Онлайн консультації

Пошук за ключовим словом раніше наданих консультацій

Онлайн консультації

   Запитань: усього-1810, сьогодні-0;    відповідей: усього-1810, сьогодні-0


Сортування
Є відповідь  
Опубліковано  
Чекає на відповідь  
Опубліковано  
Добрый день!Мы арендовали квартиру,оплатили за два месяца ,прожили меньше месяца и хозяйка сказала,чтобы мы искали себе др.квартиру,т.к она намерена продать квартиру.В договоре есть пункт что договор может быть расторгнут в случае продажи квартиры(это мы не оспариваем) а так же в одностороннем порядке по требованию арендодателя с предупреждением арендатора не менее чем за месяц.И в договоре не указаны причины когда он может выселить людей.У меня вопрос имеет ли она право нас выселять просто по своему желанию либо по надуманной причине?Что по этому поводу говорит Законодательство ведь в договоре можно написать все что угодно но закон ведь первичнее договора?Спасибо
Автор запитання: Галина - 29-05-2019 20:10:24

Доброго дня!

Розірвання договору за ініціативою наймодавця можливе лише на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 108 ЖК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n782) укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, припиняється після закінчення цього строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і наймодавцем. Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача. Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці. Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.

            Отже, враховуючи положення законодавства, наймодавець може достроково розірвати договір найму жилого приміщення тільки за згодою наймача або ж у разі наявності визначених законодавством чи договором підстав.

Добрий день. Дякую Вам за Вашу допомогу.
Звертаюсь до Вас вже не вперше і щоразу отримую Велику допомогую. Я працюю в державній установі (держслужбовець), керівництво нашого управління склало наказ про те , що в цьому році за браком виділених коштів не буде проводитись індексація відпускних . Чи правомірні дії керівництва? Дякую.
Автор запитання: Альона - 29-05-2019 15:12:39

Доброго дня!

Виплати, які називають відпускними, формально є зарплатою за час відпустки, оскільки cт.74 КЗпП передбачає, що працівникам надаються щорічні відпустки (основна і додаткові із збереженням на їx період місця роботи (посaди) i зарплати. Оскiльки працівник в період відпустки нe працює, то за цeй період йoму виплачується середня зарплата

Індексація є складовою зарплати. Тому її невиплата вважається порушенням законодавства про оплату праці.

Індексація доходів населення є державною соціальною гарантією (ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14).

Підлягає індексації заробітна плата (ч. 5 ст. 95 КЗпП  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 

Виплати, які називають відпускними, формально є зарплатою за час відпустки, оскільки відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF  оплата праці, у т. ч. працюючим пенсіонерам, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Індексацію зобов’язані проводити всі роботодавці незалежно від форми власності (ст. 19 Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Фінансові санкції до роботодавця за непроведення індексації застосовують органи Держпраці. Так, роботодавцю загрожує штраф за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачений абз. четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП – 10 мінімальних зарплат за КОЖНОГО працівника, стосовно якого допущено порушення.

Тому виходячи з положень законодавства, дії вашого керівництва є неправомірними.

Добрый день Павел.
Такой вопрос: я живу в многоквартирном 4-этажном доме. Рядом один товарищ строит таунхаусы (если брать расстояние от стены нашего дома до них, то где-то 7 метров). Строит из газоблока. Насколько законна такая стройка на таком расстоянии? И нужно ли ему вешать паспорт строительства?
Автор запитання: Андрей - 29-05-2019 13:21:24

Доброго дня!
             Відповідно до п.3.13 державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92** (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044481-92) відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками потрібно приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до норм протипожежних вимог. Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи і більше - 20 м. Між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.

Згідно з п.12 Постанови КМУ №466 «Про порядок 
виконання підготовчих та будівельних робіт»
Інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об’єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об’єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, зображення об’єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Отже, враховуючи вищезазначені положення особа, яка будує таунхаус поряд з Вашим будинком порушує норми відстані між житловими будинками передбачені законодавством. Стосовно документа, який дає право на виконання будівельних робіт слід зазначити, що виконавці будівельних робіт повинні розміщувати таку інформацію на стенді, що встановлюється на будівельному майданчику за винятком будування винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них. У такому випадку така розміщення такої інформації не передбачене законодавством.

