Доброго дня!

Відповідно до Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов’язаного затвердженого Наказом МОУ від 21.11.2017  № 610 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1511-17) тимчасове посвідчення військовозобов’язаного є документом, що посвідчує особу військовозобов’язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов’язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов’язку.

Протягом якого терміну військкомат повинен видавати тимчасові посвідчення законодавством не регламентовано.

Доброго дня! Відповідно до п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захисту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Тобто, враховуючи те, що Ви не проживаєте разом з чоловіком, Ви не можете користуватись цими пільгами.

               Доброго дня! Відповідно до частини 1 статті 60 Сімейного Кодексу України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 спільно нажите майно належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ст. 69 і ст.70 СКУ кожен з подружжя маєте законне право на поділ цього майна та виділення своєї частки в натурі. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Можна розділити майно за взаємною згодою, або звернутися до суду.

Частина 2 і 3 статті 70 СКУ зазначає, що суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, або якщо розмір аліментів, які одержує той з ким проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Однак, на Ваше питання чіткої відповіді надати не можна, адже Ви не вказали хто є власником будинку, хто є власником землі на якому знаходиться будинок, чи був він побудований, реконструйований за час перебування в шлюбі. Без цих відомостей не можна визначити чи є цей будинок Вашим з чоловіком спільно нажитим майном і чи підлягає він розподілу.

Доброго дня! Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС) Отже, Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15) позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Отже, якщо Ваша донька неповнолітня, Ви можете подати позов в Ірпені попередньо зареєструвавши своє місце проживання (перебування).

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЗУ «Про прокуратуру» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1697-18) прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.

Згідно зі ст. 28 ЗУ «Про прокуратуру» добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим частинами першою та п’ятою статті 27 цього Закону, за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного відповідно до вимог цього Закону. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.

Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора місцевої прокуратури визначається у ст.29 ЗУ «Про прокуратуру».

Таким чином, випускнику юридичного ВНЗ, для працевлаштування в органи прокуратури потрібно спочатку відпрацювати не менше 2-х років в галузі права.

Доброго дня!

У ч. 6 ст. 10 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) у разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч.13 Ст. 10¹ ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12) дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця.

Отже, відповідно до законодавством передбачена можливість надання відпустки працівнику до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, однак пропорційно відпрацьованому часу.

Посилання на дане рішення МО та будь-яких інших органів, у справах не пов'язаних з конкретним трудовим спором, що був врегульований даним рішенням, є незаконним. Згідно чинного законодавства, дане рішення ВСУ не створює правових наслідків, крім як для даного конкретного врегульованого  спору.  До речі, саме рішення ВСУ на мою думку є нелогічним і необгрунтованим. На превеликий жаль, вочевидь, формування ВСУ  відбулось не за професійним принципом.

Доброго дня!

               Відповідно до ст. 18 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" 

(http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/155/98-%D0%B2%D1%80) забороняється відмова у прийнятті до лікувальних
закладів, у поданні медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі того, що вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД, а також ущемлення прав їх рідних і близьких на цій підстав

               Згідно зі ст. 25 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" зараження вірусом імунодефіциту людини медичних і 

фармацевтичних   працівників   при   виконанні   ними професійних 

обов'язків належить до професійних захворювань.

               Відповідно до ст.31 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення"   Відмова особі у реалізації її права на проведення 

медичного огляду з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту 

людини, проведення такого огляду без попередньої згоди особи, яка 

обстежується, неналежне виконання медичними та фармацевтичними 

працівниками   або   працівниками інших сфер своїх професійних 

обов'язків, що призвело до зараження іншої особи (або кількох 

осіб) вірусом імунодефіциту людини, відмова в поданні медичної 

допомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД, а також розголошення 

відомостей про проведення медичного огляду та його результати 

медичними працівниками та працівниками органів, зазначених у 

частині   другій   статті 8, тягне за собою відповідальність, 

встановлену законом України. 

               Отже, законодавством встановлено відповідальність у разі відмови медичним працівником у наданні медичної допомоги хворому на СНІД. 

