Доброго дня!

Відповідно до п.4, ч.1, ст.38 КЗпП України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran204#n204) трудовий договір може бути припинений шляхом його розірвання з ініціативи працівника.

Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Для цього Вам потрібно подати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, а також зробити копію даної заяви та залишити її у себе.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення, тобто через два тижні, видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Якщо роботодавець не виконує свої обов’язки, щодо своєчасного звільнення, то з метою захисту своїх прав, Вам необхідно звернутись до Комісії по трудових спорах, якщо вона створена на підприємстві, установі, організації де Ви працюєте.

Окрім цього, за захистом своїх прав Ви можете звернутись до Територіальної державної інспекції України з питань праці. Відповідно до пп.3 п.4 Положення «Про Державну інспекцію з питань праці» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386/2011) цей орган здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Також, необхідно зауважити, що відповідно до ч.1 ст.172 КК України за грубе порушення законодавства про працю наступає кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про працю, Ви маєте право звернутись за захистом своїх трудових прав до Комісії по трудових спорах, до Територіальної державної інспекції України з питань праці, або безпосередньо до суд.

Додатково зазначу, що підстави та порядок дострокового розірвання строкового договору регламентується ст.39 КЗпП України.

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст.59 ЦКУ (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran225#n225) «піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена».

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦКУ«опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними».

Суд встановлює опіку над фізичною особою визнаною недієздатною, та піклування над фізичною особою цивільна дієздатність якої обмежена.

Відповідно до ч.1-2 ст.36 ЦКУ суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Щодо недієздатних осіб, то відповідно до ч.1 ст.39 ЦКУ фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Отже, на основі викладеного можна дійти висновку, що опіка та піклування може встановлюватись над фізичним особами, які страждають певного роду психічними розладами, у зв’язку з чим вони не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. З Вашого запитання, слідує, що особа, за якою Ви доглядаєте має проблеми з фізичним станом здоров’я. Якщо це дійсно так, то опіку або піклування над нею встановити не можна.

Однак, відповідно до ч.5 ст.7 ЗУ «Про соціальні послуги» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15/print1493104501453553) Ви маєте право оформити догляд (у разі, якщо зараз Ви здійснюєте лише фактичний догляд) над цією особою.

Порядок і умови надання соціальних послуг, включаючи догляд регламентується ст.7-8 ЗУ «Про соціальні послуги».

Щодо компенсаційних виплат, то ч.8 ст.7 ЗУ «Про соціальні послуги» передбачає, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, порядок призначення і виплати таких компенсацій регламентовані Постановою МКУ «Про затвердження порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29.04.2004 №558 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-п).

Зауважу, що відповідно до зазначеної Постанови, виплата щомісячних компенсацій призначається лише непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.

Отже, опіку або піклування над зазначеною Вами особою встановити не можна. Проте, якщо Ви ще не оформили догляд за цією особою, то Ви маєте підстави та право його оформити. А щодо порядку призначення та виплати компенсацій, у зв’язку зі здійсненням догляду, рекомендую Вам ознайомитись з вказаною Постановою.

Доброго дня!

Порядок перетину кордону між Україною та Російською Федерацією регламентується Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16 січня 1997 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/643_083).

Відповідно до зазначеної Угоди громадяни України можуть в’їжджати, виїжджати, перебувати і  пересуватися територією Російської Федерації без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в Росії, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України.

У зазначеній Угоді закріплено перелік документів громадян України для в’їзду, виїзду, перебування і пересування територією Російської Федерації.

