Онлайн консультації

Пошук за ключовим словом раніше наданих консультацій

Онлайн консультації

   Запитань: усього-1353, сьогодні-0;    відповідей: усього-1353, сьогодні-0


Сортування
Є відповідь  
Опубліковано  
Чекає на відповідь  
Опубліковано  
Есть ли какие либо нормативно-правовые акты которые содержат в себе нормы которые дают право врачу или мед.сестрам не проводить определённые манипуляции/процедуры пациенту у которого выявили СПИД (дабы убезопасить врача и мед.персонал от заражения СПИДом)?
Если есть то скиньте пожалуйста ссилку.
Автор запитання: Таня - 19-07-2018 14:48:07

Доброго дня!

               Відповідно до ст. 18 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" 

(http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/155/98-%D0%B2%D1%80) забороняється відмова у прийнятті до лікувальних
закладів, у поданні медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі того, що вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД, а також ущемлення прав їх рідних і близьких на цій підстав

               Згідно зі ст. 25 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" зараження вірусом імунодефіциту людини медичних і 
фармацевтичних   працівників   при   виконанні   ними професійних
обов'язків належить до професійних захворювань.
               Відповідно до ст.31 ЗУ  Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення"   Відмова особі у реалізації її права на проведення 
медичного огляду з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту
людини, проведення такого огляду без попередньої згоди особи, яка
обстежується, неналежне виконання медичними та фармацевтичними
працівниками   або   працівниками інших сфер своїх професійних
обов'язків, що призвело до зараження іншої особи (або кількох
осіб) вірусом імунодефіциту людини, відмова в поданні медичної
допомоги ВІЛ-інфікованим або хворим на СНІД, а також розголошення
відомостей про проведення медичного огляду та його результати
медичними працівниками та працівниками органів, зазначених у
частині   другій   статті 8, тягне за собою відповідальність,
встановлену законом України.
               Отже, законодавством встановлено відповідальність у разі відмови медичним працівником у наданні медичної допомоги хворому на СНІД. 
               Таким чином, нормативні документи, що перебувають у відкритому доступі, не містять будь-яких обмежень. Однак, враховуючи специфіку питання, я не виключаю наявність певних регуляторних інструкції по лінії МОЗ, які такі обмеження містять, однак при цьому не публікуються для загалу.
Доброго дня. Зараз згідно нового закону про субсидію, то всі хто прописаний у будинку мають офіційно працювати. У мене така ситуація. Чоловік син працює, мама на пенсії, а я доглядаю за хворим батьком. Але так як я працювати не можу, мені в соц захисті сказали, що у субсидії буде відмовлено. Будь ласка скажіть, може можна довідку якусь вказати що я неможу працювати , бо доглядаю за хворим -лежачим батьком. Чи буде вона дійсна? Гарно дякую.
Автор запитання: Ірина. - 19-07-2018 12:00:07

Доброго дня!

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про соціальні послуги» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-15) фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ №558 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF) компенсація призначається і виплачується з дня подання документів фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує.
Відповідно до п. 5 вищезазначеної постанови Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги.

Відповідно до п. 10 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF) для розрахунку житлової субсидії враховуються доходи членів домогосподарства, членів сім’ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.

Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи:

заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб; пенсія; стипендія; соціальні виплати, які призначаються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; інші доходи.

Тобто, відповідно до законодавства, такі виплати будуть враховуватися, як Ваш дохід під час призначення житлової субсидії.

У Вашому випадку, рекомендую звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у Вашій місцевості для оформлення та отримання відповідної грошової компенсації, передбаченої законодавством.

доброго дня. я звільнився з роботи, але трудову і гроші мені віддали майже через місяць. я написав заяву в держпраці. на роботі мені пригрозили, що в такому разі нароблять мені проблем, зроблять мене винним роботодавцю значну суму коштів.
чи модливо таке? і якщо так, то як мені діяти? дякую
Автор запитання: Ігор - 19-07-2018 10:51:38

Доброго дня!

Відповідно до ст. 47 КЗпП (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08) обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 КЗпП передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Для захисту своїх порушених прав Ви можете звертатися до Інспекції з питань праці у Вашій місцевості для проведення перевірки суб’єкта господарювання з питань додержання законодавства про працю, також можете звертатися з позовом до суду, та з заявою до правоохоронних органів. З приводу погроз, якщо Ви ні в чому не винні, то погрози залишаться виключно погрозами.