               Таким чином, нормативні документи, що перебувають у відкритому доступі, не містять будь-яких обмежень. Однак, враховуючи специфіку питання, я не виключаю наявність певних регуляторних інструкції по лінії МОЗ, які такі обмеження містять, однак при цьому не публікуються для загалу.

Доброго дня!

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про соціальні послуги» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-15) фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ №558 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF) компенсація призначається і виплачується з дня подання документів фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує.

Відповідно до п. 5 вищезазначеної постанови Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги.

Відповідно до п. 10 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF) для розрахунку житлової субсидії враховуються доходи членів домогосподарства, членів сім’ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.

Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи:

заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб; пенсія; стипендія; соціальні виплати, які призначаються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; інші доходи.

Тобто, відповідно до законодавства, такі виплати будуть враховуватися, як Ваш дохід під час призначення житлової субсидії.

У Вашому випадку, рекомендую звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у Вашій місцевості для оформлення та отримання відповідної грошової компенсації, передбаченої законодавством.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 47 КЗпП (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08) обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 КЗпП передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Для захисту своїх порушених прав Ви можете звертатися до Інспекції з питань праці у Вашій місцевості для проведення перевірки суб’єкта господарювання з питань додержання законодавства про працю, також можете звертатися з позовом до суду, та з заявою до правоохоронних органів. З приводу погроз, якщо Ви ні в чому не винні, то погрози залишаться виключно погрозами.

Доброго дня! Уважно ознайомившись з вказаним рішенням Верховного суду України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73727417 можу сказати наступне. Дійсно суд виніс рішення з якого вбачається, що станом на 28.11.2016 року, на думку суду, діяв "Особливий період". Однак, суд не сказав до якого часу цей період діє. Крім того, ВСУ, не розглядав питання про строк такої дії "Особливого періоду" і як потрібно його обраховувати. В даному випадку ВСУ виніс рішення у конкретній справі з трудового спору. Враховую, що в Україні не дії "Прецедентне право", вказане рішення не є обов'язковим для інших судів як аналогія при розгляді подібних спорів.

Особисто я більше згоден з позицією Адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери». Визначення поняття, порядку настання і закінчення Особливого періоду регулюється виключно Законом України «Про оборону України» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» указано, що:

ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який НАСТАЄ З МОМЕНТУ ОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та ОХОПЛЮЄ ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів України, які регулюють суспільні відносини у військовій сфері, роблю висновок, що для настання Особливого періоду не потрібен спеціальний розпорядчий законодавчий акт, яким би було прямо передбачено введення/настання Особливого періоду, оскільки він настає автоматично з моменту оголошення рішення про мобілізацію.

Аналогічний висновок і щодо моменту його закінчення. Особливий період закінчується в момент завершення проведення оголошеної мобілізації і не потребує прийняття спеціального законодавчого акту, яким би він припинявся/скасовувався/закінчувався/тощо, прийняття такого нормативно-правового акту жодним Законом України або іншим нормативно-правовим актом не передбачено, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і в інших їх положеннях, не указано, що Особливий період закінчується прийняттям рішення Президента України про демобілізацію.

Із цього роблю наступні висновки щодо періодів часу в які діяв в Україні у 2014-2015 роках Особливий період:

Відповідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №303/2014 від 17.03.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1126-VII від 17.03.14, який набрав чинності 18 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2014, 03, 18.03.2014 N 49.

Тобто, Особливий період в Україні настав 18 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ, а не 17 березня 2014 року, як декларується МО України, та тривав по 01 травня 2014 року, тобто цього дня він закінчився.

В подальшому, згідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №454/2014 від 06.05.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1240-VII від 06.05.14, який набрав чинності 07.05.14, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2014, 05, 07.05.2014 N 88.

Таким чином, вдруге Особливий період настав 07 травня 2014 року та тривав до 20 червня 2014 року.

Знову ж таки, відповідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №607/2014 від 21.07.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1595-VII від 22.07.14, який набрав чинності 24.07.14, з дня його опублікування в Голос України, 2014, 07, 24.07.2014 N 139.

