Доброго дня!

Згідно з п.1 ч.1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Статус учасника справи набувається у разі відкриття провадження відповідно до ЦПК.

Відповідно до ст. 187 ЦПК (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Якщо, у позовній заяві вказується відповідачем, яка має статус підприємця у такому випадку законодавство не передбачає необхідності встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи-відповідача. У такому разі суд відкриває провадження протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви, або заяви про усунення недоліків.  Отже, відповідно до чинного законодавства право на ознайомлення з матеріалами справи настає після винесення ухвали про відкриття провадження.

Доброго дня!

Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4902) на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 с. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч.1 ст. 1050 ЦК зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. 

Згідно ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, варто звернутися з позовом до суду за захистом порушених прав.

Доброго дня!

Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n26) особам , зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону , забороняється: входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У підпункті в п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції»вказано, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці.

           Згідно зі ст.4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14)  об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. 

ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку, тому державний службовець може бути головою ОСББ за умови, що він не буде отримувати заробітну платню чи інші привілеї за виконання своїх обов’язків на вказаній посаді.

Доброго дня!

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Згідно зі ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99) . Під  членом сім'ї військовослужбовця треба  розуміти особу,  що  перебуває з суб'єктом  права  на  пільги щодо оплати користування житлом і комунальними  послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними  (родинними)  зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім'ї, які мають право на названі пільги.

Отже, так як пільги щодо сплати комунальних послуг надається також членам сімей учасників бойових дій, що проживають разом з ними тому призначена буде тільки батьку , як власнику домоволодіння.

Доброго дня!

Як зазначено у ч.4 ст.116 ЗКУ (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992) передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, для ведення особистого сільського господарства може бути надана земельна ділянка до 2,0 га, якщо Ви раніше не отримували земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства.

Згідно з ч.3 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Враховуючи вказане положення, формально сільська рада може відмовити у наданні земельної ділянки у разі відсутності плану зонування або детального плану території, де розташована вказана Вами земельна ділянка. Вказаних Вами відомостей недостатньо щоб надати предметну відповідь на це питання.

Доброго дня! Якщо бажаєте одержати зрозумілу відповідь, - задавайте зрозуміле питання. Прошу конкретизувати Вашу думку. Бажано користуватится знаками розділу.

Доброго дня!

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу"» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1604-18#n5) від 22.07.2014 було збільшено граничний вік перебування у запасі.

На момент виключення Вас з військового обліку діяв ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», який передбачав граничний вік перебування в запасі для Вашого звання 50 років.

Відповідно до ст. 58 Конституції України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80)  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, Вас було виключено з військового обліку відповідно до редакції закону, який діяв на час досягнення Вами граничного віку перебування у запасі, тому вимога відділу кадрів є неправомірною. Поясніть у відділі кадрів що Ви не є військовозобов’язаним і квиток у Вас відсутній.

Поставити на військовий облік Вас можуть виключно за Вашою згодою. Ми досить часто стикались з подібною ситуацією розв’язуючи проблемні питання наших клієнтів. Практика свідчить, що в переважній більшості випадків, до 2014 року РВК не приймали рішень про виключення з військового обліку осіб, в яких настав граничний вік перебування в числі військовозобов’язаних. Однак це ніяк не повинно відображатись на Ваших правах. В критичних ситуаціях ми готувати відповідні скарги до РВК та ОВК. У всіх випадках це мало позитивний результат.

Доброго дня!

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу"» (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1604-18#n5) від 22.07.2014 було збільшено граничний вік перебування у запасі.

На момент виключення Вас з військового обліку діяв ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», який передбачав граничний вік перебування в запасу для Вашого звання 50 років.

Відповідно до ст. 58 Конституції України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80)  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, Вас було виключено з військового обліку відповідно до редакції закону, який діяв на час досягнення Вами граничного віку перебування у запасі, тому вимога відділу кадрів є неправомірною, оскільки Ви втратили статус військовозобов’язаного.

Доброго дня!

Вказане Вами питання регулюється главою 59 Цивільного Кодексу України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3897) Найм (оренда) житла.

Цією главою визначено підстави, умови, порядок укладення та розірвання такого договору. У разі дотримання всіх вимог передбачених законодавством, щодо укладення договору найму (оренди) житла, такий договір буде дійсним. Якщо більш предметно, то договір оренди не може бути укладений по вказаній Вами формулі. Комунальні платежі, що будуть вноситись квартирантами, фактично являються Вашим доходом і підлягають оподаткуванню.

Дякую! Удачі Вам!