Доброго дня! Ви напевне самі розумієте, що не законно. А з чим пов'язано, - напевне комусь це вигідно. 

Доброго дня! Зверніться до нотаріуса, який відкривав спадщину і якому Ви подали заяву про вступ у спадщину.

Доброго дня! Вважаю, що це неправомірно. Думаю, що Вас не звільнять. Я не бачу для цього законних підстав. Якщо звільнять - звертайтесь.

Доброго вечора! Згідно ст.4 ЗУ "Про вищу освіту" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доброго дня! Законодавство України чітко не визначає таке поняття як «тимчасово виконуючий обов’язки». Дещо про це написано в чинному і на сьогодні Роз'ясненні Держкомпраці РМ СРСР «Про порядок оплати тимчасового замісництва» №30/39 від 29.12.1965р. https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0030400-65 Раджу з ним ознайомитись, оскільки тільки в даному роз'ясненні містяться певні положення щодо ТВО.  Так, призначення ТВО можливе для виконання обов’язків працівника, що тимчасово відсутній, і лише за таких умов у сукупності: 1) це викликане виробничою необхідністю; 2) робота посадової особи, яку заміщують, пов’язана з виконанням розпорядчих функцій. 

Отже, як видно, таке виконання обов’язків можливо лише щодо посад, що передбачають виконання розпорядчих функцій, та у разі тимчасової відсутності особи, що займає відповідну посаду (відпустка, відрядження, лікарняний), та коли виконання її функцій є необхідним для нормальної роботи підприємства, установи, організації.  Таким чином, призначення ТВО на вакантні посади не допускається. Враховуючи, що ні в КЗПП ні в даному роз'ясненні нічого не говориться про строк на який можливо призначати особу ТВО, можна допустити, що таке призначення допускається на термін, що не перевищує термін зайняття посади особою, яку призначений заміняє.

На все добре!

Спочатку зверніться до нотаріуса і одержіть від нього письмову відповідь.

Позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подаються до суду за місцем знаходження спадквого майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна. Відповідно, в Лановецький районний суд.

Доброго дня! Строк для прийняття спадщини - 6 місяців з моменту відкриття спадщини  (ст.1270 ЦК України). Якщо особа не прийняла спадщину вчасно, вона вважається пропустившою строк для прийняття спадщини. За виключенням якщо особа спадкоємця та спадкодавця проживали спільно на момент відкриття спадщини то особа вважається такою, яка прийняла спадщину автоматично, або ж є рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

Також за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Або як варіант звернутись до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини (призначення додаткового строку). В разі необхідності, наш офіс може підготувати для Вас відповідну заяву до суду і проконсольтувати з приводу порядку її подання.

Доброго дня! Згідно ст.157 СК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14, Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Таким чином, для безперешкодного виїзду з території України Вашої дитини за кордон, до досягнення нею 16 років, як мінімум Вам потрібно мати довідку з місцевого органу у справах дітей про визначення місця проживання разом з Вами.

Виходьте з того, що внески повинен був сплачувати член кооперативу, який вийшов з нього з боргами, а не гаражний бокс. Ви, як новий член кооператиру, боргів не маєте і не зобов'язані сплачувати внески за іншого члена кооперативу, якщо це прямо не передбачено статутом кооперативу. На цьому переписка з Вами з даного питання припиняється. На все добре!

А за що йому виставлений борг?

Доброго дня! Існує практика, що набувач майна набуває і всі борги пов'язані з майном. Ця практика но зовсім вірна. Наприклад, що стосується боргів за електричну енергію, то певне роз'яснення тут дав суд (цивільна справа № 757/45133/15-ц)  У справі, рішення у якій пропонується до уваги, фізична особа придбала цілісний майновий комплекс. Проте на неодноразові звернення про укладення договору про користування електроенергією та підключення нерухомого майна до електропостачання ПАТ «Київенерго» відмовило з тих підстав, що договір із попереднім власником не розірвано з огляду на наявну заборгованість за надані послуги та запропоновано йому сплатити борг попереднього власника. У зв’язку із цим новий власник звернувся до суду із позовом до енергогенеруючої компанії із позовом про зобов’язання ПАТ «Київенерго» укласти з ним договір про постачання електричної енергії до майнового комплексу. Рішенням місцевого суду, з яким погодився і апеляційний суд, позов задоволено. На вказані рішення енергопостачем подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що у зв'язку з наявністю нерозірваного договору про постачання електричної енергії із попереднім споживачем укласти такий договір із новим споживачем неможливо. Велика Палата залишила судові рішення у справі в силі. В обґрунтування своєї позиції ВП вказала, що відповідно до пункту 6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Доброго дня! Все залежатиме від того чи відповідатимуть встановлені для Вас МСЕК умови та характер праці займаній Вами посаді. Відповісти на Ваше питання виходячи з наданих Вами даних неможливо.

