Доброго дня!

Відповідно до ч.2 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran471#n471)   стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч.6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. 

Відповідно до ч.5 вказаної статті - у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.7 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Отже, якщо у боржника вистачає коштів та цінностей для задоволення вимог стягувача, то стягнення звертається на ці кошти та цінності. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Проте, якщо у боржника не вистачає коштів та цінностей, а сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то відбувається звернення стягнення на єдине житло боржника.

Додатково, раджу Вам ознайомитись з Додатком до ЗУ «Про виконавче провадження» Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran995#n995). Житло боржника не зазначено у вказаному переліку.

Доброго дня! В статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18) вказано перелік суб’єктів, на яких поширюється дія Закону.

Відповідно до частини 1 статті 45 зазначеного закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

При цьому відповідно до пункту 8 частини 1 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції» наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Отже, якщо Ви станете державним службовцем, то в такому випадку Вам потрібно буде щорічно заповнювати і подавати декларацію за минулий рік, в якій також вказуєте грошові активи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів. У випадку якщо Ви не вказали дані грошові активи, то уповноважена особа може звернутись до Вас з питаннями.

Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня. Відповідно до пункту 34 Розділу 2Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008) контракт припиняється (розривається):

у день закінчення строку контракту;

у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;

у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);

у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу;

у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Раджу Вам звернутись до Військового прокурора та Генерального штабу Збройних Сил України з відповідною заявою.

Доброго дня!
Діяльність Інтернет провайдерів регламентується Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг диспуту до Інтернету) (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0207-14).
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про кооперацію» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15/parao117#o117) виконавчий орган кооперативу, в тому числі житлово-експлуатаційного кооперативу, має право укладати угоди між кооперативом та іншими особами.
Тобто, ЖЕК дійсно міг укласти угоду з Інтернет провайдером, на підставі якої вони розмістили у вашому будинку ці пристрої.
Проте, Ви можете звернутись до житлово-експлуатаційного кооперативу з письмовою заявою, щодо того, чи перевіряли вони, чи приносять дані пристрої шкоду.
Разом з цим, зверніться з письмовою заявою, з проханням надати відповідні роз'яснення щодо рівня впливу на здоров'я людей до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Оскільки саме цей орган здійснює контроль за додержанням операторами, провайдерами вимог чинного законодавства.

Доброго дня!

Відповідно до пункту 2.1. Постанови першого заступника Головного державного санітарного лікаря України «Про державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів» (http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=927) перукарні розташовуються в окремих будівлях або в будинках громадських і торговельних центрів, побутових послуг, вокзалах, лазнях; перших та цокольних поверхах житлових будинків із обладнанням входу, окремого від входів до квартир, за умови забезпечення нормативних рівнів фізичних, хімічних і біологічних факторів в приміщеннях суміжних квартир.

А також відповідно до пункту 1 статті 383 Цивільного кодексу України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2066#n2066) власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Отже, перукарня може розташовуватись на 0 поверхах (цокольних).

Згідно з постановою НКРЕКП "Про ринкове формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, на території України" (http://www.nerc.gov.ua/?id=24902), Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1222-13) та Порядком ринкового формування роздрібних тарифів на електроенергію, що відпускається споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1199-16) роздрібні тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів відрізняються від тарифів для населення. Тарифи Ви можете дізнатись на сайті компанії, яка обслуговує Ваш дім.

Відповідно до частини 9 статті 14 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються обов’язок щодо зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.

Тобто, особи, які знятті з військового обліку перебувають на приписці до призовних дільниць.

Відповідно до ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran15#n15)громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Отже, громадяни України, які зняті з військового обліку зобов’язані прибути за викликом районного (міського) військового комісаріату для проходження медичного огляду. Тобто дії військового комісаріату правомірні!

Доброго дня!

Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту прописані в Розділі 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2016-09-13-poryadki-195_57e916ed9c3aa.pdf).  

Відповідно пункту 8 Розділу 3 вищезазначеного Порядку особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту, зобов‘язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.

Отже, оплата здійснюється тільки у тому випадку, коли прийнято відповідне рішення про допуск Вас до складання кваліфікаційного іспиту.

Доброго дня!

З приводу питання щодо службових приміщень раджу Вам ознайомитись зі статтям 25 – 68 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF), де є перелік всіх професій, в тому числі і юридичних, яким може бути надано службове житло.

А з приводу службових автомобілів, то на даний час не існує нормативно-правового акту, який конкретизує які саме професії мають право на службове авто, проте є Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-2003-%D0%BF), де вказується порядок надання, використання та обслуговування легкових автомобілів.

Доброго дня!

Відповідно до статті 1216 ЦК України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5908#n5908) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ви зазначили, що ваша кума та її чоловік уклали заповіт подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.1243 ЦК України у разі складення спільного заповіту подружжя частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Відповідно до ч.4 вказаної статті у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Тобто, поки що, до смерті другого з подружжя, нерухомість на яку було складено заповіт перебуває у власності Вашої куми. Проте скасувати цей заповіт або змінити його вона не має права.

В майбутньому, після смерті другого з подружжя, щодо їхнього майна відбудеться відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зі змісту даної статті очевидно, що спадкоємцями можуть бути лише ті особи, які живі на момент відкриття спадщини. Одна, у Вас склалась така ситуація, що спадкоємець зазначений у заповіті помер до відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець помер до відкриття спадщини, то вважається, що спадщина не охоплена заповітом, тобто буде відбуватись спадкування за законом.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261-1265 ЦК України існує п’ять черг спадкування. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто, у цій ситуації право на спадкування матимуть всі діти спадкоємця, у рівній частці по 1/3 кожному.

Проте, одна з дочок Вашої куми, тобто спадкодавця, померла. В такому випадку застосовується спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто, в цій ситуації відбуватиметься спадкування за законом. Нерухомість щодо якої був складений заповіт на користь покійної доньки Вашої куми не застосовуватиметься. Всі діти спадкоємця матимуть право на 1/3 частину у спадщині. Однак, оскільки одна дочка спадкодавців померла, то 1/3 частку у спадщині за правом представлення можуть успадкувати її діти.