Онлайн консультації
Запитань: усього-2940, сьогодні-0; відповідей: усього-2940, сьогодні-0
Є відповідь Опубліковано |
Чекає на відповідь Опубліковано |
Доброго дня!
Відповідно до ч.5 ст.4 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/print1493126871845532) Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл призовників за станом здоров’я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.
Вимоги до стану здоров’я різних категорії осіб встановлюється Положенням про військово-лікарняну експертизу в Збройних Силах України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/paran536#n536).
Доброго дня!
Порядок проходження стажування в органах місцевого самоврядування регулюється Положенням про порядок стажування у державних органах (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/804-94-п).
Відповідно до п.1 зазначеного Порядку з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводитися їх стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та згода відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи.
Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
Окрім цього, відповідно до п.6 вказаного Порядку стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування.
Отже, стажування передбачає виконання індивідуального плану, проводиться з відривом від основної роботи, а також на підставі письмової заяви самого стажиста. Вимог щодо обов’язково проходження стажування при переведенні на вищу посаду у чинному законодавстві немає.
Доброго дня!
Консультація з даного питання не може бути надана, оскільки зі змісту викладеної інформації, не можна зрозуміти суть запитання.
Доброго дня!
Відповідно до абз.4 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/print1493104501453553)жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Порядок подання та оформлення документів, необхідних для призначення відповідної пенсії закріплений у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05).
Відповідно до вказаного Порядку, для призначення пенсії за віком необхідно подати такі документи:
-
документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
-
документи про стаж;
-
документ про заробітну плату;
-
документи про місце проживання (реєстрації) особи;
-
документи, які засвідчують особливий статус особи, в даному випадку документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку.
Отже, жінка, яка народила п’ятеро або більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. Перелік необхідних документів для призначення пенсії закріплений у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Для детального ознайомлення з вимогами до вказаних документів, рекомендую ознайомитись з інформацією, яка міститься за вказаними посиланнями.
Доброго дня!
Відповідно до п.15 ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/paran195#n195) особам, на яких поширюється дія цього Закону, в тому числі членів сім’ї загиблого військовослужбовця, надаються такі пільги, як позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу інвалідам війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.
Тобто, на підставі вкладеного можна дійти висновку, що батьки загиблого військовослужбовця мають право на позачергове забезпечення житловою площею. Якщо ці особи потребують покращення житлових умов. А також вони мають право на отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва та на допомогу у будівництві індивідуальних житлових будинків.
Окрім цього, зазначу, що відповідно до ст.41 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran779#n779) та ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/paran306#n306) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч.1 ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Відповідно до пп.2 ч.2 ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Детальний порядок призначення і виплати такої допомоги регламентується Постановою КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року № 975 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF).
Доброго дня!
Відповідно до пп.3 ч.1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/print1493126871845532) відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 ЗУ «Про відпустки», в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Тобто, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю визначеною в медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку, за Вашим бажанням Вам надається відпустка без збереження заробітної плати. Якщо Ви надасте медичний висновок, який підтверджує, що дитина потребує домашнього догляду, то роботодавець не має права відмовити Вам у наданні такої відпустки. Щодо того, що дитина ходить в дитячий садок, то в чинному законодавстві немає прямої заборони про те, що цей вид відпустки, у зв’язку з відвідуванням дитячого садка не надається. Одна з буквального змісту статті вбачається, що цей вид відпустки надається, якщо дитина потребує домашнього догляду. Тобто все залежить від того, чи нададуть Вам у лікарні необхідну довідку.
Щодо наступного запитання, то відповідно до ч.3 ст.184 КЗпПУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran1018#n1018) звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років –якщо жінці надана відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Отже, на основі викладеного можна дійти висновку, що якщо Ви зможете надати медичний висновок, який підтверджує що дитина потребує домашнього догляду, то роботодавець не може відмовити Вам у наданні відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а також не зможе звільнити Вас.
Доброго дня!
Відповідно до абз.4 п.6 Постанови КМУ «Про спрощений порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 р. №848 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п) субсидія не призначається, якщо неповнолітні діти (крім студентів денної форми навчання, які зареєстровані та проживають у гуртожитках), маючи батьків, зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) самі.
Отже, якщо в квартирі зареєстрована лише 14-річна дитина, яка має батьків, субсидія не призначатиметься.
Доброго дня!
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦКУ (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.1235 ЦКУ заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Отже, на підставі викладеного можна дійти висновку, що у разі, якщо був складений заповіт, то спадкоємцем спадкової маси є особа визначена у заповіті. Оскільки невістка, відповідно до законодавства, не має права на обов’язкову частку у спадщині, то до спадкоємця переходить вся спадкова маса без виділення будь-яких часток.
Щодо визнання заповіту недійсним, то відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦКУ за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Отже, невістка, як заінтересована особи має право звернутись з позовом до суду, але лише якщо є підтвердження того, що волевиявлення заповідача не відповідало його волі.
Додатково зазначу, що навіть якщо заповіт буде визнано недійсним, то відповідно до ч.1 ст.1257 ЦКУ у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
А відповідно до ст.1261 ЦКУ у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Доброго дня!
Відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) підставою припинення трудового договору є згода сторін.
З буквального змісту статті можна дійти висновку, що для звільнення з цієї підстави необхідно щоб сторони досягли згоди. У разі, якщо одна зі сторін не згодна з запропонованими іншою стороною умовами, вона має право відмовитись від звільнення з цієї підстави.
Тому роботодавець може відмовитись звільнити працівниказа згодою сторін.
Доброго дня!
Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12)військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п.2.2. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09) контракт про проходження військової служби з дня його укладення з особами офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу.
Тобто, кадрова військова служба є різновидом військової служби за контрактом. Проходити військову службу на основі контракту можуть різні категорії військовослужбовців, які зазначено в ч.1 ст.19 зазначеного Закону. Кадрову військову службу на основі контракту проходять особи офіцерського складу.