Доброго дня! Особам, яким присвоєно звання Герой України, надаються такі пільги: 1) надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України; 2) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства; 3) першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років; 4) першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому; 5) безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів); 6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України; 7) звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави; 8) першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів; 9) звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації; 10) безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків; 11) першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла; 12) позачергове користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації; 13) першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів; 14) першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів; 15) безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах першого класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом; 16) безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами внутріобласних ліній; 17) позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту; 18) щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого автотранспорту); 19) позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів; 20) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи або організації; 21) безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах; 22) надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час; 23) безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістичної Праці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави; 24) спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов'язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім'єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором; 25) виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п'яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.

Доброго дня! Як я вже Вам пояснював, вказана проблема може бути вирішена двома способами: 1) шляхом домовленостей 2) Шляхом звернення до суду. Рекомендую звернутися до правника, який зможе детально розібратися у Вашому питанні.

Доброго дня! Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів ОСББ, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам ОСББ в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю ОСББ. ОСББ може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. ОСББ є юридичною особою з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію, має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку з власним найменуванням та інші необхідні реквізити.

Засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ регулюється Законом України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.01 №2866-ІІІ. Порядок державної реєстрації ОСББ визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року №1521 „Про реалізацію Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між своїми співвласниками (ст. 4 Закону № 2866). Створюється як непідприємницьке товариство, а його основна діяльність полягає у здійсненні функцій, які забезпечують (ст. 4 Закону № 2866): реалізацію прав власників приміщень на володіння і користування спільним майном членів ОСББ; належне утримання будинку і прибудинкової території; сприяння членам ОСББ в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання членами ОСББ обов'язків, пов'язаних із діяльністю об'єднання. При цьому господарське забезпечення діяльності ОСББ може здійснюватися як власними силами, так і шляхом укладення договорів із суб'єктами господарювання.

Таким чином ОСББ відрізняється від ЖЕО тим, що є неприбутковою організацією. 

Доброго дня! Якщо Ваше посвідчення не містить терміну його дії - воно вважається необмеженим у часі.

Доброго дня! Згідно ЗУ "Про пенсійне забезпечення" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст.55 п."Е" Право на пенсію за вислугу років мають:працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

 з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

 з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

 з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

 з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

 з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

 з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

 з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

 з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

 з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

 з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

 До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:

 які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;

 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:

 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;

 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;

 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;

 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;

 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;

 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;

 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;

 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;

 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;

 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року;

Виходячи з положень даної статті прорахуйте свій стаж і його відповідність закону.

Доброго дня! Відповідно до статті 223 ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 "Наслідки неявки в судове засідання учасника справи"  1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.  2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:  1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;  2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;  3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:  1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;  2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;  3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;  4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.  4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). 

