Онлайн консультації

Пошук за ключовим словом раніше наданих консультацій

Онлайн консультації

   Запитань: усього-1363, сьогодні-0;    відповідей: усього-1363, сьогодні-0


Сортування
Є відповідь  
Опубліковано  
Чекає на відповідь  
Опубліковано  
Доброго вечора. Підкажіть, будь ласка, можно ли землю с/х назначения (пай) внести в ипотеку под займ и после неуплаты долга зарегистрировать право собственности на эту землю на кредитора?
Дякую.
Автор запитання: Оля - 13-11-2017 17:02:09

Доброго дня.

Відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/paran1941#n1941) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Отже, якщо мораторій не буде продовжено, вказані дії можна проводити за умови набрання чинності Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», але не раніше 1 січня 2018 року.

алгоритм звернення громадян до головного управління юстиції
Автор запитання: алина - 12-11-2017 17:25:13

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення може бути усним чи письмовим (частина 4 статті 5 ЗУ «Про звернення громадян).

У зверненні має бути зазначено:

прізвище, ім’я, по батькові особи, яка подає звернення;

місце проживання громадянин;

викладено суть порушеного питання зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина 7 статті 5 ЗУ).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (стаття 8 ЗУ).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина 1 статті 20).

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян (частина 1,2 статті 22).

Доброго дня.
Я постійний гість Вашого сайту. Неодноразово Ви мені допомагали своїми консультаціями. Дякую. І ось зараз хочу до Вас звернутися за допомогою. У мене до Вас таке питання. Працюю на підприємстві ( підприємство приватне) на посаді архівіста 12 років, маючи бібліотечну освіту. Зараз планується скорочення і керівництво планує посаду архівіста совмістить з посадою молодшого адміністративного помічника, тобто положити обов’язки на другу людину. ( Ця людина має 2 групу інвалідності). Чи будуть такі дії законні із боку керівництва?
Щиро Вам дякую.
Автор запитання: Тетяна - 10-11-2017 14:22:03

Доброго дня.

Керівництво підприємств самостійно приймає рішення про скорочення штату або чисельності працівників. Законодавством не передбачено погодження цього рішення й не передбачена наявність будь-якого обґрунтування рішення про скорочення штату. У випадку судового спору щодо незаконності звільнення у зв’язку зі скороченням штату суд не має права досліджувати питання про доцільність прийняття такого рішення. Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.

На підставі змін, які передбачаються в штатному розписі, визначаються конкретні працівники, які підлягають звільненню. Працівники, із якими укладений трудовий договір, теж можуть бути звільнені у зв’язку зі скороченням штату. При визначені працівників, які підлягають звільненню, підприємство враховує переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Законодавством не передбачені критерії й порядок визначення робітників із більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. Як такі критерії можна використовувати наступні показники: освіта; підвищення кваліфікації; виконання норм виробітку; наявність заохочень за успіхи в роботі й відсутність дисциплінарних стягнень. Дослідження кваліфікації працівників може бути оформлене довідкою в довільній формі.

Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

      А також відповідно до п.1 ст.42-1 Кодексу законів про працю України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran231#n231) про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

      Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/875-12) відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації,   переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком   випадків,   коли   за   висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я   перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Відповідно до Постанови «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v1145400-81) суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).

   Отже, керівники підприємств при скорочені чисельності чи штату можуть на свій розсуд звільняти працівників. Якщо стан здоров’я особи, яка має інвалідність не перешкоджає для здійснення нею своїх обов’язків, то вона може працювати на відповідній посаді. А також, суміщення посади допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеної (додаткової) роботи.

Добрый день!Помогите в таком вопросе:Муж моей мамы в молодости был женат.Но его жена ещё имела отношения и с любовником.Когда забеременела, то сказала, что ребёнок от любовника.Они развелись.Она вышла замуж за любовника.Жили они не очень ладно и она решила вернуться к бывшему и даже сказала ему, что ребёнок от него.Бывший потребовал пройти анализы на отцовство- на что она категорически отказалась.На том всё и закончилось. Летом этого года муж моей мамы умер.Спустя три месяца объявился "его сын" и начал угрожать моей маме, что он наследник и отберёт у моей мамы квартиру.Как же так?Моя мама получила ордер на 1-комн. кв-ру весной 1997 г.Со своим мужем расписалась зимой 1997 г.Прописала его в квартиру в январе 1998 г(до этого он жил в рабочем общежитии и своего жилья не имел).Вместе приватизировали кв-ру в 2004 г. В 2013 г они составили супружеское завещание на всё своё имущество в пользу моей сестры. И что теперь дальше? Заранее Вам благодарна.
Автор запитання: Оксана - 10-11-2017 11:30:22

Доброго дня!

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5691) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 3 статті 1235 ЦКУ заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до статті 1243 ЦКУ у разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

З Вашого питання не зовсім зрозуміло чи дійсно дана особа є сином заповідача. Чи є відповідні документи які б підтверджували батьківство?

Успадкувати дану квартиру повністю він немає права. Можливо він підпадає під частину 1 статті 1241 ЦКУ і в нього є право на обов’язкову частку у спадщині.

Наголошую, що спадщина буде відкриватись тільки у разі смерті останнього з подружжя.

Доброе утро, подскажите, в январе этого года брала часть отпуска и получила материальную помощь на оздоровление. В октябре была на больничном. Скажете пожалуйста, входит ли в сумму, из которой рассчитывают размер больничного материальная помощь и на основании чего.
Автор запитання: Жанна - 10-11-2017 10:17:03

Добрий ранок!

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF) сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Відповідно перші п’ять днів тимчасової непрацездатності виплачує роботодавець, а починаючи з шостого дня виплати здійснюються за рахунок Фонду соціального захисту України.