З указаного випливає, що Особливий період у третє настав 24 липня 2014 року та тривав до 06 вересня 2014 року.

У 2015 році було оголошено чергову «хвилю» мобілізації, відповідно до п. 1 Указу Президента України №15/2015 від 15.01.15 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 210 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 113-VIII від 15.01.15, який набрав чинності 20.01.15, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2015, 01, 20.01.2015 N 8.

Проводячи черговий звичайний підрахунок, роблю висновок, що Особливий період у четверте настав 20 січня 2015 року та тривав до 17 серпня 2015 року, а з 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні закінчився Особливий період, і станом на сьогоднішній день (20.11.2015 року) нової «хвилі» мобілізації оголошено не було.

Підсумовуючи проведений аналіз положень законодавства України, яким регулюється проведення мобілізації та дія Особливого періоду, роблю висновки, що:

- Особливий період настає з моменту проведення мобілізації і закінчується моментом закінчення її проведення;

- спеціального нормативно-правового акту, яким би вводилась дія Особливого періоду або яким би його дія припинялась, не потрібно, та не передбачено чинним законодавством України;

- оголошення демобілізації не впливає на закінчення Особливого періоду, якщо таке рішення про демобілізацію не оголошується під час дії нормативно-правового акту, яким було оголошено мобілізацію, тобто дострокове припинення проведення мобілізації;

- Особливий період настав вперше з 18 березня 2014 року та тривав по 01 травня 2014 року;

- з 02 травня 2014 року по 06 травня 2014 року Особливого періоду в Україні не було;

- вдруге Особливий період настав з 07 травня 2014 року і діяв по 20 червня 2014 року;

- з 21 червня 2014 року по 23 липня 2014 року Особливий період в Україні не діяв;

- втретє настав Особливий період з 24 липня 2014 року та тривав до 06 вересня 2014 року включно;

- починаючи з 07 вересня 2014 року і до 19 січня 2015 року Особливий період знову не діяв, в цей час мобілізація не проводилась;

- останній раз Особливий період настав 20 січня 2015 року і тривав до 17 серпня 2015 року, включно, тобто задекларованих 210 діб;

- з 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні Особливого періоду не має, оскільки чергову «хвилю» мобілізації Президентом України оголошено не було.

Доброго дня! Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12) , «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80) , «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12) , постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 446 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/446-2011-%D0%BF)  та наказу Міністра оборони України від 05.10.11 № 604 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1272-11) пільгові категорії громадян сплачують частину вартості санаторно-курортного лікування, а саме: військовослужбовці ЗС України, ветерани військової служби — 25% собівартості путівки; члени сімей військовослужбовців ЗС України та ветеранів військової служби — 50%; працівники ЗС України — 30%; військовослужбовці ЗС України — учасники бойових дій, ветерани війни (в тому числі учасники бойових дій, інваліди війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») санаторно-курортне лікування отримують на безоплатній основі. Право на пільгове санаторно-курортне лікування (25% та 50% вартості) надається військовослужбовцю ЗС України та членам його сім’ї у разі, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12) на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Тобто, згідно з чинним законодавством граничний вік для призову на строкову військову службу складає 27 років.

Доброго дня! З Вашого питання не можливо зрозуміти про яке глосування йде мова.

Відповідно до ч.2 ст. 52 ЗУ «Про місцеве самоврядування» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр) виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Про які функції Ваше питання?

Доброго ранку!

На сьогоднішній день діє ЗУ «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1708-18) Метою Програми є зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я.

Окремого законодавчого акту про СНІД, який стосувався би тільки такої категорії як військовослужбовці наразі не має.

Доброго дня. Відповідно до частини 1 статті 159 Кримінального процесуального кодексу України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page, тимчасовий доступ до документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з пунктами 2 і 3 статті 165 КПК, зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити Вам своє посвідчення та оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити Вам опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

Доброго дня! Згідно з пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 , однією з підстав для припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до пункту 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку лише у випадку прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Враховуючи, що в Україні зараз не діє особливий період, збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час призову до війська державою не гарантується. Ваш контракт буде підставою розірвання трудових відносин.