> Враховуючи, що в Україні зараз не діє особливий період

https://www.facebook.com/notes/юридична-служба-збройних-сил-україниlegal-service-of-the-af-of-ukraine/щодо-дії-особливого-періоду/1057652411064583/
Автор запитання: Петро - 18-07-2018 21:12:35

Доброго дня! Уважно ознайомившись з вказаним рішенням Верховного суду України http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73727417 можу сказати наступне. Дійсно суд виніс рішення з якого вбачається, що станом на 28.11.2016 року, на думку суду, діяв "Особливий період". Однак, суд не сказав до якого часу цей період діє. Крім того, ВСУ, не розглядав питання про строк такої дії "Особливого періоду" і як потрібно його обраховувати. В даному випадку ВСУ виніс рішення у конкретній справі з трудового спору. Враховую, що в Україні не дії "Прецедентне право", вказане рішення не є обов'язковим для інших судів як аналогія при розгляді подібних спорів.

Особисто я більше згоден з позицією Адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери». Визначення поняття, порядку настання і закінчення Особливого періоду регулюється виключно Законом України «Про оборону України» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» указано, що:

ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який НАСТАЄ З МОМЕНТУ ОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та ОХОПЛЮЄ ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів України, які регулюють суспільні відносини у військовій сфері, роблю висновок, що для настання Особливого періоду не потрібен спеціальний розпорядчий законодавчий акт, яким би було прямо передбачено введення/настання Особливого періоду, оскільки він настає автоматично з моменту оголошення рішення про мобілізацію.

Аналогічний висновок і щодо моменту його закінчення. Особливий період закінчується в момент завершення проведення оголошеної мобілізації і не потребує прийняття спеціального законодавчого акту, яким би він припинявся/скасовувався/закінчувався/тощо, прийняття такого нормативно-правового акту жодним Законом України або іншим нормативно-правовим актом не передбачено, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і в інших їх положеннях, не указано, що Особливий період закінчується прийняттям рішення Президента України про демобілізацію.

Із цього роблю наступні висновки щодо періодів часу в які діяв в Україні у 2014-2015 роках Особливий період:

Відповідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №303/2014 від 17.03.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1126-VII від 17.03.14, який набрав чинності 18 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2014, 03, 18.03.2014 N 49.

Тобто, Особливий період в Україні настав 18 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ, а не 17 березня 2014 року, як декларується МО України, та тривав по 01 травня 2014 року, тобто цього дня він закінчився.

В подальшому, згідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №454/2014 від 06.05.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1240-VII від 06.05.14, який набрав чинності 07.05.14, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2014, 05, 07.05.2014 N 88.

Таким чином, вдруге Особливий період настав 07 травня 2014 року та тривав до 20 червня 2014 року.

Знову ж таки, відповідно до п.п. 1, 3 Указу Президента України №607/2014 від 21.07.14 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 45 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 1595-VII від 22.07.14, який набрав чинності 24.07.14, з дня його опублікування в Голос України, 2014, 07, 24.07.2014 N 139.

З указаного випливає, що Особливий період у третє настав 24 липня 2014 року та тривав до 06 вересня 2014 року.

У 2015 році було оголошено чергову «хвилю» мобілізації, відповідно до п. 1 Указу Президента України №15/2015 від 15.01.15 «Про часткову мобілізацію» було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію протягом 210 діб. Цей Указ Президента України було затверджено Законом України 113-VIII від 15.01.15, який набрав чинності 20.01.15, з дня його опублікування в газеті Голос України, 2015, 01, 20.01.2015 N 8.

Проводячи черговий звичайний підрахунок, роблю висновок, що Особливий період у четверте настав 20 січня 2015 року та тривав до 17 серпня 2015 року, а з 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні закінчився Особливий період, і станом на сьогоднішній день (20.11.2015 року) нової «хвилі» мобілізації оголошено не було.

Підсумовуючи проведений аналіз положень законодавства України, яким регулюється проведення мобілізації та дія Особливого періоду, роблю висновки, що:

- Особливий період настає з моменту проведення мобілізації і закінчується моментом закінчення її проведення;

- спеціального нормативно-правового акту, яким би вводилась дія Особливого періоду або яким би його дія припинялась, не потрібно, та не передбачено чинним законодавством України;

- оголошення демобілізації не впливає на закінчення Особливого періоду, якщо таке рішення про демобілізацію не оголошується під час дії нормативно-правового акту, яким було оголошено мобілізацію, тобто дострокове припинення проведення мобілізації;

- Особливий період настав вперше з 18 березня 2014 року та тривав по 01 травня 2014 року;