А також, згідно з пунктом 3 вищезазначеної Постанови середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Саме до заробітної плати і входить матеріальна допомога на оздоровлення (пункт 2.3.3 Наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04)).

Отже, при розрахунку розміру виплат по тимчасовій непрацездатності матеріальна допомога на оздоровлення враховується. Вона включається у розрахунок середньоденної заробітної плати.

Доброго дня, Павле Вікторович!
Підкажіть, будь-ласка, я була в Чехії по чешській робочій візі 3 місяці (зі звичайним закордонним паспортом 3 01.07.по 25.10.). Роботордавець сказав, що повернутись можу через 3 місяці, тобто 3 місяці вдома, 3 місяці працюю, 90 днів на півроку. Зараз я зробила новий біометричний паспорт, чи маю я право їхати на 1-2 місяці в Чехію без візи, як турист вже зараз з новим паспортом, і чи зможу я потім через 2 місяці відкрити знову робочу візу? Дякую.
Автор запитання: МАРИНА - 10-11-2017 09:29:24

Доброго дня! Дане питання регулюється законодавством Чеської Республіки, ми консультуємо тільки з питань законодавства України. З цим питанням Вам потрібно звертатись або у консульство Чеської Республіки або ж до візового центру Республіки Чехії. 

Починаючи з 2004р. по сьогоднішній день працює сисиема Персоніфікованого обліку майбутніх пенсіонерів. Після реєстрації на сайті Пенсійного Фонду виявилося, що у мене в цей період є "провал", "відсутність" декількох років страхового стажу. Це вже видно однозначно, по факту. До пенсії--- ще декілька років. Запитання. Чи можу я ЗАРАЗ!!!, знаючи І БАЧАЧИ ситуацію, КУПИТИ СТРАХОВИЙ СТАЖ І ЗАКРИТИ ДАНИЙ ПЕРІОД ВІДСУТНОСТІ СТРАХОВОГО СТАЖУ?
Автор запитання: андрій - 09-11-2017 07:15:02

Доброго дня!

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;

особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 5 статті 10 вищезазначеного Закону договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору (крім осіб, зазначених в абзацах другому - четвертому частини першої цієї статті).

Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.

Отже, так, Ви маєте право заключити договір на добровільну сплату єдиного внеску, якщо НЕ перебуваєте у трудових відносинах з роботодавцями. Інші вимоги та порядок укладення договору зазначений у статті 10 вищевказаного Закону.

доброго дня чи буде відповідальність за те якщо я отримав повістку в армію і неявився в призначений час бо стою за доглядом за 1а групою
Автор запитання: ірина - 08-11-2017 21:17:02

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/page) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних

Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran2428#n2428) порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку Ви повинні були б вчасно повідомити військовий комісаріат про поважну причину несвоєчасної явки Вас на їх виклик.

Отже, за дане правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу.

У разі якщо це є «ухилення від призову на строкову військову службу», то в такому разі Ви будете нести кримінальну відповідальність згідно з статтею 335 Кримінального кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2332#n2332), де ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Доброго дня. Дуже часто черпаю корисну інформацію у Ваших відповідях, але в одній із Ваших консультацій у мене виникло питання, щодо "дії особливого періоду в Україні". Ви зазначаєте, що наразі в нас НЕ діє особливий період і середня заробітна плата та робоче місце не зберігається за особами,які підписали контракт для проходження військової служби. Але відповідно до Указу Президента від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» зазначений «особливий період» «розпочався з 17 березня 2014 р., і триває дотепер. Скасування особливого періоду буде здійснено Указом Президента «Про демобілізацію» після стабілізації ситуації на Сході України – таке роз’яснення містилося в листі Міноборони України від 01.10 2015 р. № 322/2/8417. Тому, підскажіть чи діє наразі особливий період чи НІ??????? Чи діють норми ст.119 КЗпП? Дякую та чекаю на Вашу відповідь.
Автор запитання: Олена - 08-11-2017 15:03:24

Доброго дня!

Відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України «Про оборону України» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Остання хвиля мобілізації була проведена у 2015 році відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/15/2015). Згідно з пунктом 1 зазначеного Указу оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі - мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 26.09.2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 "Про часткову мобілізацію", крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Отже, остання хвиля мобілізації була проведена у 2015 році. Особливий період охоплює ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ. На разі в Україні немає мобілізації. У 2016-2017 роках Президентом України НЕ було видано Указу про оголошення мобілізації. А навпаки, у 2016 році Указом президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» було оголошено звільнити в запас військовослужбовців, які і були призвані під час мобілізації, в тому числі і останньої хвилі в 2015 році! Повторюю ще раз на даний час в Україні НЕ ДІЄ ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД!

Добрий ранок. Підкажіть. Я вже багато років живу за кордоном. Хочу отримувати пенсію в Україні. скажіть, чи є термін дії паспорту українського? і які документи мені потрібно щоб отримувати пенсію на Україні??? куди звертатися?
Автор запитання: Наташа - 07-11-2017 09:27:26

Доброго дня!

Відповідно до п. 8 Постанови «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2503-12) термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Саме порядок та перелік документів, які потрібні для виплати пенсії регулюється Розділом 2 Постанови Правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05). В даному Розділі Ви можете ознайомитись з переліком документів для призначення пенсії, який потрібен саме Вам.

З повним пакетом документів для зарахування пенсії Вам потрібно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації особи. Хочу також додатково зазначити, що для призначення пенсії Вам обов’язково потрібно перебувати на території України і мати реєстрацію місця проживання на території нашої держави.

 

Yandex.Metrika