Доброго дня!

Відповідно до ст.139 КЗпП (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч.2 ст. 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Отже, відповідно до законодавства працівник має право брати участь в управлінні підприємством, установою, організацією, а тому заява, яка стосується діяльності підприємства є реалізацією такого права.

Будь-яке стягнення за подібне звернення буде незаконним.

Доброго дня!

Відповідно до п.11 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12) якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Згідно з п.12. ст.10 ЗУ «Про захист персональних даних» якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

             Отже, відповідно до законодавства Ви можете відмовитися від договору та не платити за виконані робити, які були зроблені без Вашої згоди.

             Згідно зі ч.1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»  захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Тобто, у разі не вирішення Вашого питання з сервісним центром, Ви можете відстояти порушені права у судовому порядку.

Доброго дня!

На сьогоднішній день діє Закон України «Про захист персональних даних» в редакції 01.06.2010. В даний закон неодноразово вносились зміни, останні – 19.10.2017 року. Однак вони не торкнулись обов’язкової згоди особи на обробку персональних даних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17) підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Доброго дня!

Чинним законодавством не передбачено поняття «безстрокова довідка про придатність до військової служби».

Згідно з п.3.1. глави 3 розділу II  «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 , медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Тобто рішення про придатність або непридатність військовозобов’язаного до військової служби вирішується ВЛК після проходження медичного огляду. Зміни до попереднього висновку також проводяться на підставі рішення ВЛК.

Доброго дня!

Виходячи з Вашого питання не можна дати конкретну відповідь, оскільки Вами не було вказано яку саме телефонограму передавати, яким органом, з якого приводу.

Наприклад, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17) особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Тобто ,у такому випадку виклик по телефону законом допускається.

Доброго дня! Дане питання регламентується внутрішнім Наказом командира шпиталю, який э окремою військовою частиною. Такі нормативні акти не публікуються у офіційних джерелах для вільного доступу. Раджу Вам ознайомитися з таким наказом саме у Вашій військовій частині.

Доброго дня! Ваше питання відноситься скоріш до загальної логіки ніж на трактування норм закону.

Доброго дня! Ніяких змін до установчих документів і свідоцтв про право власності вносити не потрібно. Достатньо в разі необхідності показувати документ, що підтверджує зміну прізвіща.

Доброго дня! Недоотримана Вашою померлою мамою пенсія є спадковим майном і може бути отримана виключно у порядку спадкування. При зверненні до нотаріуса з заявою про вступ у спадщину, повідомте його про даний факт.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.195 Сімейного Кодексу України (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14) Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У такому випадку розрахунок аліментів буде проводитися відповідно до Вашої кваліфікації та середньому заробітку працівників з такою самою кваліфікацією у Вашій місцевості. У разі ж відсутності кваліфікації буде рахуватись середня заробітна плата некваліфікованого працівника у Вашій місцевості

Це два різних військових підрозділи. НГ - підпорядкована Міністру внутрішніх справ. ЗС - Міністру оборони.

Доброго дня! Якщо Ви не виступали поручителем по кредиту, чи Ваш будинок не був заставою у кредиті, - Ви не несете ніякої відповідальності за кредитними зобов'язаннями свого померлого сина. Також, звертаю на Вашу увагу, що в разі Вашого вступу у спадщину померлого сина, Ви набудете крім його майна ще його обов'язки.

Доброго дня! Вказане питання віднесено законом до повноважень та обов'язків міграційної служби. Подайте відповідну заяву. Крім того, з приводу хуліганської поведінки та незаконного перебування на території країни - зверніться до дільничого і будьте "переконливими".

Доброго дня! Ця інформація не відповідає дійсності та суперечить Конституції України.

Доброго дня! Зверніться до РВК за місцем своєї реєстрації. В них повинні бути інструкції щодо вказаного питання. В любому випадку, Вам знову буде потрібно проходити ВЛК.

Доброго дня! Згідно зі ст. 50 ЦК України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

          Статтею ст.25 ЗУ «По запобігання корупції» передбачено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності суб’єктам на яких поширюється вказаний Закон.