Тобто, основною проблемою з якою часто стикається суд і Позивач, - це відсутність підтвердження, що Відповідачеві, який нез'явився, було вручено повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Щодо відповідальності за неявку до суду. Згідно ч.й статті 185--3 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 "Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України" Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   Зауважу, що до такої відповідальності можна притягнути Відповідача в разі наявності підтвердження того, що йому було вручено виклик до суду і повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Доброго дня! Виходячи зі змісту Вашого питання, можна константувати, що у Вас дві окремі, однак певною мірою пов'язані проблеми. Перша: Необхідність захисту в кримінальному провадженні. Закон зазначає, що підозрюваний не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Цей обов'язок лежить на стороні обвинувачення. Однак, підозрюваний вправі це робити. Тому, насамперед рекомендую визначитись зі своєю лінією захисту. Стаття 164 ч.1 КК України передбачає відповідальність за 2 окремих правопорушення 1) "Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)" 2)"злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні" Склад злочину, передбачений ст. 164, у формі ухилення від сплати аліментів може мати місце лише за наявності рішення суду, відповідно до якого мати або батько чи інша передбачена законом особа зобов'язана сплачувати аліменти. Водночас наявність рішення суду не є обов'язковою умовою притягнення винного до відповідальності за цією статтею у випадку вчинення цього злочину у формі ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей.Під утоленням від сплата аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Ухилення від утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних дітей, що перебувають на утриманні батьків, може полягати у незабезпеченні таких дітей харчуванням, одягом, іншими речами (насамперед, першої необхідності), наданні необхідних коштів для їх лікування, відпочинку тощо. Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коло воно є злісним. Поняття злісності належить До оціночних категорій і має бути визначено у кожному конкретному випадку. Визнання судом ухилення злісним повинно бути належним чином вмотивовано у вироку. Про злісний характер ухилення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов'язку та можливість кримінальної відповідальності з боку судді чи державного виконавця, неодноразові звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо. Не може визнаватися злісним ухилення від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у | зв'язку з їх відсутністю тощо.  Безумовно, в кожній ситуації потрібно розбиратись окремо, тому, за наявності фінансової можливості, рекомендую звернутися за допомогою до адвоката.

Друга проблема: Сплата аліментів. Їх необхідно сплачувати виходячи з усіх міркувань, в тому числі з того, що розпочавши сплату аліментів при доведенні факту надходження до Вас виконавчих листів, можна уникнути кваліфікуючої ознаки ст.164 КК України "злістність", що приведе виправдання. Статтею 33 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання судового рішення. Законом передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку (ч. 1, ч. 2 ст. 33).

Надання відстрочки або розстрочки є можливим як при винесенні судового рішення, так і після набрання ним законної сили. Однак в останньому випадку зміна строків фіксується в окремій ухвалі суду. Таке рішення суд може прийняти незалежно від того, до чи після судового процесу виникли зазначені обставини.

Згідно статті 197 СК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 "Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами" 1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. 2. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Тому, раджу звернутись з відповідною заявою до державного виконавця.

У Вашому випадку суддя порушує вимоги закону, щодо термінів призначення справи до розгляду. На превеликий жаль, це надто поширена негативна практика. Спробуйте просто підійти до судді на прийом з письмовою заявою про додержання процесуальних строків.

Доброго дня! Підняте Вами питання регулюється ст.187 ЦПК України. "Відкриття провадження у справі". Так, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.  Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Доброго дня! Порядок військового обліку громадян регламентується Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15 грудня 2010 р. № 660.  Відповідно до п 3.5. Інструкції № 660 військово-обліковими документами, на підставі яких на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах ведеться персональний облік військовозобов'язаних та призовників, є:
- для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Вказана Вами довідка законодавством не регламентована. Порядок заміни довідки на військовий квиток у вільному доступі відсутній, тому, можна припустити, що такого порядку взагалі не існує. Відповідно відповідяльність саме за незаміну довідки відсутня. Однак, Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доброго дня! Ви трохи плутаєте поняття. 3 місяці - це не строк дії адмінпротоколу, а термін притягнення до адміністративної відповідальності судом. Вказаний термін ніяк не пов'язаний з терміном зберігання інформації про правопорушеників в електронних реєстрах.

Доброго дня! Розумію, як Вам важливе вказане питання. Однак, воно відноситься насамперед не до юридичної сфери, а сфери шкільних відносин. Якщо роглядати вказану проблему як суто юридичну, - то я б Вам порадив звернутись до місцевого відділення полції у відділ ювенальної превенції, оскільки мова йде про правопорушення серед неповнолітніх, а саме ця служба займається профілактикою у подібних ситуаціях. Але таке звернення ще більше погіршить Ваші стосунки з адміністрацією навчального закладу, що може вплинути на їх ставлення і до Вашої доньки. Мої поради: 1) Спробуйте навести контакт з класним керівником. Зацікавте її більше уваги приділяти вказаній проблемі і дітям, які втягнуті в конфлікт. При бажанні класний керівник зможе знайти позитив у бідь-якій дитині. А он добути таке бажання - Ваша задача. Це напевне самий вірний шлях. 2)  Якщо конфліктна ситуація між дітьми зберігається - спробуйте поспілкуватись з їх батьками, обов'язкового в максимально м'якій формі; 3) Спробуйте звернутися за допомогою до шкільного психолога, якщо такий є;  

На все ДОБРЕ!

