Онлайн консультації
Запитань: усього-2940, сьогодні-0; відповідей: усього-2940, сьогодні-0
Є відповідь Опубліковано |
Чекає на відповідь Опубліковано |
Для перевірки законності виділення земельної ділянки необхідно вивчити проект відведення і рішення органу влади, яким земля передавалась. Рекомендую почитати Земельний Кодекс України, в т.ч. ст.ст.55-57. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page2
Доброго дня! Що Ви маєте на увазі під словом "ЛІС"? Земельна ділянка лісового фонду (з лісовою розслинністю) чи товарна деревина?
Продаж будинку не входить в перелік критеріїв, які позбавляють права на отримання субсидії. Більше того, про факт продажу будинку не потрібно інформувати органи соціального захисту.
Водночас звертаємо увагу, що дохід від продажу квартири має бути задекларований у наступному році. Він буде враховуватися при розрахунку розміру субсидії на наступний період.
На оформлення субсидії також не впливає вартість майна, отриманого у спадок або у подарунок. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії.
Відповідно до п.5 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF) субсидія не призначається, якщо: будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень
Доброго дня! Згідно ст.17 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page2 13. Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку: педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; Однак вказане положення закону не позбавляє обов'язку прибувати на виклики до РВК і проходити медичну комісію, рівно як і не знімає з військового обліку. Неправомірну поведінку посадової особи РВК Ви можете оскаржити керівнику установи, керівнику вищестоящої установи, чи до суду.
Прошу проконсультировать Вас в таком вопросе, если ликвидируется предприятие, но есть на данной фирме декретчица, предлагаем перейти ей на другую фирму, трудоустраиваем, но она принципиально не желает уходить с данного предприятия. Посоветуйте, как быть?
Доброго дня! Наш сайт не надає безкоштовних консультацій підприємствам. Для цього на підприємстві існує посада юриста. Ви можете замовити платну консультацію.
Доброго дня! Зверніться письмово до Пенсійного фонду з проханням надати роз'яснення з посиланням на відповідні нормативні акти.
Дякую.
Доброго дня.
Відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran1941#n1941) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.
Отже, якщо мораторій не буде продовжено, вказані дії можна проводити за умови набрання чинності Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше 1 січня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Звернення може бути усним чи письмовим (частина 4 статті 5 ЗУ «Про звернення громадян).
У зверненні має бути зазначено:
прізвище, ім’я, по батькові особи, яка подає звернення;
місце проживання громадянин;
викладено суть порушеного питання зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина 7 статті 5 ЗУ).
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (стаття 8 ЗУ).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина 1 статті 20).
Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян (частина 1,2 статті 22).
Я постійний гість Вашого сайту. Неодноразово Ви мені допомагали своїми консультаціями. Дякую. І ось зараз хочу до Вас звернутися за допомогою. У мене до Вас таке питання. Працюю на підприємстві ( підприємство приватне) на посаді архівіста 12 років, маючи бібліотечну освіту. Зараз планується скорочення і керівництво планує посаду архівіста совмістить з посадою молодшого адміністративного помічника, тобто положити обов’язки на другу людину. ( Ця людина має 2 групу інвалідності). Чи будуть такі дії законні із боку керівництва?
Щиро Вам дякую.
Доброго дня.
Керівництво підприємств самостійно приймає рішення про скорочення штату або чисельності працівників. Законодавством не передбачено погодження цього рішення й не передбачена наявність будь-якого обґрунтування рішення про скорочення штату. У випадку судового спору щодо незаконності звільнення у зв’язку зі скороченням штату суд не має права досліджувати питання про доцільність прийняття такого рішення. Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.
На підставі змін, які передбачаються в штатному розписі, визначаються конкретні працівники, які підлягають звільненню. Працівники, із якими укладений трудовий договір, теж можуть бути звільнені у зв’язку зі скороченням штату. При визначені працівників, які підлягають звільненню, підприємство враховує переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Законодавством не передбачені критерії й порядок визначення робітників із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Як такі критерії можна використовувати наступні показники: освіта; підвищення кваліфікації; виконання норм виробітку; наявність заохочень за успіхи в роботі й відсутність дисциплінарних стягнень. Дослідження кваліфікації працівників може бути оформлене довідкою в довільній формі.
Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
А також відповідно до п.1 ст.42-1 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/875-12) відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.
Відповідно до Постанови «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v1145400-81) суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).
Отже, керівники підприємств при скорочені чисельності чи штату можуть на свій розсуд звільняти працівників. Якщо стан здоров’я особи, яка має інвалідність не перешкоджає для здійснення нею своїх обов’язків, то вона може працювати на відповідній посаді. А також, суміщення посади допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеної (додаткової) роботи.
Доброго дня!
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5691) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини 3 статті 1235 ЦКУ заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до статті 1243 ЦКУ у разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.
З Вашого питання не зовсім зрозуміло чи дійсно дана особа є сином заповідача. Чи є відповідні документи які б підтверджували батьківство?
Успадкувати дану квартиру повністю він немає права. Можливо він підпадає під частину 1 статті 1241 ЦКУ і в нього є право на обов’язкову частку у спадщині.
Наголошую, що спадщина буде відкриватись тільки у разі смерті останнього з подружжя.