Стаття 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18) називає суб’єктів стосовно яких діють вказані обмеження.

          Якщо вказана Вами особа підпадає під визначений перелік посад – займатися підприємницькою діяльність вона не має права.

Доброго дня! Вам потрібно по новому пройти ВЛК. В разі встановлення Вашої придатності до несення військової служби - ВЛК видасть про це новий висновок. Зі старим висновком Вас не можуть направити на службу.

Відповідно до п. 10 частини 4 статті 2 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08) , постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у Центральній ВЛК або у судовому порядку. Термін для подачі документів на перегляд ВЛК вищого рангу законодавчо не встановлений, але доцільно подавати заяву в найкоротші терміни з моменту отримання документів на руки.

Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15).  Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Тобто в адміністративних судах можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.4. ст.122 КАС України передбачає якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Разом з тим, пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений судом.

Доброго дня!

Якщо Вас було призвано на військову службу, то логічно допустити, що ВЛК визнано Вас придатних до проходження в/с.  Якщо призив відбувся без проходження ВЛК, що виглядає маловірогідним, - посадові особи військового комісаріату вчинили посадовий злочин.

Але, виходимо з того, що ВЛК все ж таки проводилась і визнала Вас придатним. Згідно п. 1.1 Положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України» медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров’я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Якщо Ви не були згоді з висновком ВЛК районного військового комісаріату, - Ви мали право його оскаржити, а також пройти ВЛК вищестоящого рівня. (Оскаржувати рішення працівників військового комісаріату можна двома способами — через судові органи або адміністративним шляхом.)

У випадку, якщо військово-лікарська комісія у своєму висновку приховала, або не звернула увагу на наявність у Вас хвороби, яка згідно Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 визначає Вас непридатним для військової служби, такий висновок не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

Доброго дня!

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Тобто до переліку осіб, які мають право виступати позивачем в адміністративній справі не входять громадські об’єднання без статусу юридичної особи.

Нині у законодавстві однозначної відповіді на питання чи можуть громадські об’єднання без статусу юридичної особи, в тому числі і їх відокремлені підрозділи, звертатись до суду за захистом своїх прав, немає.

Законодавець, декларуючи наявність у громадських об'єднань - не юридичних осіб права на захист у матеріально-правовому розумінні, не надає їм права на захист у процесуальному розумінні, а Закон України «Про громадські об'єднання» не надає громадській організації без статусу юридичної особи права звернення до суду.

У ч.5 ст. 1 ЗУ «Про громадські об?єднання» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Стаття 21 ЗУ «Про громадські об?єднання» перелічує права, у яких Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

Про наявність такого права у громадської організації особи, що не має статусу юридичної особи не йдеться.

Отож, керуючи викладеним, громадська організація без статусу юридичної особи не може виступати стороною в справі, проте, такою стороною можуть виступати її члени/керівники.

Доброго дня!

Відповідно до п. 165.1.14 ст.1265 Податкового кодексу України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вважаються доходами, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отож, отримані Вами кошти не потрібно декларувати.

Можливість отримання субсидії задежить від відповідності критеріям, передбачених ЗУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF .

Доброго дня! Зверніться до свого безпосереднього командира, щоб направив Вас до штабу Вашої частини.

Доброго дня! Чинним законодавством України не передбачено прирівняння військової служби за контрактом до строкової служби.

Доброго дня!

Згідно ст. 5 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 старший лейтенант відноситься до категорії осіб молодшого офіцерського складу.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.

Визнання особи такою здійснюється у порядку, передбаченому Положенням «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 .

Актуальний і вичерпний список захворювань, які дають право на звільнення від призову на строкову службу в армію, міститься в «Розкладі хвороб» (Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»). У Розкладі містяться хвороби з позначками про придатність особи для військової служби у мирний та воєнний час.

Так як Ви не вказали, у зв’язку з чим особі надано ІІ групу інвалідності, надати детальнішу відповідять неможливо, перегляньте Розклад хвороб самостійно.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» військовозобов'язані, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

У цьому випадку, особу не може бути призвано ні на військову службу, ні на воєнні збори.

