроваений Ваш сусід як СПД. Якщо ні - в його діях вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164. КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 "Порушення порядку провадження господарської діяльності". "Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, -  тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Вища рада правосуддя затвердила та розмістила на своєму офіційному сайті зразки дисциплінарної скарги та заяви про порушення суддею (суддями) вимог щодо несумісності. Завантажити їх можна за адресою: http://www.vru.gov.ua/add_text/155

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (далі – Закон) визначає порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ст. 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) умисне або внаслідок недбалості: а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу; г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; д) порушення правил щодо відводу (самовідводу); 2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; 3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; 4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; 5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; 6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; 7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом); 8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями; 9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; 10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Доброго дня! На превеликий жаль, процесуально оскаржити такі рішення судді неможливо. Згідно ст.36 ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 1. "Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;  2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;  3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.  2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.  3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя." Таким чином, Ви можете заявити відвод судді, якщо маєте підстави вважати, що перенесення слухання є обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Доброго дня! На всіх членів сім’ї,  які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. що  розподіляється  між  ними  рівними частками. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається:

на одного непрацездатного  члена  сім’ї	50  відсотків пенсії  за  віком померлого годувальника
на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім’ї	100  відсотків  пенсії  за  віком померлого годувальника
дітям-сиротам	в указаних вище розмірах виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків

На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії. Згідно з постановою КМУ від 26.03.2008 №265 «Деякі питання  пенсійного  забезпечення громадян» мінімальний розмір пенсійної виплати у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги становить:

на одного непрацездатного  члена  сім’ї	100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
на двох непрацездатних  членів  сім’ї	120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
на трьох і більше непрацездатних  членів  сім’ї	150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

Доброго дня!

Положення Цивільного процесуального кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 не передбачають обов?язок подання перекладу позовної заяви у вказаному випадку.

Доброго дня! Штраф буде стягнутий виконавчою службою з будь-яких (за незначним виключенням) доходів особи.