Щиро дякую за роз'яснення. Тобто, з вашої відповіді я правильно ж зрозуміла: у малозначних справах представником може бути звичайний юрист і малозначна справа може розглядатись у загальному провадженні?
Автор запитання: Наталія - 29-05-2019 11:52:24

Так

Добрий вечір! Підкажіть, будь ласка. Якщо ціна позову в цивільній справі про відшкодування шкоди 60 000 грн. (департамент поліції подав позов на працівника за відшкодування шкоди за службовий автомобіль), суд перейшов за клопотанням сторони у загальне провадження.
1. може не адвокат представляти інтереси поліцейського в суді в даному випадку?
2. Чи може малозначна справа розглядатись у загальному провадженні?
Дякую!
Автор запитання: Наталя - 28-05-2019 16:33:54

Доброго дня!

Відповідно до ст. 60 ЦПК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6462) представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Ч.6 ст.19 ЦПК передбачає, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні - 192000 гривень).

Частина 1 ст. 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: 1) малозначні справи; і 2) справи, що виникають з трудових відносин, а згідно ч. 2 цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України суду надано повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу в порядку спрощеного провадження, адже встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

            Отже, враховуючи вищезазначені положення, при розгляді справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність. Суду надано повноваження для того, щоб вирішити питання в порядку спрощеного чи загального провадження буде проводитися розгляд справи.

Доброго дня! проконсультуйте будь ласка, проживаю з дружиною та донькою в будинку (приватний сектор), приписані там вже майже 10 років. власниця будинку, громадянка Казахстану, померла 3 роки тому. документи на будинок знаходяться в мене, будинок оформлений на вищезазначеній громадянці (власниці). як мені в даному випадку оформити право власності на будинок, і чи є це можливим. дякую!
Автор запитання: Роман - 28-05-2019 11:52:41

Доброго дня!

Вказане Вами питання регулюється книгою 3 «Право власності та інші речові права», книгою 6 «Спадкове право» Цивільного кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru), ППВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08) Житловим Кодексом України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/stru#Stru).

Виходячи з Вашого запитання, неможливо надати конкретну змістовну відповідь, оскільки незрозуміло, чи є спадкоємці у померлої власниці вказаного будинку, чи проживала вона разом з вами в будинку та ви жили однією сім¢єю, чи складала власниця будинку заповіт, на якій підставі Ви проживали у вказаному будинку після її смерті.

Відповідно до ст.1241 ЦК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5901)  у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

               Згідно з п. 21 ППВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які 
проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до
часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),
судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК
( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно
проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та
обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на
момент відкриття спадщини і його   необхідно   обчислювати   з
урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією
сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

У разі, якщо не було складено заповіт, та Ви проживали з власницею будинку як сім¢я не менш 5 років то у такому випадку Ви може бути спадкоємцями четвертої черги.

Тому, рекомендую звернутись до нотаріуса, яким відкрито спадщину і заявити себе як спадкоємця.

Врахуйте, що Вами було пропущено строк прийняття спадщини, який складає шість місяців (ст.1270 ЦК України). Тому Вам подібно буде звернутися до суду з позовом щодо визнання поважною причину пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Добрий день! В мене на дорозі ззаду врізалась карета "швидкої допомоги", до кого я можу подати позов про відшкодування моїх витрат на ремонт мойого авто, до водія карети, до лікарні яка користуться каретою чи до відповідного підрозділу МОЗу в котрого карета швидкої допомоги знаходиться на балансі?
Автор запитання: Тарас - 27-05-2019 15:24:22

Доброго дня!

Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5532 ) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.92 №6 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92)  не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз’ясненнями п.5 зазначеної вище постанови під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст.1172 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.1166 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває в трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Тобто, виходячи з вищевказаних положень, у Вашому випадку потрібно звертатися з позовом про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки до відповідного підрозділу МОЗу, у якого вказана карета швидкої перебуває на балансі.

Добрый день, скажите пожалуйста - я пытаюсь получить 2 гектара земли для индивидуального крестьянского хозяйства. Земля в пределах ОТГ. Если мне дадут землю в пределах ОТГ, но за пределами населенных пунктов нужно ли мне будет обращаться в областной геокадастр? Чем предусмотрено, что если земля в пределах населенного пункта, то все оформляется на месте (в районе), а если за пределами населенного пункта, то уже нужен областной геокадастр?
Автор запитання: Сергей - 24-05-2019 15:25:04

Доброго дня!