Під час мобілізації згідно ст. 39 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» на військову службу призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Для особи, згідно чинного законодавства, граничний вік перебування в запасі становить 60 років. Граничний вік перебування в запасі є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Доброго дня!

Як вже було сказано раніше, звільнити працівника роботодавець повинен зі спливом двох тижнів з моменту подання заяви (у Вашому випадку моментом подання заяви вважається день її отримання поштою, згідно ст. 38 КЗпП http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ) , незалежно від того, скільки днів він хворів у цей період, адже у ст. 38 КЗпП ідеться про попередження, що стосується майбутнього звільнення, а не про відробіток протягом двох тижнів.

Ст. 47 КЗпП покладає на власника або уповноважений ним орган зобов’язання видати працівникові оформлену трудову книжку в належному вигляді у день звільнення (п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93  ) і провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП).

У даній ситуації дії кадровика незаконні. Якщо не зможете врегулювати це питання шляхом переговорів, Ви можете звернутися або до Державної служби з питань праці, або відразу до суду.

Доброго дня!

Студенти мають право отримати диплом і без підпису обхідного листа з військового комісаріату, бо ці два документи не пов?язані між собою.

Диплом видається після успішного закінчення навчання у відповідному закладі і пов?язаний з реалізацією права на освіту (Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про вищу освіту» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18, ст. 53 Конституції України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80).

Немає жодного нормативно-правового акту, який би містив норму про обов’язковість підписання обхідного листа для отримання диплому.

Проте Вам необхідно врахувати, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. За ухилення від виконання цього обов’язку передбачена адміністративна кримінальна відповідальність ( ст. 210, 211-1 КУпАП http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 , ст. 335-337 ККУ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ).

Відповідно до ст.38, п.10 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 призовники та військовозобов'язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Отож, хоч ВНЗ і не має права відмовити Вам у видачі диплому, ухилення від проходження передбаченої законом процедури у військовому комісаріаті карається законом.

Доброго дня!

Студенти мають право отримати диплом і без підпису обхідного листа з військового комісаріату, бо ці два документи не пов?язані між собою.

Диплом видається після успішного закінчення навчання у відповідному закладі і пов?язаний з реалізацією права на освіту (Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про вищу освіту» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18, ст. 53 Конституції України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80).

Немає жодного нормативно-правового акту, який би містив норму про обов’язковість підписання обхідного листа для отримання диплому.

Проте Вам необхідно врахувати, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. За ухилення від виконання цього обов’язку передбачена адміністративна кримінальна відповідальність ( ст. 210, 211-1 КУпАП http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 , ст. 335-337 ККУ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ).

Відповідно до ст.38, п.10 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 призовники та військовозобов'язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Отож, хоч ВНЗ і не має права відмовити Вам у видачі диплому, ухилення від проходження передбаченої законом процедури у військовому комісаріаті карається законом.

Доброго дня!

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про вищу освіту» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.

Отримання диплому пов’язано з реалізацією права на освіту, передбаченого ст. 53 Конституції України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .

Обхідний лист - це документ внутрішньої діяльності ВНЗ в якому відображається заборгованість перед університетом, матеріальні та нематеріальні цінності та грошові кошти. Тому типова форма обхідного листа, порядок його заповнення законодавчо не встановлені. Кожний ВНЗ встановлює власну форму, що дає змогу отримати диплом. Порядок заповнення листа, права та обов'язки студента та ВНЗ встановлюються внутрішніми нормативними документами.

Проте, чинним законодавством не передбачено, що відсутність обхідного листа є підставою для видачі

Що стосується обхідного листа перед відпусткою, то якщо працівник має заборгованість за матеріальні цінності, видані йому в користування (наприклад не розрахувався з бібліотекою тощо), то залежно від наявних документів, а також порядку користування відповідними цінностями, встановленого на підприємстві, можуть бути застосовані п. 2 або п. 5 ст. 134 КЗпП, що передбачають матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству.

         Проте і в цьому випадку законодавством ніде не закріплено обов’язку проходити обхідний лист. Єдине, адміністрація місця роботи може вимагати від Вас розрахунку відповідно до . 2 або п. 5 ст. 134 КЗпП http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08, незалежно від вашої відпуски, звільнення тощо.