Якщо з урахуванням будівництва, технічно можливо забезпечити проїзд, за сервітут можна поборотись.

Доброго ранку! Якщо в'їзд до Вашого гаража здійснювався з проїзжої частини, а тепер її перекривають - можна спробувати відстоювати Ваші права в суді. Якщо Ви зробили заїзд не з вулиці а з земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності, максимум на що можна розраховувати - встановлення в судовому порядку сервітуту (право користування цією ділянкою для проїзду).

Доброго дня! Порядок отримання дозволів на придбання та зберігання і носіння вогнепальної зброї на даний час встановлюється інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року (далі – Інструкція). Набуття права на вогнепальну зброю здійснюється в два етапи: отримання дозволу на придбання і отримання дозволу на носіння і зберігання зброї.

Для отримання дозволу на придбання вогнепальної зброї, відповідно до пункту 12.2 Інструкції, необхідно подати до дозвільної системи органів внутрішніх справ відповідну заяву. До заяви подаються наступні документи: медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи; довідка про вивчення матеріальної частини зброї та правил поводження з нею; платіжний документ про сплату відповідних платних послуг та копії сторінок паспорту 1, 2 та 11.При цьому, до надання дозволу на придбання зброї перевіряєтьс я наявність судимостей та поведінка особи за місцем проживання. Крім того, для оформлення документів потрібні чотири фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника зброї.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та практику надання дозволів на придбання зброї, для отримання вказаного дозволу доцільно діяти в наступному порядку. Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного районного відділу внутрішніх справ та замовити довідку про відсутність судимості. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна довідка. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником. Отримати в наркологічному диспансері сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду, а в психоневрологічному диспансері – медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів.

Після цього в лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см. Укласти в будь-якій страховій компанії договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності для власників зброї. Придбати металевий ящик або сейф, які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог Інструкції, кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора міліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам Інструкції, збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання. За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний рапорт, який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину. Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну квитанцію. З`явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї. Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з`явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання. Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункту 12.5 Інструкції, необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються фотокартки, дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї, платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи та копія договору страхування цивільної відповідальності.

Доброго дня! Дякую за гарний відзив! Будемо сподіватись, що у Вас все буде добре! У будь-якому випадку - пишіть.

Доброго дня! Питання має договірний характер. Якщо Ви зможете про це домовитись з відповідним органом - Вам зарахують таке відпрацювання.