- з 02 травня 2014 року по 06 травня 2014 року Особливого періоду в Україні не було;

- вдруге Особливий період настав з 07 травня 2014 року і діяв по 20 червня 2014 року;

- з 21 червня 2014 року по 23 липня 2014 року Особливий період в Україні не діяв;

- втретє настав Особливий період з 24 липня 2014 року та тривав до 06 вересня 2014 року включно;

- починаючи з 07 вересня 2014 року і до 19 січня 2015 року Особливий період знову не діяв, в цей час мобілізація не проводилась;

- останній раз Особливий період настав 20 січня 2015 року і тривав до 17 серпня 2015 року, включно, тобто задекларованих 210 діб;

- з 18 СЕРПНЯ 2015 року в Україні Особливого періоду не має, оскільки чергову «хвилю» мобілізації Президентом України оголошено не було.

 

Доброго дня!Скажіть будьласка.Я інвалід армії 3-ї гр.після мобілізації в 2015 році.Чи має право моя дочка 10 років на пільгове лікування при захворюванні шлунка в санаторії якщо лікарі рекомендують.Вона є членом сім*ї військовослужбовця.
Автор запитання: ЮРІЙ - 18-07-2018 15:24:30

Доброго дня! Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12) , «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80) , «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12) , постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 446 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/446-2011-%D0%BF)  та наказу Міністра оборони України від 05.10.11 № 604 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1272-11) пільгові категорії громадян сплачують частину вартості санаторно-курортного лікування, а саме: військовослужбовці ЗС України, ветерани військової служби — 25% собівартості путівки; члени сімей військовослужбовців ЗС України та ветеранів військової служби — 50%; працівники ЗС України — 30%; військовослужбовці ЗС України — учасники бойових дій, ветерани війни (в тому числі учасники бойових дій, інваліди війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») санаторно-курортне лікування отримують на безоплатній основі. Право на пільгове санаторно-курортне лікування (25% та 50% вартості) надається військовослужбовцю ЗС України та членам його сім’ї у разі, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів.

Доброго дня!
У мене до Вас таке запитання. Підкажіть будь ласка чи підвищився вік для чоловіків строкової служби. Раніше був по досягненню 27 років.
Щиро дякую.
Автор запитання: Тетяна - 18-07-2018 14:31:24

Доброго дня!

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12) на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Тобто, згідно з чинним законодавством граничний вік для призову на строкову військову службу складає 27 років.

Чи може виконком голосувати?Чи є такі функції голосування у виконкома взагалі?
Автор запитання: Влада - 18-07-2018 09:28:53

Доброго дня! З Вашого питання не можливо зрозуміти про яке глосування йде мова.

Відповідно до ч.2 ст. 52 ЗУ «Про місцеве самоврядування» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр) виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Про які функції Ваше питання?

Доброго ранку! Чи існує якесь законодавство по СНІДу для військових?
Автор запитання: Денис - 18-07-2018 09:23:55

Доброго ранку!

На сьогоднішній день діє ЗУ «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1708-18) Метою Програми є зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я.

Окремого законодавчого акту про СНІД, який стосувався би тільки такої категорії як військовослужбовці наразі не має.

Доброго дня! Чи дає доступ до документів (пдприємства наприклад) ухвала слідчого судді котрою він ухвалив клопотання про надання доступу до документів в рамках кримінальної справи? і які документи повинні предьявити при витребуванні документів?
Автор запитання: Олег - 17-07-2018 11:59:30

Доброго дня. Відповідно до частини 1 статті 159 Кримінального процесуального кодексу України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page, тимчасовий доступ до документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з пунктами 2 і 3 статті 165 КПК, зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити Вам своє посвідчення та оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити Вам опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

Здравствуйте. Я работаю на предприятии по контракту, заключил на 2 года, срок действия заканчивается через 1,5 года. Думаю о прохождении военной службы, хочу заключить контракт с мин.обороны на три года. В этой связи у меня вопрос, обязан ли работодатель в моем случае сохранять рабочее место и выплачивать средний заработок? Или заключение контракта о прохождении военной службы будет основанием для расторжения трудовых отношений? Очень прошу мне ответить. Спасибо.
Автор запитання: Сергей - 17-07-2018 09:03:11

Доброго дня! Згідно з пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 , однією з підстав для припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до пункту 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку лише у випадку прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Враховуючи, що в Україні зараз не діє особливий період, збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час призову до війська державою не гарантується. Ваш контракт буде підставою розірвання трудових відносин.

Yandex.Metrika