Доброго дня!

У ч.1 ст 7 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 передбачено принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється у таких випадках: у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи (перелік осіб, , які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню передбачений ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»); у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом (у випадку добровільної участі у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування, передбаченого ст. 12 цього Закону); у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату; у разі смерті застрахованої особи.

Законодавством не передбачено повернення внесених коштів (виключення: повернення надміру сплачених страхових внесків – п. 10.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04 ).

Таким чином, Ви не можете відмовитися від сплати пенсійних внесків, оскільки пенсійне страхування в Україні є загальнообов’язковим. Випадки припинення участі застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування перелічено вище. Також, законодавством не передбачено порядок відмови від пенсії.

Доброго дня!

На сьогодні в Україні немає єдиного нормативно-правового акту, який повністю описує процедуру отримання приписного свідоцтва та «білого білету», проте є низка інших нормативно-правових актів, які точково регулюють це питання.

Такими є: Постанова КМУ «Про порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF , Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 , Положення «Про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF (регулює порядок приписки громадян), «Про порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0582-17 .

Відповідно до статей 35, 38 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 підприємства,  установи, організації і навчальні заклади, незалежно від підпорядкованості та форм власності, ведуть облік всіх військовозобов’язаних і призовників, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за  повноту і  якість  обліку, стежать  за  виконанням  військовозобов’язаними правил військового обліку.

Тому вимога роботодавця є законною, адже в іншому випадку до нього буде застосована міра покарання, передбачена законом.

Приписне свідоцтво — це «посвідчення громадянина, що підлягає заклику на військову службу». Як правило, виадається в 17 років під особистий підпис у військкоматі.

При самостійному оформлення цього посвідчення необхідно звернутися до військового комісаріату з наступними документами: довідкою про те, що була пройдена медична комісія і висновок, який засвідчує, що Ви придатний (не придатний) до несення служби, паспорт, свідоцтво про народження (ксерокопії та оригінали); фотографії розміру 3 * 4 см; довідка, видану в паспортному столі, про реєстрацію за певною адресою та про склад сім’ї; характеристика з місця роботи; анкета допризовного тестування.

Це стандартний список всіх необхідних документів, однак він може і змінюватись.

Якщо Вам з певних причин дається відстрочення від військової повинності, то працівники військкомату вносять в приписне свідоцтво належний запис.

Так званий «білий квиток» видається тільки з причин, пов`язаних зі станом здоров`я, тобто у випадку, якщо під час проходження Вами медичного обстеження у порядку, визначеному Постановою «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» лікар визначить категорію придатності, і тільки після цього видасть документ.

         Категорій, за якими видається так званий  «білий військовий квиток», всього дві: категорія «В» - обмежена придатність до військової служби (громадянин звільняється від призову на службу в мирний час і зараховується в запас) і категорія «Д» - непридатність до військової служби (повне звільнення громадянина від виконання військового обов`язку і в мирний, і у воєнний час).

Список хвороб, які звільняють від призову, прописані в «Положенні про військово-лікарську експертизу» (а саме: Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби).

Найкоротший шлях для отримання приписного свідоцтва та так званого «білого білету» – якнайшвидше пройти медичну комісію та подати всі необхідні документи для їх отримання.

Доброго дня!

Згідно п.5 ч.1 ст.30 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 від проходження зборів звільняються (крім резервістів): науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття.

Згідно п. 10 Інструкції № 80 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0269-07 якщо військовозобов'язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, останні підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк.

По закінченню навчальних зборів військовозобов'язаний повинен подати роботодавцю військовий квиток як доказ його участі в зборах та підтвердження періоду його відсутності. У військовому квитку вказується вид зборів та їх тривалість , дані засвідчуються підписом та гербовою печаткою військової частини.

Таким чином, дії військового комісаріату є правомірними.

Доброго дня! Звільнення особи тільки через те, що вона перебуваючи на лікарняному, не відповідала на телефонні дзвінки не допустиме.