Доброго дня! Посада на підприємстві може бути ліквідована в процесі скорочення чисельності  чи скорочення  штату. Це різні юридичні поняття. Скорочення   чисельності   передбачає   звільнення  працівників,  натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад,  спеціальностей, професій тощо. При цьому
одночасно  можуть вводитися інші посади,  спеціальності,  професії тощо,  в  результаті  чого  кількість  працівників   може   і   не  зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися. При  змінах  в  організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися  такого  порядку: 1. Якщо  на  підприємстві  створена   первинна   профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22  Закону  України  "Про  професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ). У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин  економічного,
технологічного,  структурного  чи  аналогічного  характеру  або  у зв'язку з  ліквідацією,  реорганізацією,  зміною  форми  власності підприємства,  установи,  організації,  він  повинен завчасно,  не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів,  включаючи
інформацію про причини наступних звільнень,  кількість і категорії працівників,  яких  це  може  стосуватися,  про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо  запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або  пом'якшення  несприятливих  наслідків  будь-яких   вільнень.
Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів,
пов'язаних з вивільненням працівників,  які  є  обов'язковими  для розгляду.   У  випадку  коли  на  підприємстві  немає  профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником  від трудового  колективу;  слід  отримати  згоду  від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового  представника)
на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу  (  322-08  ),  щодо  кожного  працівника,  крім випадків,  коли  така  згода не вимагається.  Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в  порядку,  передбаченому статтею 43 Кодексу ( 322-08 );
     2) Видати відповідний наказ про внесення змін  в  організацію виробництва  і  праці,  в  якому  розкривається  зміст  цих  змін, утворюються комісії з  проведення  ліквідації  або  реорганізації, яким  доручається  здійснити  заходи,  пов'язані з ліквідацією або реорганізацією підприємства;    3) Скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис; 4) Видати  наказ,  яким  уповноважити відділ кадрів або інший відділ підприємства,  на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі - відділ кадрів), провести необхідні заходи в зв'язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за  два  місяці  до  їх проведення),  включаючи  ознайомлення  працівників  з  наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення  (Відділ кадрів  повинен  підготувати  письмове  повідомлення  про  можливе звільнення  працівників  та  за  два   місяці   до   запланованого вивільнення персонально (під розпис) ознайомити кожного працівника
з наказом про внесення змін в організацію виробництва і  праці  та вручити   письмове   повідомлення.   Одночасно   з   попередженням пропонується працівникові іншу роботу на тому  ж  підприємстві,  в установі, організації. Протягом двох місяців від дати попередження від працівників,  істотні умови  праці  яких  зміняться,  доцільно отримати  письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову від цього). При цьому  слід  зазначити,  що  розірвання   власником   або уповноваженим   ним   органом  трудового  договору  з  працівником відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу  (  322-08  )  передбачає
дотримання певних гарантій для працівника. Так, за   загальним  правилом  встановленим  частиною  першою
статті  49-2  Кодексу  (  322-08  )   про   наступне   вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення:  скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.  Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження. Водночас, якщо  сам  працівник  виявить  бажання  звільнитись раніше,  ніж  закінчиться  зазначений   строк   попередження   про звільнення,  власник повинен провести звільнення у строк, про який просить  працівник.  При  цьому  працівник  може  подати  заяву  з відповідним  проханням  власнику  або  уповноваженому  ним  органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити  дату,  з якої  він бажає бути звільненим.  У трудовій книжці робиться запис про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу ( 322-08 ).

Працівники, яких  попереджено  про  наступне  вивільнення,  і посади  яких  відсутні  у  новому  штатному  розписі,  продовжують працювати ще не менше двох місяців і  отримують  заробітну  плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий  договір  продовжується.  Статтею  94  Кодексу ( 322-08 ) передбачено,  що заробітна плата - це  винагорода,  обчислена,  як правило,  у  грошовому  виразі,  яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Частиною другою статті 49-2 Кодексу ( 322-08  )  передбачено,
що  при  вивільненні  працівників  у  випадках  змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Власник або    уповноважений   ним   орган   при   вивільнені працівників у випадках змін  в  організації  виробництва  і  праці повинен  дотримуватися  вимог  статті 42 Кодексу ( 322-08 ),  якою встановлено,  що при скороченні чисельності чи штату працівників у
зв'язку  із  змінами  в  організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних   умовах   продуктивності   праці  і  кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;   2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам  з  тривалим  безперервним  стажем  роботи  на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій,  інвалідам війни та особам, на яких поширюється  чинність  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );   6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам,   які   дістали   на  цьому  підприємстві,  в установі,   організації   трудове    каліцтво    або    професійне захворювання; 8) особам  з   числа   депортованих   з   України,   протягом п'яти років  з  часу  повернення  на  постійне місце проживання до
України;     9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та  осіб,   які   проходили   альтернативну   (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в  залишенні  на  роботі  може  надаватися  й  іншим категоріям  працівників,  якщо   це   передбачено   законодавством
України.

У разі  звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу ( 322-08 )  діють  обмеження  щодо  звільнення  окремих  категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 Кодексу ( 322-08 ), а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести   років  -  у  випадках,  передбачених  частиною  другою
статті 179 Кодексу) ( 322-08 ),  одиноких  матерів  при  наявності дитини  віком  до  14  років  або дитини-інваліда);  батьків,  які виховують  дітей  без  матері  (в  тому  числі  в  разі  тривалого перебування  матері  в  лікувальному  закладі),  а  також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

Доброго дня! Вважаю, що звільнити Вас можуть. Гроші можуть спробувати повернути через суд. Пертспективи такого повернення, при доброму юридичному захисті, слабкі.

