Доброго дня!

Відповідно до п.9 ч.1 ст.30 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n574) від проходження зборів звільняються (крім резервістів): військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років.

Отже, враховуючи положення законодавства, Вашого сина буде звільнено від проходження навчальних зборів військовозобов’язаних у зв’язку з тим, що у нього є дитина, яка не досягла трьох років.

Доброго дня! Згідно ст.17 ч.13 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 "Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку: педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;"  Згідно З затвердженим           постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 963 Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників,  майстер   виробничого  навчання являється педагогічним працівником. Однак виникає питання щодо відповідності положенням ст.17 вищевказаного закону навчального закладу в якому працює Ваш син. Статею 9 ЗУ "Про загальну середню освіту" визначено, які навчальні заклади відносяться до загально освітніх. Якщо вказаний Вами ліцей підпадає під таке визначення (на мою думку підпадає) - Ваш син має право на відстрочку від призову на в/с. 

Доброго дня! Для відповіді на Ваше питання необхідно знати на підставі чого відбувалось таке забезпечення. Чи це було положення колективного договору, чи положення контракту, чи можливо просто наказ директора. Крім того потрібно визначати, чи є вказана відмова в забезпеченні транспортом є "зміною істотних умов праці", що само по собі є оціночним поняттям в трудовому праві. Згідно ст.32 КЗпП про зміну істотних умов праці роботодавець зобов'язаний попередити працівника не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

Доброго дня! Згідно ст.15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 "Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття". Всі проекти рішень місцевої ради підпадають під вимогу даної статті.

Доброго дня! Сільська рада виконала свій, передбачений законом, обов'язок і повідомила Вас про виклик до РВК. Рекомендую подати до РВК, до якого Вас викликають, письмове повідомлення про те, що Ви перебуваєте на обліку в іншому РВК, з долученням письмового підтвердження даного факту. 

Доброго дня! Ваше питання сумбурне і надто не конкретне. На військовий облік Вам у бідь-якому випадку потрібно стати. Якщо мова йде про штраф, то скоріш за все Вас збираються притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 235 КУпАП.

• порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу;
• порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
• умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх із необережності;
• неявка на виклик у військкомат;
• неподання у військкомати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць;
• незабезпечення сповіщення військовиків про їх виклик у військкомати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці;
• несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку;

Доброго дня!

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, враховуючи положення законодавства строк протягом, якого особа може пред’явити позовні вимоги становить 3 роки. Перебіг позовної давності у Вашому випадку почнеться від дати спливу строку на який було укладено договір, що зазначено у тексті договору.

Таким чином, Ви ще встигаєте подати позов до Вашого боржника. Саме позов, а не претензію. В разі необхідності, наш офіс може підготувати такий позов, надіслати його Вам і надати інструкції щодо порядку його падання до суду.

Доброго дня!

Вказане у Вашому питанні право особи на свободу та особисту недоторканість дійсно закріплене у ст. 29 Конституції України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80), яка є Основним Законом держави та визначає права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Дане право дійсно передбачає, що жодну людину не може бути свавільно позбавлено права на свободу та особисту недоторканість.

У ст. 64 Конституція України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Тобто, Конституція визначає можливість обмеження прав та свобод людини і громадянина у певних, визначених у Конституції випадках.

У ст. 65 Конституції України зазначено, що конституційним обов’язоком кожного громадянина України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України.    Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Таким законом є ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12), стаття 15 якого передбачає призов громадян України на військову службу.

Таким чином, призов на військову службу, здійснений відповідно до вказаного закону, не є порушенням конституційних прав громадян України

Доброго дня!

Відповідно до п. 45 Постанови «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF у разі зміни відомостей про об’єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Отже, враховуючи положення законодавства, Вам потрібно буде сплатити тільки державне мито передбачене Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12) оскільки внесення змін до Державного реєстру здійснюється поза реєстрацією прав та не скасовує раніше зареєстроване право власності .

Доброго дня!

Згідно зі статтею 21 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1295 ) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 245 КЗпП працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Виходячи зi змiсту  Закону "Про вiдпустки"  (https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) в перiод вiдпустки працiвник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, i не має пiдлягати внутрiшньому трудовому розпорядку.

Пiд тимчасовою втратою працездатностi слiд розумiти неспроможнiсть особи виконувати свої трудовi обов’язки, передбаченi трудовим договором, внаслiдок короткотривалих обставин об’єктивного характеру. Випадком тимчасової непрацездатностi є тимчасова непрацездатнiсть, яка триває безперервно вiд початку визначеного захворювання, травми тощо, пiдтверджується видачею листка непрацездатностi з можливим продовженням лiкування до вiдновлення працездатностi, що пiдтверджується закриттям листка непрацездатностi - "стати до роботи". 

З урахуванням зазначеного працiвники, якi перебувають у вiдпустцi, під час лікарняного, в розумiннi трудового законодавства не можуть вважатися такими, що виконують у цей перiод роботу, обумовлену трудовим договором. Проте законодавством не визначено чіткої заборони про неможливість працівника під час лікарняного чи відпустки брати участь у засіданнях комісій чи підписувати протоколи.