Відповідно до цього переліку та виходячи з Вашого запитання, для в’їзду на територію Російської Федерації громадянину України, який досяг 16 років, достатньо мати один з таких документів: Паспорт громадянина України, Паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Доброго дня! Зауважу, що компенсаційні виплати за відрядження у вихідні дні залежить від того, яка форма власності підприємства, установи чи організації (державна чи приватна) де працює Ваш чоловік. У випадку, якщо Ваш чоловік працює на підприємстві, установі чи організації державної форми власності, варто ознайомитись з ст. 121 КзПП в Україні та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59. У разі, якщо Ваш чоловік працює на підприємстві, установі чи організації приватної форми власності, першим чим необхідно керуватись це внутрішнім Положенням про відрядження. За його основу Міністерство фінансів України рекомендувало усім роботодавцям узяти норми Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59. Від так, відповідно до буквального змісту положень вищезазначеної Інструкції, особа, за погодженням з роботодавцем має право обрати спосіб компенсації за відрядження у вихідний – оплату або інший день відпочинку.  З огляду на вищезазначене, у разі якщо Ваш чоловік працює на підприємстві приватної власності, основним документом, що буде регулювати дані компенсаційні виплати являтиметься внутрішнє Положення про відрядження. Від так, викладене Вами питання передбачає безпосереднє ознайомлення з внутрішніми положеннями підприємства, установи чи організації, а тому стверджувати правомірні дії бухгалтера чи ні, не можу.

Доброго дня!

Відповідно до ч.6 ст.15 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran174#n174) та п.12 Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних сил України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1053/2001/parao494#o494) «строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу».

Відповідно до Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2017 році» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/44/2017) на 2017 рік визначені такі строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: 1) квітень-травень; 2) жовтень-листопад.

Отже, призов громадян на строкову військову службу проводиться на підставі указу Президента України в установлені строки, і вручення повісток, щодо призову на строкову військову службу (виклик для відправлення у військо) у інший час не допускається. В той же час, вручення повістки – виклику до РВК з інших питань, як то проходження ВЛК, уточнення облікових даних, тощо, не суперечить вимогам закону.

Доброго дня!

Абз. 2 п.8 Постанови КМУ «Про спрощений порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 р. №848 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п/page2) закріплює, що до сукупного доходу, який є підставою для призначення субсидії, не враховуються доходи від розміщення депозитів.

Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page4) «здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами».

Відповідно до ч.2 ст.61 ЗУ «Про вищу освіту» здобувачами вищої освіти є: студент, курсант, аспірант, ад'ютант, докторант.

Інтерн, відповідно до ч.3 ст.61 зазначеного Закону відноситься до категорії інших осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

З огляду на зазначене, інтерн не має права на отримання академічної відпустки.

Доброго дня!

Вимоги на посаду судді (включно судді місцевого суду) передбачені ст.69 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/paran612#n612).

Відповідно до зазначеної статті:«на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою».

Додатково зазначу, що порядок зайняття посади судді регламентується Розділом ІVзазначеного Закону.

Доброго дня! У вільному доступі відсутні нормативні документи, що регламентують питання термінів зберігання повісток. З практики відомо, що корінці повісток підшивають до особової справи призовника чи військовозобов'язаного.

Доброго дня! За інформацією, поширеною ЗМІ, Міністр оборони Степан Полторак підписав наказ, який визначає порядок призову на військову службу офіцерів запасу у 2017 році. Наказ відправлено до Міністерства юстиції. Відтак можуть бути призвані особи віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, закінчили військові кафедри, але досі не служили в лавах ЗСУ. Після затвердження відповідним органом управління він набуде чинності”. Відповідний призов передбачений пунктом 5 статті 11 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та проводиться за наказом Міністра оборони України у разі потреби. В той же час, як Ви справедливо відмітили,  Відповідно до "ПОЛОЖЕННЯ про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України" http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1053/2001/page2 , зокрема розділу VII. "Проходження військової служби   офіцерами, призваними із запасу", ст.60 "У мирний час офіцери запасу віком до 30 років у кількості
та за військово-обліковими спеціальностями,  визначеними Кабінетом Міністрів України, за наказом Міністра оборони України можуть бути призвані для проходження військової служби на посадах офіцерського
складу." Таким чином, вказаним положенням, яке має більшу юридичну силу в ключових питаннях ніж Наказ МО, встановлено вікову межу для призову офіцерів запасу - 30 років.  Тому, на мою думку, Мінюст повинен звернути увагу, що наказ МО направлений на погодження, суперечить вимогам чинного законодавства.