Доброго дня! У відповіді на попереднє питання, я написав якими нормативними актами визначається особливий період. Виходячи з цих визначень, особисто я вважаю, що особливий період на даний час відсутній. Однак, виходячи з певної невизначеності у термінах і відсутності акту який би вказував на те, що особливий період припинено, вказаний висновок є певною мірою спірним і Ви маєте підстави з ним не погоджуватись. Як то кажуть - "два юристи - три думки" Відповідно спір підлягає вирішенню в суді.

Особливий період — період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.  Про оборону України Закон України від 06.12.1991 № 1932-XII

            Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій  Про оборону України Закон України від 06.12.1991 № 1932-XII

            Особливий період — період функціонування органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органів місцевого самоврядування, органів управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також галузей національної економіки, підприємств, установ та організацій, який настає з часу оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення до відома виконавців рішення стосовно прихованої мобілізації чи з часу введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.  Про затвердження Положення про порядок зберігання Національним банком України та банками України документів в умовах особливого періоду Постанова Національного банку України; Положення від 26.03.2004 № 134

              Особливий період - у значенні, визначеному в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для цілей цього Закону не відноситься до особливого періоду відбудовний період після закінчення воєнних дій Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони Закон України від 12.05.2016 № 1356-VIII

              Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.  Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII

Доброго дня! Підняте Вами питання регулюється Положенням про порядок призначення житлових субсидій. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-2019-%D0%BF Згідно вказаного положення, одержувач субсидії зобов’язаний повідомити орган соціального захисту населення про будь-які зміни в родині, будь то зміни в складі мешканців, соціального статусу, джерела доходів, модифікації переліку одержуваних ЖКГ послуг або умов їх надання, а також про придбання товару або оплати послуг на суму понад 50 000 гривень. Інформування органу соцзахисту про зміни, що сталися відбувається у встановлений Законом термін (один місяць), шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява та декларація. Якщо особа, яка одержує субсидію протягом 30 днів з моменту настання змін не повідомила про це відповідний орган - надання субсидії може бути припинено. Крім того, відповідним органом може бути прийнято рішення про сплату коштів за безпідставно одержану субсидію.

Доброго дня! Згідно ст.119 КЗпПУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".  Враховуючи, що особливого періоду на даний немає, ФОП не зобов'язаний виконувати вказані вимоги закону.

Доброго дня! Основною умовою виходу на пенсію є набуття страхового стажу. Згідно ст.24 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок". Таким чином, для набуття страхового стажу потрібно не просто платити податки з дивідентів, а й сплачувати соціальні внески.

Доброго дня! Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться на підставі "Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних" затвердженого постановою КМУ від 7.12.16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF  Згідно ст.37 Порядку, "З метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних на державні органи, підприємства, установи та організації покладається виконання таких заходів: ...надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з закладу освіти); Згідно ст.38 Порядку Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника” (далі - особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25 грудня 2009 р. № 495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік. Вказана форма містить дані про Призначення і переведення. Таким чином, дані про переведення на іншу посаду являються обліковими даними і відповідно про них потрібно робити повідомлення.

Доброго дня! Уточніть Ваше питання. Не зовсім зрозумів його суть. Ви бути засновником ТОВ і не працювали на ньому? Чи одночасно працювали і одержували заробітну плату. І до чого тут адвокатське об'єднання? 

Доброго дня! Згідно ст.15 "Положення про медико-соціальну експертизу" https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF "Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Однак положення не містить норму про виїздну МСЕК.

Доброго дня! Формально адміністрація підприємства, на яке ви працевлаштувались, своєю відмовою не порушує вимоги закону, оскільки не має об'єктивної можливості точно обрахувати Ваш трудовий стаж. Дану проблему потрібно вирішувати в судовому порядку.

Доброго дня! 01.01.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо працевлаштування випускників" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1662-19 (далі Закон 1662). Цим законом скасувано обов’язкове працевлаштування випускників, підготовка яких здійснювалась за державним (регіональним) замовленням, у т. ч. випускників вищих медичних навчальних закладів. Зміни забезпечили конституційне право випускників вищих навчальних закладів України на вільний вибір місця подальшої роботи. Постановою КМУ від 31.05.2017 № 376 визнаною такою, що втратила чинність постанова КМУ «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.1996 № 992.  Положення Закону не застосовують при працевлаштуванні випускників попередніх років. Якщо випускник підписав угоду з керівництвом вищого навчального закладу і роботодавцем (організацією, підприємством, установою державної та приватної форми власності) до прийняття Закону № 1662, він зобов’язаний відпрацювати за направленням. Інакше він несе відповідальність відповідно до умов угоди за нормами Цивільного кодексу України. Випускники, які навчалися за цільовими направленнями і вступали до вищих навчальних закладів за спеціальними умовами, тобто за окремим конкурсом, також зобов’язані відпрацювати відповідно до угоди.