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

   Отож, зазначене Вами питання регламентовано у ст. 122 Земельного Кодексу України та передбачає, що земельні ділянки комунальної власності, які належать територіальній громаді передаються у власність або у користування сільськими, селищними, міськими радами відповідних територіальних громад.

Доброго дня!
Буду Вам вдячна, за можливість надання відповіді.
Моє питання полягає в тому, чи може сусід взяти в користування (чи звузити межі) землі- вулицю, на якій пролягає загальний газопровід та дорога. Маємо приватне домогосподарство, приватизована земельна ділянка. Поруч зявився новий сусід, що хоче загородити в свій двір частину вулиці, з дорогою по якій пролягає газопровід. Натомість виділяє з свого двору не велику стежку для дороги. В результаті 2 двори будуть відрізані від заїзду техніки,тощо. Всі свої споруди будує впритул до нашої межі земельної ділянки. Як вплинути? На які норми можна посилатися?
Автор запитання: Слава - 23-05-2019 15:10:54

Доброго дня! З тексту Вашого питання можна зробити висновок, що Ваш сусід фактично самовільно захоплює земельну ділянку. Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).  Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або арешту на строк до шести місяців. Слід зазначити, що шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Враховуючи, що захоплена земельна ділянка має невеликий розмір, то складу кримінального правопорушення тут не буде. Однак, всірівно рекомендую звернутися до територіального відділення Поліції із заявою про самовільне захоплення сусідом земельної ділянки. Це не вирішить Вашої проблеми, однак буде одним з кроків, які Вам потрібно буде пройти. Скоріш за все, Ваш сусід спробує приватизувати вказану землю і звернеться до відповідного територіальної ради. Рекомендую не гаючи часу також подавати заяви з метою не допушення приватизації, мотивуючи своє звернення фактом самовільного захоплення і те, що можливою приватизацією буде спричинено шкоду інтересам інших осіб.  Ще стосується будівництва біля Вашої межі:  Згідно ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м. Крім цього, власник будівлі має забезпечити необхідні інженерно-технічні заходи, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Відстань до літньої вбиральні та душу також регламентовано — не ближче, ніж в 15 метрах від житлового будинку і літньої кухні, і не менш ніж за 20 м від питного колодязя. Також, за будівельними нормами допускається відстань на ділянці від житлового будинку до огорожі не менше 3 м. Якщо огорожу виходить на проїжджу частину, то відстань від житла до огорожі повинна бути не менше 5 м. Між сусідніми будинками правилами встановлено відстань від 6м до 15 м. Такий розкид в метрах пов’язаний насамперед з матеріалами з якого виготовлені обидва будинки та інші споруди, з дотриманням законодавства місцевого самоврядування та протипожежних норм. Закон визначає кілька ступенів горючості будівель. 1) Будинок побудований з негорючих матеріалів (цегла, бетон, камінь). Відстань може бути мінімальним 6 м. до такої ж будови. 2) Будівля побудована з використанням дерев’яних конструкцій. Покрито не горючим матеріалом. В 8 метрах від будинків того ж типу. 3) Дерев’яні споруди. Навіть, оброблені спеціальними протипожежними розчинами, повинні бути розташовані на 15 м. Відстань до огорожі, що розділяє сусідню ділянку, правилами встановлено не менше трьох метрів. Відстань може бути зменшена за взаємною згодою сусідів. Але може не мати вирішального значення, якщо не витримані норми відстані між будинками, побудованими з відповідних матеріалів.  Недодержання вказаних норм є підставою для подання скарг у контроюючі органи та звернення з позовом до суду.

Доброго дня! Хочу взяти в оренду два гаражі, які знаходяться в одному нежитловому приміщенні, яке належить до державної власності. Чи можна мені укласти один договір із Фондом держмайна, де буде вказано два гаражі і їх загальна площа, чи потрібно укладати два договори окремо на кожний гараж?
Автор запитання: Олег - 23-05-2019 14:01:49

Доброго дня! У Вашому випадку законодавчим підгрунттям орендних відносин являються ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-12 та ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Глава 58. В законі відсутня пряма заборона для укладення одного договору оренди на 2 однорідних об'єкти, в якому сторонами виступають тіж самі особи. Тут питання до представництва ФДМ і їхньої позиції в даному питанні.  Як на мене, більш доцільно укладати окремий договір на кожен окремий об'єкт нерухомості.

Yandex.Metrika