Доброго дня! Сам факт установлення працівникові групи інвалідності не э підставою для звільнення працівника з ініціативи власника чи вповноваженого ним органу за п. 2 ст. 40 КЗпП. Однак такий факт не є перешкодою для звільнення працівника за іншими підставами, установленими законодавством про працю. Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника лише в разі виявлення його невідповідності обійманій посаді чи виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я.  Статтею 170 КЗпП на роботодавця покладено обов’язок перевести працівників, які за станом здоров’я потребують надання іншої, легшої роботи, на таку роботу за їх згодою та відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку. Звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП допускається за умови, якщо працівника, стосовно якого виявлено невідповідність обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, неможливо перевести за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його стану здоров’я.    Зверніть увагу, що покладаючи на роботодавця обов’язок стосовно переведення працівників на іншу, легшу роботу, закон не вимагає створювати нове робоче місце для працівника, щодо якого виявлено невідповідність обійманій посаді чи виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я. Тобто, якщо МСЕК установила працівникові групу інвалідності, роботодавець насамперед має вжити заходів щодо встановлення факту відповідності такого працівника обійманій посаді чи виконуваній роботі. Відтак він повинен запропонувати працівникові роботу, яка б відповідала його стану здоров’я. Лише після цього, якщо працівник відмовився від переведення на іншу, легшу роботу, роботодавець може звільнити працівника, якому встановлено групу інвалідності, за п. 2 ст. 40 КЗпП.   Якщо існує індивідуальна реабілітаційна програма інваліда, роботодавець зобов’язаний здійснити трудову реабілітацію інваліда. Згідно ст. 172 КЗпП, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування інваліда відповідно до медичних рекомендацій МСЕК, установити на прохання інваліда неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пільгові умови праці. Зазначене унеможливлює звільнення працівника-інваліда за п. 2 ст. 40 КЗпП.  Якщо виробництво не дозволяє виконання індивідуальної реабілітаційної програми інваліда, роботодавець має право звернутися з цього приводу до МСЕК з пропозицією щодо коригування такої програми. Якщо таке коригування не є можливим виходячи з технології виробництва, працівник буде вважатись таким, що за станом здоров'я не відповідає займеній посаді чи виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я. Тут може бути, як сказано вище, застосовано п. 2 ст. 40 КЗпП.

Доброго дня! Справа в тому, що в Україні відсутнє законодавство, яке б прямо регулювало порядок торгів на он-лайн аукціонах. В 2010 році був підготовлений і внесений проект Закону України "Про аукціони", однак він був відкликаний постановую ВР № 3753-VI від 20.09.2011  На мою думку, якщо Ви не сплачували гарантувального платежу, примусити Вас до розрахунку можливо виключно за рішенням суду.

Доброго дня! Додаткова оплачувана відпустка строком 14 календарних днів на рік надається УБД на підставі ст.12, ч.1, п.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ні вказаний закон, ні будь-які інші відомі мені нормативні акти, не містять положень, які б зобов'язували Вашого директора повідомляти РВК про надання такої відпустки. Рекомендую поцікавитись в директора, на підставі якого нормативного акту він це робить.

Доброго дня! В такій ситуації рекомендую звернутися до ювенальної поліції, до обов'язків якої входить профілактика правопорушень серед підлітків, в т.ч. булінгу. В разі необхідності, наш офіс підготує для Вас відповідне звернення і надасть окрему консультацію щодо подальших дій.

Доброго дня! Ось як викладена стаття 18 Конституції України. "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права." Ви цитуєте статтю 18 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". Тому, Ваше твердження, що в Конституції України є така норма хибне. Звертайтесь до військового комісаріату за місцем Вашої реєстрації з відповідною заявою, до якою необхідно долучити документальне підтвердження факту проходження ВС в іншій державі до набуття громадянства України.